Хто нам створить новий сайт? Шукаємо креативних профі!
У вашему портфоліо – десятки класних сайтів, а ідеї із створення нових не закінчуються? Сайт, що ви можете запропонувати, – яскравий та виразний, із сучасним інтерфейсом, зрозумілим і зручним адмініструванням? То ми шукаємо саме вас! Беріть участь у тендері та створіть для команди IRMI новий майданчик, гідний нашої роботи та цікавого контенту.
1. Реєстрація: тендер проводиться ВИКЛЮЧНО через Маркетплейс ІСАР Єднання за посиланням вище. Для участі ви обов’язково маєте бути зареєстровані на порталі як надавач послуг (провайдер).
2. Дедлайн тендерної пропозиції: 30 травня 2026.
3. Перевагу матимуть кандидати з досвідом роботи з НУО або медійними організаціями; досвідом розробки сайтів з кабінетами користувачів та системами подачі заявок; досвідом адаптації під Telegram Mini Web App.
Тендер проводиться в рамках проєкту «Інституційна підтримка МГО „Інститут регіональної преси та інформації“» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
12 Тра
Відгук на актуальне: онлайн-урок з MOJO
Окрім великих та складних проєктів, виконуємо не менш важливу роботу за актуальними журналістськими запитами. Нещодавно для медійників-початківців на Медіабазі Хмельницький наш колега, експерт IRMI з MOJO Юрій Васильєв провів двогодинний вебінар з мобільної журналістики.
До обговорення інструментів MOJO долучилися медійники, які хотіли б працювати мобільніше, виразніше, використовуючи сучасні інструменти візуальної журналістики. Технічні моменти важливі, але передусім треба розуміти принципи візуального сторітелингу, правильно структурувати історію, обрати героїв, вважає тренер. Також говорили про те, як зробити смартфон основним інструментом відеозйомки, правильно його налаштувати. Як побудувати кадр, обрати крупності та ракурси. Вивчали правило третин, композицію та роботу з фоном, зйомку інтерв’ю та запис якісного звуку. Йшлося також про принципи та правила швидкого монтажу, вибір кадрів для створення цілісної історії.
Практичні питання, які виникали саме під час вебінару, – як вибрати безкоштовні програми для монтажу, яке обладнання використовувати, як створювати якісний відеоконтент для соціальних мереж та YouTube.
Мобільна журналістика – це одна з найбільш затребуваних тем у слухачів Медіабази Хмельницький, каже її керівниця Ольга Загоруйко. І це пов’язано передусім з вимогами сьогодення. «Наша команда отримала понад вісім десятків заявок на цей тренінг, більше половини – вже у перший тиждень його анонсування, – коментує вона. – Особливо цінними під час навчання були поради з власного досвіду тренера – як краще знімати та монтувати, лайфаки, спростування міфів. Отже, Медіабаза Хмельницький та її слухачі чекають на продовження теми».
21 Кві
Програма сертифікації JTI: запрошуємо медіа до участі
Запрошуємо редакції до конкурсу на участь у програмі “Прозорість. Якість. Довіра. Програма сертифікації JTI”. Мета програми — комплексна підготовка редакцій до сертифікації: тренінгове навчання, самооцінка, індивідуальне менторство та підтримка у підготовці до зовнішнього аудиту.
Цього року програма реалізується в рамках одразу двох проектів, які ІРМІ імплементує в партнерстві з «Репортерами без кордонів» (RSF): за підтримки шведського офісу RSF та фінансування SIDA — тренінгова складова, за підтримки міжнародної штаб-квартири RSF у рамках програми JTI Fast Track за фінансової підтримки ЄС — менторський супровід та розробка навчальних матеріалів.
ІРМІ вдруге обрано партнером RSF для реалізації JTI Fast Track в Україні. У 2024 році 23 українські редакції пройшли навчання за нашою програмою, три з них — Status Quo (Харків), МикВісті (Миколаїв) та Вісник Ч (Чернігів) — успішно пройшли аудит і отримали сертифікати JTI. Ще кілька редакцій наразі проходять аудит.
Ініціатива журналістської довіри (JTI) — це галузевий стандарт, що підтверджує професійність та відданість етичним стандартам через сертифікацію ISO. RSF ініціювала розробку стандарту у 2018 році за участі 130 медіаекспертів з усього світу під егідою Європейського комітету зі стандартизації (CEN). Понад 2400 медіаорганізацій у 127 країнах використовують JTI. З них 1460 проходять самооцінювання, 830 опублікували звіти про прозорість, 135 отримали сертифікацію за результатами аудиту. Для українських медіа, які в умовах війни залишаються вартовими демократії, JTI — це інструмент зміцнення довіри аудиторії, підтвердження професійності перед донорами та захисту від дезінформації.
Якщо ваше медіа зорієнтоване на громади, суспільний інтерес і відповідальну журналістику — ця програма для вас.
Що пропонуємо
Учасники отримають тренінги та індивідуальне менторство, практичну допомогу з підготовки документів та процесу самооцінювання — і в результаті будуть повністю підготовлені до зовнішнього аудиту JTI. Витрати на аудит покриваються “Репортерами без кордонів” за фінансової підтримки ЄС, якщо аудит відбудеться до 1 грудня 2026 року. Програма завершиться спільною конференцією учасників.
Хто може подати заявку
медіа, офіційно зареєстровані в Україні;
редакції, орієнтовані на суспільний інтерес і відповідальну журналістику;
медіа, які вже зареєстровані на порталі самооцінювання JTI або розпочали внутрішню оцінку чи опублікували звіт про прозорість;
редакції, готові після завершення програми без зволікань пройти зовнішній аудит для отримання сертифікації JTI;
медіа, готові брати участь у всіх активностях програми.
До участі буде відібрано 15 медіаорганізацій.
Програма триває з 1 травня по 31 жовтня 2026 року.
До уваги усіх творчіх, креативних та досвідчених: шукаємо партнерів зі створення брендбуку ІРМІ. Вважаємо візуальну ідетничність невід’ємною частиною інституційного розвитку, над яким ми постійно працюємо.
Бути впізнаним, зрозумілим, концептуально логічним, виглядати цілісно, сучасно – це для нас дуже важливо. Маємо логотип та фірмові кольори, на основі цього потрібен цілісний брендбук, який розширить нашу візуальну систему. Тож проводимо тендер з відбору дизайнера або дизайнерської команди. Очікуємо отримати брендбук, цифрові шаблони, макети фізичних носіїв та багато чого іншого, про що ви можете дізнатися, якщо завітаєте на тендерну сторінку Маркетплейсу ІСАР Єднання за посиланням https://home.ednannia.ua/orgdevelopment/tenders/view/1590.
Зверніть увагу!
Реєстрація: тендер проводиться ВИКЛЮЧНО через Маркетплейс ІСАР Єднання. Для участі ви обов’язково маєте бути зареєстровані на порталі як надавач послуг (провайдер).
Дедлайн тендерної пропозиції: 10 квітня, 2026.
Отже, переходьте за посиланням та беріть участь у тендері:
Тендер проводиться в рамках проєкту «Інституційна підтримка МГО „Інститут регіональної преси та інформації“» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Наша робота залишається напруженою: підтримуємо редакції у прифронтових областях через гранти та навчання, проводимо тренінги з документування воєнних злочинів, розвиваємо цифрові компетенції журналістів та впроваджуємо міжнародні стандарти прозорості медіа. Але щоб робити це все якісно та більш ефективно, маємо також опікуватися власним інституційним розвитком, вчитися новому, удосконалювати внутрішні політики та системи управління. Саме тому запланували чергове масштабне оновлення корпоративних політик. Оголошуємо тендер із пошуку експертів.
Тож шукаємо фахову експертну підтримку за такими ключовими напрямами:
HR-політика: потрібен не просто розробник документа, а партнер, який зрозуміє контекст нашої роботи, проаналізує поточні HR-практики, щоб навчити команду сучасним підходам до управління персоналом та разом з нами створить актуальний робочий інструмент.
Розробка антикорупційної політики та політики доброчесності ІРМІ: шукаємо партнера, який проаналізує корупційні ризики, допоможе розробити дві взаємопов’язані політики – не абстрактні декларації, а документи з конкретними процедурами. Оновлення кодексу етики та механізмів запобігання конфлікту інтересів.
Розробка фінансової політики: очікуємо знайти партнера, який проаналізує наші поточні фінансові процедури, навчить команду принципам належного фінансового менеджменту та створить політику, яка буде реальним робочим інструментом – з конкретними процедурами для повсякденної роботи, зрозумілими не лише бухгалтеру, а й керівнику проєкту чи менеджеру програми.
Розробка закупівельної політики ІРМІ: потрібно проаналізувати наші поточні закупівельні процедури і створити політику з конкретними покроковими інструкціями – таку, щоб будь-який менеджер проєкту міг самостійно організувати закупівлю, дотримуючись цих алгоритмів.
Запрошуємо до участі експертів або експертні команди. Якщо ви маєте досвід у цих сферах, чекаємо на ваші пропозиції.
⚠️ Зверніть увагу!
Реєстрація: тендери проводяться ВИКЛЮЧНО через Маркетплейс ІСАР Єднання. Для участі ви обов’язково маєте бути зареєстровані на порталі як надавач послуг (провайдер).
Тендер проводиться в рамках проєкту «Інституційна підтримка МГО „Інститут регіональної преси та інформації“» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
26 Бер
Соціологічне дослідження в рамках проєкту SMILE Incubator: звіт для оприлюднення
Оприлюднюємо звіт за результатами соціологічного дослідження «Аналіз участі молоді та розвитку лідерства в Дунайському регіоні». Його було проведено в рамках проєкту SMILE Incubator, що реалізується за участі Міжнародного інституту регіональної преси та інформації (IRMI Ukraine).
У дослідженні йдеться про лідерські навички, особливості комунікації, проблеми молоді з різних країн Дунайського регіону, у тому числі – України (Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська та Одеська області). Отримані дані дають можливість зіставити процеси, що відбуваються у молодіжному середовищі різних країн.
Дослідження було проведене у жовтні-листопаді 2025 року. Найважливіша та найбільш масштабна його частина ґрунтувалася на опитуванні молоді Дунайського регіону, доповненому якісними інтерв’ю. Цільову сукупність для опитування становили молоді люди віком від 15 до 29 років, які проживають в одній із країн Дунайського регіону, тоді як якісні інтерв’ю проводилися з експертами, що працюють у сферах участі молоді, соціальних медіа та розвитку лідерських навичок на місцевому, регіональному та національному рівнях у межах Дунайського регіону. Загалом в опитуванні взяли участь 3 816 молодих людей, з яких 2 146 повністю його завершили. Поглиблені інтерв’ю (загалом 78), які були основним методом збору якісних даних, здійснювалися переважно з експертами, особами, що ухвалюють рішення, та представниками неурядових організацій з усього Дунайського регіону.
Проєкт SMILE Incubator реалізується в межах Програми Interreg Danube Region та співфінансується Європейським Союзом. Загальний бюджет — 1 960 000,00 євро, з яких 80,00 % фінансується за рахунок коштів Interreg; у проєкті беруть участь 14 країн та 16 партнерських організацій.
Official Webpage: https://interreg-danube.eu/projects/smile-incubator
Реконструкція та медіа.Професійні інструменти, правові засади, теми та ідеї
Як професійно висвітлювати відбудову країни, забезпечити аудиторії зрозумілою та якісною інформацію за темою? Новий проєкт “Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції”, що реалізується IRMI за підтримки EU4Reconstruction та за участі Французької національної агенції Expertise France – вже стартував. Як і анонсували, розпочинаємо роботу з триденного тренінгу-інтенсиву для редакцій, що були відібрані для участі у проєкті.
Тема – реконструкція та усе, що з цим пов’язано. До учасників звернувся Арчіл Жоржоліані, керівник команди EU4Reconstruction від Expertise France, який наголосив на важливості роботи журналістів із висвітлення цієї теми. А грантова офіцерка EU4Reconstruction від Expertise France Оксана Позивайло розповіла про програму, у рамках якої реалізується проєкт, можливості та перспективи в Україні.
Яким є суспільний дискурс з теми реконструкції, говорила соціолог Олеся Гузенко. Що думають громадяни Украіни, як визначають пріоритети, болючі проблеми. Люди хочуть жити у справедливому місті, мати рівний, справедливий доступ до інфраструктури, кажуть соціологи. А далі журналісти самі оцінювали за маркерами, наскільки їхні міста є справедливими. Таким було практичне завдання.
Говорили і про основні тренди та перспективи розвитку медіа-2026. Розслабитися не вдасться: за даними Reuters Institute for the Study of Journalism, лише 38% медіаменеджерів та редакторів впевнені у перспективах професії. Медіа переживають швидкі технологічні зміни, зниження довіри аудиторії, втрату традиційних джерел трафіка. Як врахувати особливості розвитку, проблеми й складнощі – бути у тренді, залишатися джерелом інформації, якому довіряють, висвітлювати реконструкцію професійно та прозоро, стало головною темою наступної дискусії дня.
«Відбудова — це не лише бетон, а передусім прозорість та етика, – коментує Назарій Вівчарик, редактор видання «Прочерк». – Ми звикли сприймати відбудову як будівництво, але журналістський погляд має бути глибшим. Розібрали «три кити» відновлення: прозорість, підзвітність та етику. Правові аспекти та дані. Тепер маємо чіткі алгоритми, як працювати зі статистикою та реєстрами, щоб бачити кожну витрачену копійку. Навчилися виявляти «вузькі місця», де благі наміри можуть перетворитися на корупційні схеми або неефективне використання ресурсів. Окремий інсайт — на що звертати увагу при проектуванні. Це про інклюзивність, енергоефективність та людський масштаб. Взагалі реконструкція — це не повернення до того, як було «до». Це не просто відновлення стін. Справжнє відновлення починається не з архітектурного плану, а з відновлення довіри між громадою, бізнесом та владою. Ми вже напрацювали ряд тем, які почнемо реалізовувати на Черкащині».
На тренінгу говорили у тому числі про правові аспекти реконструкції, важливі для журналістів. Оцінювали рівень толерантності громад та бізнес-середовища до корупції, потенціал медіа у виявленні та оцінці корупційних ризиків. Обговорювали інклюзивні процеси прийняття рішень та вирішення конфліктів у громадах.
Вистачало дискусій, практикуму, обговорень кейсів. Медійники «штурмували» варіанти та інструменти залучення аудиторій, говорили про те, що спільна робота редакцій та громад, пошук нових тем, громадські обговорення можуть зробити реконструкцію максимально прозорою, зменшити корупційні ризики, дати відповіді на більшість запитань, що точно виникнуть у людей.
«Проєкт співпадає з темами, над якими працюють наші журналісти та які потребує наша аудиторія – соціальна згуртованість, відновлення, – каже редакторка РІА «Південь» Світлана Зализецька. – Відбудова – це не лише фізична реконструкція будівель, а й відновлення релокованих громад, зокрема Мелітопольської, ментальне відновлення людей. Важливими були інструменти пошуку та аналізу інформації, зокрема робота з платформою DREAM і застосування «LOOP»-ефекту у підготовці матеріалів. Як суспільство розуміє і сприймає завдання реконструкції, результати соціологічних досліджень. Практичний приклад концепції «Комфортне місто 15 хвилин» і нова тенденція «5 хвилин» розширили бачення просторового планування та якості життя в громадах, підходу до висвітлення теми відбудови. Повертаюсь до редакції з дорожньою картою підготовки майбутніх публікацій».
19 Лют
Медіалабораторія універсальності та командності
Медіалабораторія у форматі «копродакшн» – це коли декілька днів до втоми працюєш над спільним сюжетом, сперечаєшся з колегами та іноді – з тренерами. Коли тобі не дуже до вподоби власні кадри чи тексти. Але ось раптом щось змінюється – і це вже яскрава історія, гідна етеру чи друку. Учасники медіалабу – журналісти регіональних видань – навчаються універсальності та спільній роботі в рамках чотириденного тренінгу проекту «Посилення стійкості медіа в Україні».
Журналісти працюють у парах над темами, заготовки для яких привезли зі своїх міст. Темами, що є актуальними для кожної з двох громад. Сьогодні говорили про нові форми та інструменти, необхідні для виготовлення мультимедійного контенту. Обговорювали теми, що обрали, ракурси, шукали ідеї, кадри, що потрібно зробити у Львові. Домовлялися про зйомки, шукали місцевих героїв. Між іншим, кожен з учасників має зробити не просто спільний матеріал, але й у форматі платформ, на яких працюють їхні медіа – відео, фото, публікації для сайтів та інші. Ми передали представникам редакцій стабілізатори для зйомок DJI Osmo Mobile, тож вже сьогодні журналісти вчилися ними користуватися.
Наталія Чайка з “РІА Південь”, Запоріжжя, каже: зробити відео, текст, фото, все це в стислий час, об’єднати досвід різних міст, щоб було красиво та інформативно, – це було новим. Хоча це не перший досвід співпраці з колегами з “Вістей Придніпровщини”. “Обмінюємося темами і матеріалами, – каже Наталія. – В журналістиці дуже цінні зв’язки, коли я можу написати колезі з Черкащини: “У вас такі класні субтитри, як ви їх робите?” І вона порадить якийсь додаток. Або коли треба ілюструвати матеріал обміну військовополонених. І я пишу: “Я там бачила, у вас вийшло відео то, можна ми на умовах співпраці візьмемо”. Тобто це і є журналістика. Ці зв’язки покращують нашу роботу, роблять нас у тому числі мультимедійними”.
Цей тренінг був майданчиком для апробації та поглиблення навичок і з копродакшн, і з підготовки матеріалів для різних платформ медіа. Текстових матеріалів, фоторепортажів, відеосюжетів. Треба було поєднати класну ідею, спільну для кожної пари медіа, з професійною реалізацією. Врахувати специфіку аудиторій, на які працюємо. Що з цього вийшло, продемонстрували під час фестивалю; мали можливість обговорити, де насправді класно, над чим ще попрацюємо. Що вдалося? За словами тренера Юрія Васильєва, – передусім, командна робота: “Ми бачили, як журналісти сперечалися у парах. Працювали на результат, який задовольнить не тільки менторів, а й кожну громаду, аудиторію, медіа. Були мотивованими працювати в новому форматі, опановувати техніку. Не завжди розуміли, як все поєднати, але з розкриттям тем все стало на свої місця. В результаті зробили якісні матеріали, гідні ефіру та друку. Співпраця дає їм дуже багато: додаткову аудиторію, досвід, теми, що поєднують людей”.
Наталія Муха, “Нове Життя”, Любешів:
– Формат спільної роботи з колегами двома регіонами, чесно скажу, був для мене відкриттям. Дуже відповідально, я навіть боялась, чи вдасться мені включитися. Але й тему ми обрали, як на мене, сильну, це також допомогло знайти точки дотику, побудувати єдиний матеріал. За підтримки тренерів, думаю, це нам вдалося. Тема – наша культурна спадщина – це те, що ідентифікує народ. Якщо вдасться зберегти її, вдасться зберегти й нас. Це зараз другий фронт.
Назарій Вівчарик, “Прочерк”, Черкаси:
– Складно, звичайно, працювати в команді, коли треба узгоджувати і своє бачення, плани, структуру матеріалу з колегою, яка теж має свою точку зору. Але це і круто, тому що кожен щось привносить: поки ти зосереджуєшся на технічних моментах, колега – на змістовних і так далі. Що запам’ятається? Медіалаб – я такого слова ще не чув. Робота з різними форматами, як тримати баланс. І робота в команді: коли доєднується хтось зі своїм стилем, цікаво побачити, що з цього вийде.
А останній день тренінгу – цілком аналітичний та стратегічний: обговорюємо результати комплексного соціологічного дослідження, що провела за замовленням проєкту “Посилення стійкості медіа в Україні” соціологічна група Umbrella (Київ).
Назва – «Дослідження медіа-споживання та вподобань аудиторії локальних медіа в семи прифронтових областях України» – говорить сама за себе. І тут не тільки загальний аналіз процесів, що відбуваються сьогодні з регіональними медіа взагалі. Що дуже важливо, соціологи окремо оцінили кожне медіа із прифронтових територій – це стосується редакцій-учасників проєкту. Спираючись на дослідження, кожна редакція може оцінити свої великі та малі перемоги у цей складний час, вирішити, куди рухатися далі.
Наталія Кобзар, «Статус-кво», Харків, розповідає: «Працювали собі й не думали, що стали краще за останні два-три роки, але от сьогодні дякуючи дослідженню це так приємно сказати вголос – так, ми стали краще. У тому числі завдяки цій співпраці з проєктом. І це дуже цікава історія про те, як у квітні 22-го року перспектива закриття була вже очевидною – але ось виявилася історія про розвиток. Це прям супер! Ну, звісно, я скажу про відео, про те, що тексти стали краще. Ми отримали сертифікат читацької довіри від «Репортерів без кордонів». І окрема подяка за те, що кожного разу при зустрічі радили нам піднятися над «текучкою». Це дало можливість взагалі вирішити, куди ми рухаємося».
Під час мозкового штурму три групи журналістів шукали ідеї для оновлення стратегій розвитку та контенту. А спільне обговорення з соціологами, тренерами та колегами з інших видань показало: чекає робота з розширення аудиторій, залучення її до роботи медіа, розробки нових тем, напрямів та рубрик.
Її колега Світлана Карпенко з «Трудової слави», Оріхів, вважає: дослідження було дуже корисним. «Що стосується от саме конкретно мого прифронтового медіа, то нашою сильною стороною є все-таки довіра і локальність. Але із слабких – це форма подачі. І не вистачає звичайно, сучасності. Тобто, нам є куди рости». Тренінг відбувся в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Fondation Hirondelle та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).
14 Лют
Новий проєкт: підтримка медіа для висвітлення реконструкції
Анонсуємо новий проєкт “Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції” (Supporting Local Media for Transparent Reconstruction Reporting), що реалізується IRMI за підтримки Програми EU4Reconstraction та за участі Французької національної агенції Expertise France.
Якісне та прозоре висвітлення місцевими медіа процесів відновлення та відбудови України – мета цього пілотного проєкту. Україна стикається з великими викликами у відновленні інфраструктури, ризиками корупції, нецільового використання коштів. Зробити процеси прозорими через якісну інформацію на місцях, допомогти громадянам розуміти, як і куди витрачаються ресурси, – завдання медіа, передусім, місцевих. Дослідження показують, що у 23 громадах рівень довіри до місцевих ЗМІ значно вищий, ніж до національних або до органів влади. Отже, регіональні медіа стають ключовим каналом інформування про відновлення.
Підгрунтям для нового проєкту є ініціативи IRMI щодо соціальної згуртованості, які ми реалізували у 2025 році спільно з ЮНЕСКО та Fondation Hirondelle. Досвід показав, що місцеві ЗМІ можуть ефективно модерувати діалог із чутливих питань, якщо їм допомогти з навчанням, наставництвом та підтримати фінансово.
Зважаючи на це, що плануємо? Підвищити кваліфікацію журналістів та редакторів з теми відбудови та реконструкції, підзвітності та етики. Створити такі навички аналізу, що будуть актуальними після завершення проєкту. Підтримати фінансово, дати можливість сконцентруватися на професійних завданнях.
Що пропонуємо? У перший місяць навчання – триденний інтенсивний тренінг із тематики відновлення та реконструкції. Далі – щомісячні стипендії на підготовку якісного контенту у розмірі 500 євро. Онлайн-менторство та підтримку спеціалістами, українськими та зарубіжними. Проект інтегрований у програму EU4Reconstruction, що забезпечує журналістам доступ до профільних експертів.
Передбачені також стипендії на спільне виробництво контенту редакціями (1000 євро).
До участі у проекті з висвітлення процесів реконструкції запрошуємо медіа, які пройшли навчання в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні» та розташовані переважно у прифронтових регіонах України. Перевагу буде надано грантерам ІRMI 2025 року. Передбачається, що це будуть 7 медіаорганізацій, відібраних на конкурсних засадах.
Очікуємо, що в результаті проєкту з’являться нові якісні публікації про відновлення. А ще – дамо навички та методологію зі спроможності місцевих медіа забезпечувати прозорість та інклюзивність відбудови.
Для участі у проєкті заповніть, будь ласка, форму за посиланням:
Усі учасники, яких буде відібрано, отримають запрошення на тренінг, дату та місце проведення якого повідомимо додатково.
30 Січ
MOJO для новачків та профі
Спільно з Fondation Hirondelle провели навчання медійників, що цікавляться поглибленням навичок зйомки. Власне, тренінг організований для двох груп журналістів, які знімають відео у своїх редакціях, але мають різний досвід з MOJO. Новачки, які роблять свої перші відео й хочуть розвиватися. Й досвідчені журналісти, які вже не перший рік знімають та монтують на смартфоні.
Людмила Федюк, редакторка газети «Карпати» (Чернівецька область), каже: як газетярю, що вчиться знімати відео, цікаво все. «Я підключала дистанційно колег, щоб вони мали уявлення, яким має бути орієнтир на відеоконтент, навіщо він нам взагалі, – коментує журналістка. – Люди хочуть не тільки читати тексти – вони хочуть відео, і ми повинні забезпечити їм цю можливість, якщо хочемо утримати та розширити аудиторію. Додати могла б тільки одне: якби тренінг був довший, було б класно».
Головний акцент цього разу тренери IRMI та Hirondelle зробили на опануванні нового формату – коротких вертикальних відео для різних платформ. Журналісти вчилися найкращим практикам, опрацьовували зйомки та монтаж, техніки, які використовують саме у коротких вертикальних відео. Як захопити глядача, розповісти яскраву історію.
Юлія Винник, “0512 – сайт міста Миколаєва”:
– Дізналася багато практичного – наприклад, як робити перебивки. Роблю зазвичай 3-5-секундні, здавалося, цього достатньо, але, як виявилось, якісна перебивка має тривати 10 секунд. Про техніки зйомки в русі без використання штативу. Було дуже багато практики, лайфхаків – як монтувати, робити загальний, крупний план. Ми хочемо розвивати, наповнювати наші соцмережі цікавим контентом, короткими відео, давати інформацію якісну, швидко та доступно. Не тільки розповідати про події у місті у великих матеріалах, але й викладати маленькі стислі історії.
Віра Лапа (Городоцький ТРПЦ, «Городок»), за її словами, думала, що вже неможливо підвищити рівень автономності журналіста, який володіє хоча б початковою базою знань з MOJO-журналістики. «Але я це зробила, бо дійсно вперше ходила сама на опитування, – каже журналістка. – Саме вуличне опитування завжди було з оператором. Цього разу я зробила їх два і зрозуміла, що я це можу, у тому числі з технічної точки зору. Люди хочуть більше коротких новин, як текстових, так і відео. І я на власному досвіді побачила, що навіть 15 секунд – це корисніше і ефективніше, ніж, наприклад, хвилина або дві. І тому вміти так сконцентруватися, донести цікаво, зачепити, розказати – це класно! Якщо люди більшість часу проводять саме в соціальних мережах, ніж читають сайти, наприклад, то дійсно, як нам з ними комунікувати? Саме через соціальні мережі, захоплюючи їх увагу і намагаючись все ж таки запросити до того, щоб вони дивилися і наші сюжети, читали наші статті, плюс короткі відео, а до них ще й комунікація через коментарі, які можна залишити під відео. А це означає, що ми будемо краще розуміти одне одного». Тренінг відбувся в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Fondation Hirondelle та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).
Міжнародний Інститут регіональної преси та інформації
