The Guardian – про важливість підтримки регіональної преси в України

The Guardian пише про видання «Вперед» з Бахмуту та важливість регіональних медіа, особливо під час війни. Медіа, що зберігають у людей відчуття своєї приналежності до країни та протидіють дезінформації.

Останні два роки бахмутська редакція – одна з багатьох регіональних медіа, хто отримує системну – фінансову, технічну та фахову – підтримку IRMI та наших партнерів з Fondation Hirondelle.

Раді, що маємо можливість сприяти збереженню та зміцненню місцевих видань, радіо та телеканалів.

Публікацію читайте тут

Далі буде.

Смартфон замість камери: як робити професійні відео

Як MOJO-техніки допоможуть нам розповісти історії? Історії, що турбують суспільство, а саме – з проблем соціальної згуртованості. Отже, стартував тренінг для медійників, що прагнуть оволодіти навичками мобільної журналістики та робити класні професійні сюжети просто за допомогою смартфону.

Ми – три дні у Львові. Формат тренінгу з MOJO, якз і завжди, – обговорення нових тем та їх відпрацювання під час практикуму. До навчання доєдналися представники регіональних, центральних медіа – газетярі, телевізійники, радіожурналісти. Вчимося, як без використання професійного обладнання зняти та змонтувати сюжет, – це, виявляється, цілком можливо. На початку говорили про принципи зйомки та основи кадрування, додатки камери, роботу з відеоредактором. А ще – про етику комунікації, критичне мислення та чутливі теми. Вчилися грамотно працювати із штативом, світлом та мікрофоном. Мова також йшла про перспективні техніки зйомки, як створити гідний сюжет, працювати з анонімними джерелами. Про стендап та лід, Vox Populi, використання інтерв’ю, живого звуку та відео у сюжеті. А ще вчилися працювати із закадровим текстом, музикою, редагувати звук, накладати голос на відео. Створювати титри та дотримуватися авторського права.

Учасники тренінгу з MOJO «штурмували» актуальні теми, писали сценарії, готували запитання та плани кадрів. Ну, а потім логічно перейшли вже до виготовлення сюжетів. А це й монтаж, й розшифровка інтерв’ю, запис закадрового тексту, титрування та все, про що раніше йшла мова.

Готові сюжети взяли участь у традиційному фестивалі. А учасники не просто визначилися з переможцями, але й обговорили сильні та слабкі місця, і що можемо робити краще.

Жанна Дутчак, ТК Інтер:

– Ці три дні просто пролетіли. Чому? По-перше, було дуже цікаво. Було поєднання теорії та практики – ось почули та одразу «пройшли». Все це реально планую використовувати в роботі.

Тетяна Хмель, Суспільне.Житомир:

– Я телевізійник та теоретично розумію, як це працює, коли поруч з тобою оператор, і ти йому кажеш, мовляв, цей кадр не такий, як треба. А коли знімаєш сам, зовсім інше. Тобто skills зйомки для мене були, мабуть, цими днями найважливішим. Іще такий момент: існує велика проблема з кадрами, й знайти професійного оператора, який буде знімати тут та зараз, дуже важко. І тепер є розуміння, що я сама можу якусь зйомку «закрити» – просто взяти редакційний телефон та на сто відсотків це зробити.

Ірина Телька, Миколаївські Вісті:

– Подобається, що ви обрали дуже актуальну тему – мобільна журналістика, яка насправді зараз набірає обертів. Редакції отримують можливість, приміром, монетизувати відео та підсилити свою фінансову незалежніть. Цей тренінг був динамічним, запропонував нам багато технічних моментів, які я раніше не використовувала, але вважаю дуже цікавими та планую практикувати.

Тренінг пройшов в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Study Trip to Denmark for Ukrainian Journalists

February 2025 will mark the third year of the Russian full-scale invasion of Ukraine. Since February 2022, Ukrainian journalists have worked around the clock with great courage and unquenchable energy to cover the developments and consequences of the war to ensure that the rest of the world knows what is happening.

As a continuation of the Nordic Journalist Centre’s (NJC) commitment to arrange midcareer training for journalists in Ukraine, we can now offer our Ukrainian colleagues a study visit to Denmark in February 2025, where they can exchange experiences and methods and gain new inspiration through meetings with journalists in Denmark. Our local Ukrainian partner in this project is Institute for Regional Media and Information (IRMI Ukraine).

The study trip focuses on independent journalism, press ethics, sustainable business models and digital transformation with visits to media, educational institutions etc. There will also be an opportunity to meet Danish politicians in the Danish parliament.

Practical information

The study trip will take place from 16-22 February 2025. Applicants must be professional journalists with at least five years of work experience. The Nordic Journalist Centre will cover the journey from Lviv to Denmark and back as well as hotel and partial catering in Denmark. The participants must cover their own transport from Lviv and back as well as a few meals in Copenhagen.

If you are interested to participate, please submit this application form no later than 20 December 2024, 17:00 Ukrainian time.

https://forms.gle/ir3W916WBDDwTMu38

This application form must be submitted in English. Selected participants will be informed by 8 January, 2025.

About the Nordic Journalist Centre

The Nordic Journalist Centre is a non-profit organization founded in 1957. Our aim is to strengthen the development of media and journalism through midcareer training and networking activities for journalists and editors from all over the Nordic region as well as the neighboring Nordic areas, including the Baltics and Ukraine.

Contact information

Project coordinator Kirstine Ottesen, kio@dmjx.dk

Запрошуємо репортерів на навчальну поїздку в Данію

Лютий 2025 року ознаменує третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну. З лютого 2022 року українські журналісти цілодобово працюють з великою мужністю та невичерпною енергією, щоб висвітлювати події та наслідки війни, аби решта світу знала, що відбувається в країні.

В рамках постійної підтримки Північним журналістським центром (Nordic Journalist Center, NJC) проведення професійного навчання для журналістів України, ми пропонуємо нашим українським колегам навчальний візит до Данії у лютому 2025 року, під час якого вони зможуть обмінюватися досвідом і методиками, а також отримати нове натхнення завдяки зустрічам з журналістами Данії. Український партнер у цьому проєкті – Інститут регіональної преси та інформації (IRMI Ukraine).

Навчальна поїздка буде сфокусована на розвитку незалежної журналістики, журналістській етиці, сталих бізнес-моделях та цифровій трансформації з відвідуваннями ЗМІ, навчальних закладів тощо. Також буде можливість зустрітися з датськими політиками в датському парламенті.

Практична інформація

Навчальна поїздка відбудеться з 16 по 22 лютого 2025 року. Кандидати повинні бути професійними журналістами з досвідом роботи не менше п’яти років. Північний журналістський центр оплатить поїздку зі Львова до Данії та в зворотному напрямку, а також проживання та часткове харчування в Данії. Учасники повинні самостійно оплатити проїзд з місця проживання до Львова та потім від Львова до свого міста, а також деяке харчування в Копенгагені.

Зацікавлені кандидати запрошуються заповнити анкету за посиланням:
https://forms.gle/BvmFKaaC9g1Z4DyG7


Зверніть увагу – анкета має бути заповнена англійською. При цьому володіння англійською не є обовʼязковою вимогою для участі в програмі.


Дедлайн: 20 грудня 2024 року, 17:00 за київським часом.

Відібрані учасники будуть поінформовані до 8 січня 2024 року.

Про Північний журналістський центр:

Північний журналістський центр – неприбуткова організація, заснована в 1957 році. Наша мета – сприяти розвитку ЗМІ та журналістики шляхом проведення професійних навчальних програм та організації мережевих заходів для журналістів та редакторів з усієї Північної Європи, а також сусідніх північних регіонів, включаючи країни Балтії та Україну.

Контактна інформація:

Координатор проєкту Кірстін Оттесен, kio@dmjx.dk

Лабораторія з мобільної журналістики, та як це було

На MOJO Lab до Львова зібралися журналісти десяти видань – учасники проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Вони вже оцінили та використовують можливості мобільної журналістики, але прагнуть до вдосконалення навичок.

Такий формат тренінгу пропонуємо вперше: спочатку журналісти в рамках навчання збирали матеріал. Це були поїздки по Україні, зустрічі з героями, опанування тем, які обирали самі. Тепер – робота над сюжетами, їх підготовка до публікації/ефіру в своїх медіа. Наголос – на проблемах, у розв’язанні яких беруть участь гуманітарні місії в Україні. Три дні триватиме ефективний постпродакшн, протягом якого медійників у практичному навчанні підтримують чотири тренери – українські (Ангеліна Солдатенко та Юрій Васильєв) та міжнародні – Сейбра Айрес (США), Люк Чаленко (Велика Британія). Стартуємо з обговорення власне самих історій та вже відзнятих відео, говоримо про додаткові техніки зйомки, монтажу, правила написання закадрового тексту. Який матеріал вже маємо, як його використати максимально ефективно, яких кадрів не вистачає та потрібно дозняти.

Додаткові зйомки у місті, монтаж, підготовка закадрового тексту – супер-інтенсивна робота останніх двох днів. Сюжети, що отримали, за оцінкою тренерів, демонструють якісний професійний рівень, який базується на цікавості журналістів до MOJO та прагненні вдосконалити свої навички.

Юрій Васильєв, тренер IRMI:

– MOJO став для багатьох редакцій рятівним механізмом. Перехід на мультимедійний формат, використання мобільної журналістики допомагає зберегти аудиторії та редакції. І газетярі, у яких раніше не було навіть сайтів, а тим більш Ютюб-каналів, тепер створюють класні відеоісторії. Це техніки не дуже складні, доступні. Дозволяють бути гнучкими та мобільними. Пам’ятаю, на початку навчання деякі медійники казали, що не бачать перспектив для MOJO у своїх редакціях. Й зараз вони ж розвивають саме мобільну журналістику – додають відео до газет за qr-кодами, пропонують посилання на Ютюб-канали. Готують повноцінні сюжети, які навіть можна розміщувати на телебаченні. Цей останній формат тренінгу – незвичний і для учасників, і для тренерів. Але ми маємо можливість побачити, з якими проблемами стикаються журналісти під час зйомок, при побудові сюжету, розробці сценарію, можемо разом досягти якісного результату. Думаю, це дуже корисно.

Ангеліна Солдатенко, директор IRMI, тренерка:

– Нові формати та техніки роботи допомагають зберегти редакції, будувати нові стосунки з аудиторіями. Візуалізація підвищує довіру до контенту та медіа, а друкованим (мультимедійним) дає новий шанс для розвитку. Адже довіра в наш час стає ключовим поняттям: коли люди живуть в умовах небезпеки, дуже важливо, щоб поруч були ті, кому вони довіряють. З цією групою журналістів ми працюємо вже два роки, й дехто з них на початку навчання не вірив у можливості MOJO. І ось зараз вони вже беруть участь у продакшн-тренінгу для досвідчених користувачів! Прогрес очевидний, сюжети дуже гідні.

Люк Чаленко, тренер (Велика Британія)

– Я вже вдруге беру участь у проекті. За ці півроку технічні навички журналістів та рівень відео дуже змінилися. Тепер їх можна впевнено розміщувати на медіаплатформах, в Інтернеті, бо вони справді чудові. Помітив, що й учасники стали значно впевненішими: готові опитувати та знімати людей, думають про історії, обирають місце зйомки. Я гадаю, дуже важливо мати змістовну історію та добре її дослідити. Втім, ґрунтовні журналістські навички є базою для того, що робимо.

Сейбра Айрес (США), менторка проєкту, тренерка:

– Це вже другий тренінг-інтенсив з MOJO після двох базових тренінгів. Зараз різниця у якості відео справді помітна. Технічний рівень значно підвищився, відео стали професійнішими, структурованими, сюжетні лінії – сильнішими. Гадаю, учасники на правильному шляху.

Тренінг пройшов у рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Визначилися переможці журналістського конкурсу міні-грантів

Нижче – перелік переможців конкурсу міні-грантів в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа». Колеги, вітаємо!

А ось подробиці. Конкурсна комісія отримала заявки на участь від представників майже сотні газет, телеканалів та радіостанцій, відібрані, як і передбачалося за умовами конкурсу, п’ятнадцять. Тож, гранти отримають журналісти таких медіа:

✒️ПП “Видавничий дім “Приватна газета” “Кременчуцький Телеграф”;

✒️Тижневик “Весть”;

✒️”Вісті Придніпровʼя”;

✒️«МикВісті»;

✒️Інформаційний портал “Гречка”;

✒️Thebuchacity;

✒️Status Quo;

✒️Гард.City;

✒️Миколаївські ВІСТІ-Розділля 93ФМ;

✒️Газети «Нове життя” / сайт “Нове життя” – новини Любешівщини»;

✒️ПП «Городоцький районний телерадіопресцентр»;

✒️КП ТРК «Тростянець”;

✒️«Експерт-КР»;

✒️ОТБ “Галичина”;

✒️Національна суспільна телерадіокомпанія України.

15 міні-грантів по 500 євро кожний – підтримка журналістів медіа для висвітлення тем, повʼязаних із соціальною згуртованістю у своїх громадах. Половина гранту буде надана після відбору, а інша половина – після публікації. Журналісти мають використати компоненти проведеного у рамках проєкту соціологічного дослідження, ті висновки, що їх зацікавлять в рамках роботи над темою. У процесі підготовки публікації/сюжету кожного грантера підтримають консультаціями ментори проєкту – журналіст та соціолог. Усього передбачено чотири консультації.

Грантова підтримка надається у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Новини від учасників проєкту: “Городок” запускає оновлену студію

“Городок звучатиме по-новому! “ – так анонсували наші партнери з медіа Городок.City запуск оновленого цілодобового радіо зі своєї нової студії. Радіємо разом із журналістами та містянами!

Городок.City є одним із учасників проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Дуже активна редакція, що постійно прагне до розвитку, навіть за нинішніх складних умов. Тож коли журналісти вирішили оновити радіостудію, проєкт їх підтримав. А ще ми завітали до радіоредакції та провели невеличкий майстер-клас з MOJO.

Наталія Попович, головна редакторка Городок.City:

  • Студія повністю облаштована за кошти проєкту. З обладнання зі старої радіостудії залишили пульт, дві мікрофони та колонки… І саме нова студія стала для нас поштовхом для розвитку радіомовлення: ми оновлюємо сітку мовлення, придбали програмне забезпечення, шукаємо радіоведучого, який буде вести щодня прямі ранкові ефіри, повністю змінюємо ефірне наповнення.

З 14 листопада мешканці Городоцької громади зможуть насолоджуватися улюбленою музикою, новинами та цікавими програмами у цілодобовому форматі, йдеться в анонсі медіа. Журналісти обіцяють “ще більше різноманітності, цікавих рубрик та інтерактивних програм”.

Вітаємо, колеги!

Анонсуємо третій тренінг в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа».

Тема тренінгу – мобільна журналістика. Більше можливостей візуалізації для кращої якості матеріалів.

Коли: 2-4 грудня 2024 року.

Де: Львів.

Як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть бути затребуваними, оперативними, переконливими, сприяти кращому порозумінню у суспільстві? Як використовувати MOJO для збору інформації та створення контенту, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах, вивчаємо на третьому тренінгу з висвітлення соціальної згуртованості.

У програмі:

– технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;

– правила монтажу, зокрема, швидкого на смартфоні;

– техніки інтервʼю як інструменту отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням візуалізації.

Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення.

Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.

До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.

! Зверніть увагу – є мінімальні технічні вимоги, а саме:

– наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);

– вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;

– наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону.

Перевагами в технічному плані будуть:

– наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;

– наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.

Зареєструватися на тренінг можна до 18 листопада за посиланням

Учасників, що будуть відібрані, ми попередимо заздалегідь.

Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який включає:

– соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;

– проведення трьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;

– п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;

– менторську підтримку грантерів;

– круглий стіл з презентації дослідження та підсумків проекту.

Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

On Conflict-Sensitive Journalism, Ethical Standards, and Emotional Burnout

What are the ways to cover conflicts and sensitive topics? Do journalists influence these processes? In Lviv, at a training session for media professionals, mostly from regional publications, we discussed the relationship between hromadas and the media, and the coverage of sensitive topics from the perspective of professional and ethical standards.

Discussions focused on what social cohesion is, the factors that bring about social discord, and how to work with sensitive topics and identify the causes of conflicts. What are our tasks – humanitarian, informational – and how can we avoid hate speech? Should we, for example, give a voice to terrorists or criminals? During brainstorming sessions, journalists identified conflicts, sensitive topics, and their true causes, comparing these findings with those of sociologists. The focus was on conflict-sensitive journalism and its approaches.

Aliona Horova, Director of the NGO “Institute of Peace and Understanding,” trainer:

  • Journalists have immense power to shape public discourse. It is undoubtedly easier to unite people against someone. However, this approach works against us because when you create an external enemy, it quickly turns into an internal enemy—those who have left Ukraine, relocated to safer areas, or do not want to return. From conflict resolution practices standpoint, I can say that the focus should be on creating unifying narratives. We should not unite against someone but do something together to win. We are Ukrainians. Journalists are creative and can come up with many practical tools to achieve this, making such unifying narratives more accessible and practical.

Journalists must operate within the legal framework and consider ethical standards when covering social conflicts that arise in hromadas, leading to heated discussions and causing social discord. Therefore, the legal foundations of journalistic work in conditions of social conflict, covering sensitive topics during the war, and recognizing disinformation were the main topics of the last two days of the training. We interviewed a colleague, Oleksandr Hunko, editor of Nova Kakhovka.City, who shared his experience as an internally displaced person. We then discussed whether our questions were professional and justified from legal, professional, and ethical perspectives and how we use the information obtained after watching the interview recording.

During brainstorming sessions, we worked on the concept and approaches to dealing with conflicts and sensitive topics in the context of social cohesion. Equally important was the topic of emotional burnout. We practiced stabilization and self-regulation techniques to help those whose daily routine is built around emotionally challenging topics.

Ivanna Danyuk, Media Center “Pereiaslavshchyna” (Pereiaslav):

  • I heard a lot of interesting things, for example, about emotions. I often empathize with my interlocutor and transform this empathy into trust. But we must always remember the facts, the balance of opinion and voices in a story, and the impact the situation may have on other people. This is something I had not thought about. And one more thing: it is very important not to forget about ourselves, which we, journalists, do not do.

Oleksandr Hunko, Nova Kakhovka.City (Nova Kakhovka):

  • I really liked the large amount of practical work. We worked with colleagues in groups or pairs, so we had the opportunity to exchange ideas, experiences, and find solutions together.

Marianna Shkavron, Horodok District Television and Radio Press Center (Horodok):

  • These three days were very intense and diverse. It’s great that we get out of our “bubbles” and see something new. Journalists are people who should doubt and check facts. So thank you for reminding us. We know this, but sometimes we chase news so much, wanting to make it as quickly as possible, that we forget about such important matters. It was very interesting to talk to a lawyer and a psychologist, learn about conflicts and ways to resolve them, and about social cohesion. Journalists are actually people who can change something, have influence, and to some extent shape public opinion in their community, so a lot depends on us. We should not forget about this.

The training was held as part of the project “Covering Social Cohesion – Improving the Resilience of Media in Ukraine,” developed and implemented by the NGO “Institute of Regional Media and Information” in partnership with UNESCO and supported by the state of Japan. The program is part of UNESCO’s broader efforts to support the safety of journalists and freedom of expression in Ukraine. Our partners in the project are the National Union of Journalists of Ukraine (NSJU) and the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation.”

Про конфліктно-чутливу журналістику, етичні норми та емоційне вигорання

Як висвітлювати конфлікти та чутливі для людей теми? Чи мають журналісти вплив на ці процеси? У Львові на тренінгу для медійників, здебільшого регіональних видань, обговорюємо стосунки громад та медіа, висвітлення чутливих тем з урахуванням професійних та етичних норм.

Тож дискутували, що таке соціальна згуртованість, чинники та те, що її руйнує. Говорили, як працюємо з чутливими темами, ідентифікуємо причини конфліктів. Які наші завдання – гуманітарні, інформаційні, – та як уникати мови ворожнечі. Дотримуючись балансу, чи мусимо, наприклад, давати слово терористу, злочинцю? Під час мозкового штурму журналісти ідентифікували конфлікти, болючі теми, а також справжні причини, які їх породжують. Потім ці висновки порівняли з висновками соціологів. Власне, йшлося про конфліктно-чутливу журналістику, її норми, підходи та вимоги.

Альона Горова, директорка ГО “Інститут миру та порозуміння”, тренерка:

– Журналісти мають величезну силу формувати суспільний дискурс. Безумовно, завжди легше об’єднувати людей проти когось. Але у такий спосіб ми граємо проти себе, тому що, коли формуєш ворога зовнішнього, це дуже швидко переноситься на ворога внутрішнього – тих, хто виїхав, переселився, не хоче повертатися та інших. З практики вирішення конфліктів можу сказати: фокус потрібно задавати на формування об’єднуючих наративів. Тобто ми не проти когось дружимо, а робимо щось спільне, аби перемогти. Ми українці. Журналісти креативні та можуть придумати багато практичних інструментів, аби цього досягти, зробити такі об’єднуючі наративи більш доступними та практичними.

Журналістам важливо залишатися у правовому полі, враховувати етичні норми, висвітлюючи соціальні конфлікти, що виникають у громадах, стають підґрунтям гострих дискусій, причиною розломів у соціальній згуртованості. Тож правові засади журналістської роботи в умовах соціального конфлікту, при висвітленні чутливих тем під час війни, розпізнавання дезінформації стали готовними темами двох останніх днів тренінгу. Інтерв’ювали колегу, редактора видання Нова Каховка.Сity Олександра Гунька, який розповідав про свій досвід ВПО. А що з цього вийшло, чи професійними, виправданими з правової, фахової та етичної точок зору були наші запитання, як ми використовуємо отриману інформацію, обговорили після перегляду відеозапису інтерв’ю.

Під час мозкового штурму працювали над концепцією та підходами у роботі з конфлктами й чутливими темами в контексті соціальної згуртованості. Але не менш важливою була тема емоційного вигорання. Тож опрацьовували техніки стабілізації й саморегуляції, що допоможуть у повсякденній діяльності тим, хто вимушений кожного дня писати на емоційно складні теми.

Іванна Данюк, Медіа-центр “Переяславщина” (Переяслав):

– Почула багато цікавого, наприклад, щодо емоцій. Я часто співчуваю співрозмовнику й трансформую це співчуття в довіру до нього. Але завжди треба пам’ятати про факти, інші думки, сторони події, про вплив ситуації на інших людей. Це те, над чим я не замислювалась. І ще одне: дуже важливо не забувати про себе, чого ми, журналісти, не робимо.

Олександр Гунько, Нова Каховка.City (Нова Каховка):

– Дуже сподобалося велика кількість практичної роботи. Працювали з колегами, у групах або парами, тож мали можливість обмінятися ідеями, досвідом та разом знаходили рішення.

Маріанна Шкаврон, Городоцький районний телерадіопресцентр (Городок):

– Ці три дні були меганасиченими, різноплановими. Це класно, що ми виходимо із своїх «бульбашок», бачимо щось нове. Журналісти – люди, які повинні сумніватися, перевіряти факти. Тож дякую, що нагадали. Ми це знаємо, але іноді так женемося за новинами, хочемо зробити їх якнайшвидше, що забуваємо про такі важливі моменти. Було дуже цікаво спілкуватися з юристкою, психологінею, дізнатися про конфлікти та шляхи їх вирішення, про соціальну згуртованість. Журналісти насправді люди, які можуть щось змінити, мають вплив, певною мірою формують суспільну думку у своїй громаді, тобто від нас також багато чого залежить. Не варто про це забувати.

Тренінг відбувся в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine