Один з тренерів проекту “Голос місцевіх ЗМІ” – журналіст-телевізійник, продюсер із значним стажем роботи Дебора Келлі. Дебора – фахівець із мовлення в прямому ефірі на BBC, ITV і Al Jazeera. Її професіоналізм та приголомшливу працездатність відзначають всі учасники продакшн-тренінгів для телевізійників.
“Що дає формат продакшн у навчанні журналістів?” – перше запитання, яке ми поставили пані Келлі.
«Телевізійні новини – багатогранний засіб масової інформації: звук і відеоряд тут не менш важливі, аніж текст. При підготовці сюжету, збираючи інформацію та плануючи зміст, важливо пам’ятати про те, як представити історію глядачеві, – каже Дебора. – Стандарт продакшн-тренінгу максимально допомагає журналісту опановувати існуючі творчі прийоми. Мета навчання – підвести учасників до виробництва сюжетів, де відео- та звукоряд органічно доповнюють текстову частину сценарію, створюючи на виході цікавий і пізнавальний матеріал».
– Журналісти, які беруть участь у тренінгах, щодня працюють в ефірі. Мають професійний досвід, зокрема й висвітлення проблем ВПО. Які нові знання та навички пропонують тренери?
– Під час тренінгу учасники мають достатньо часу, щоб добре продумати свої сюжети, що взагалі розкіш для журналістів новин. Адже у їхній звичайній роботі часу на планування та аналіз результатів завжди бракує. На тренінгу жорстких дедлайнів немає, що дозволяє ретельніше зайнятися збором інформації, продумати структуру сюжету, сценарій. Багато хто з учасників зазвичай працює над сюжетами «реактивно», швиденько обробляючи вже отриману інформацію. Результатом такого підходу може стати подача спрощеної версії того, що відбувається, поверхневий аналіз складних аспектів проблем, яких торкається журналіст. Ми пропонуємо учасникам більше можливостей для зйомок та інтерв’ю у роботі над висвітленням проблем ВПО і громад, які їх приймають. Працюючи у групах, журналісти розвивають сюжет у відповідності зі знімальним процесом і можливостями для інтерв’ю. Важливим є також навчання командності, коли учасникам доводиться домовлятися між собою, а іноді і конкурувати за доступ до матеріалу, обладнання та об’єктів інтерв’ю. Це важливі навички для журналіста.
У ході тренінгу ми просимо звертати увагу на візуальний контент сюжетів. Коли журналіст працює разом з оператором – а це ще широко практикується на українському телебаченні, -він часто делегує оператору функції наповнення сюжету відеорядом за певним сценарієм. У мультимедійному середовищі, коли люди мають доступ до новин та іншої інформації з різних платформ та джерел, журналістам – особливо працюючим у візуальних ЗМІ – необхідно усвідомити важливість зображення. Одна з основних цілей курсу – підвести журналістів до розуміння необхідності мислення ним, щоб текстова частина сценарію підкріплювала візуальні образи, тоді народжується більш цікавій, динамічний сюжет. У ході навчання обговорювали необхідність дотримання базових принципів журналістики – балансу думок, точності фактів, а також права на свободу самовираження. Робили наголос на різноманітності джерел і ретельний добір інформації.
Важливим аспектом тренінгу є обговорення етичних принципів спілкуванні з ВПО. Ми говорили про стиль інтерв’ю, засоби захисту джерел та їх приватності, якщо джерело дає згоду поділитися інформацією, але бажає залишатися анонімним. Переселенці турбуються про безпеку своїх рідних, які проживають на території Луганської та Донецької областей, Кримського півострова.
– Які помилки є типовими в роботі над сюжетами?
– Поверхневе висвітлення подій, коли журналіст не аналізує інформацію про проблеми ВПО та громад належним чином. Слабкими є спроби простежити, як ВПО можуть вплинути на життя суспільства. Але якщо журналіст все ж не шкодує часу на підготовку матеріалу, заглиблюється в тему, – отримує матеріал, який має цінність як для його аудиторії, так і для героїв його сюжетів. Я вже казала: часто зображення у журналіста – на другому місці, а текст – в приоритеті. При цьому телевізійник наполягає на необхідності відповідності картинки – тексту, замість того, щоб зробити їх взаємодоповнюючими. Як наслідок – виходить неприродний та заплутаний сюжет, не цікавий глядачам.
Іноді журналіст приділяє занадто багато уваги самому процесу інтерв’ю, а не збору інформації. Точність є основою якісної журналістики, фактами журналіст підкріплює те, про що розповідає у своєму матеріалі. Деяким сюжетам також бракує збалансованості: журналісти подають матеріал з однією точкою зору, чи то переселенця, чи людей, які їх приймають. Такий дисбаланс може призвести до непорозуміння і стати причиною відторгнення з боку приймаючих спільнот. На тренінгу журналісти отримують змогу відзняти багатьох і різних людей: це і переселенці, і представники місцевих громад, чиновники та волонтери. У сюжетах потрібно відобразити різні точки зору, надавши глядачеві різноманітну картину життя ВПО на новому місці.
Журналісти іноді називають переселенців «біженцями». Але ж «біженці» – це люди, які покинули свою країну у пошуках притулку. Внутрішньо переміщені особи шукають притулку на території своєї країни.
– На тренінгу журналісти працюють над сюжетом два-три дні. У редакції таких умов немає – все треба робити дуже швидко. Як це поєднати – темп і якість?
– Справді, на тренінгу є можливість обміркувати матеріал і при необхідності змінити підхід до роботи над ним. Більшість журналістів такої можливості на робочому місці на мають. Але для створення якісної новини необхідні планування і аналіз, незалежно від того, скільки є часу на створення сюжету – місяць чи один день. Журналіст має бути організованим і вміти зосереджуватися на результаті. До того ж, регіональні тв-канали занадто обмежені у часі, щоб витрачати його на зйомки, що не дають результату.
– Чи такою складною є робота продюсера, як її показано у фільмі “Добрий ранок” (The Morning Glory)? Як стати професійним продюсером?
– Професійний тележурналіст завжди у пошуку сюжетів, рішення, як подати історію цікаво та динамічно. Потрібна постійна готовність змінити матеріал за наявності нових цікавих ракурсів. Запас енергії і почуття гумору просто необхідні, тому що не завжди все виходить, як планувалося. Виходячи зі свого досвіду роботи редактором ранкових програм на британському комерційному телебаченні, я б сказала, що життя продюсера дуже непросте через навантаження, але воно неймовірно цікаве та плідне.
