Міжнародний Інститут регіональної преси та інформації
Автор: Aleksey Soldatenko
14 Бер
The Power of Local Stories: Ukrainian Media Navigate War and Reconstruction
The first training of the new cycle in the “Improving Ukrainian Media Resilience” project was held in Lviv, bringing together 19 media organizations from various regions of Ukraine, including frontline areas.
The event featured constructive discussions about challenges journalists face in communities and sharing experiences of covering social cohesion issues during wartime. Participants forecast how professional media might develop, particularly regarding community interaction and people’s information needs. The key session focused on journalism oriented toward public interest. How can media better meet local information needs while maintaining high editorial standards? Trainers Angelina Soldatenko and Olesia Hudzenko emphasized the importance of covering topics related to reconstruction, security, and community resilience. During a brainstorming session, journalists proposed specific topics, angles, and formats for developing stories, identifying issues of greatest concern to their communities. These included distribution of reconstruction funds, humanitarian aid, and local success stories.
According to sociologist Olesia Hudzenko, the training’s goal was to teach journalists to recognize and cover manifestations of community cohesion in their publications: “The ability to distinguish between cohesion and activism allows journalists to better understand social processes in a community. Social cohesion is trust, a sense of belonging to the community, mutual assistance, and readiness to participate in community social life.” Cohesion forms the foundation for creating stable community relationships and solidarity, while activism promotes social change. Ms. Hudzenko believes that by understanding these differences, journalists can more effectively contribute to strengthening their communities through their publications.
The first day concluded with a practical assignment for participants—finding potential stories in Lviv that illustrate social cohesion principles. The final two days covered disinformation, SEO, tools usage, and AI ethics. According to feedback, each participant identified what was most valuable for them: some appreciated working with platforms, others enthusiastically engaged in discussions about relevant community topics, while others reflected on what sociologists shared.
Tetiana Luchynska from “Mayak” (Bohodukhiv) says: “Personally, it’s not easy for me to understand terms, for example, regarding SEO. But compared to the beginning of the training, my ratings improved by one or two points. I’ve been working intuitively on the platforms we discussed, so participating in this project is truly a gift of fate. Over the past three years, we’ve grown significantly, with a YouTube channel that’s developing, albeit slowly, along with Telegram, Facebook, and TikTok. These trainings allow us to move forward. We developed many topics with colleagues and gained inspiration. I wish everyone success!”
“Social cohesion, security, and reconstruction—I can already envision topics I could propose in my communities. This was the most useful part during these days,” believes colleague Svitlana Karpenko from “Trudova Slava” (Orikhiv). “The sociology was also interesting; we need to conduct surveys in communities and see what the results will be. As for YouTube and SEO, we’re still at the beginning.”
In training journalists, IRMI also aims to help develop trainers and mentors from among the most active participants in our programs. Last year, journalists from several hyperlocal media outlets in Dnipropetrovsk region worked in a hub based at the “Visti Prydniprovya” editorial office (Dnipro, editor Oleksii Kovalchuk). This time, the project marked the mentoring debut of Olena Astrakhovych, a TV journalist from Odesa.
“Social cohesion is the most important topic in Ukraine today, from families to cities, the entire society,” comments Ms. Olena. “We really need to support each other, to feel that someone is nearby. We are journalists, and at the same time, part of this same society, perhaps the most conscious part. So we need to be at the forefront, looking for topics and ideas that will unite people, help them overcome problems during the war and in the future during reconstruction.”
The training was held as part of the “Improving Ukrainian Media Resilience” project that IRMI is implementing in partnership with Fondation Hirondelle with financial support from Swiss Solidarity. The project aims to preserve access to reliable information for the Ukrainian population, including those in conflict zones and displaced communities.
14 Бер
Медіа й актуальні теми для громад: говоримо про згуртованість, відбудову та безпеку
У Львові – перший тренінг нового циклу проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який об’єднав 19 медіаорганізацій з різних регіонів України, у тому числі прифронтових.
Були конструктивні дискусії щодо викликів, з якими журналісти стикаються у громадах, обговорення досвіду висвітлення проблем соціальної згуртованості у воєнний час. Прогнозували, як, на погляд профі, будуть розвиватися медіа, у тому числі у контексті взаємодії з громадами та інформаційних потреб людей. Ключову сесію присвятили журналістиці, орієнтованій на суспільний інтерес. Як медіа можуть краще задовольняти місцеві інформаційні потреби, зберігаючи високі редакційні стандарти? Тренери Ангеліна Солдатенко та Олеся Гудзенко говорили про важливість висвітлення тем, пов’язаних з відбудовою, безпекою та стійкістю громад. За результатами мозкового штурму журналісти пропонували конкретні теми, ракурси та форми підготовки матеріалів, визначаючи історії, які найбільше хвилюють їхні громади. Такими, наприклад, є розподіл коштів на відбудову, гуманітарної допомоги, а також місцеві історії успіху.
Мета тренінгу, за словами соціологині Олесі Гудзенко, – навчити журналістів розпізнавати та висвітлювати прояви згуртованості громади у своїх публікаціях: “Вміння розрізняти згуртованість і активізм дозволяє журналісту краще розуміти соціальні процеси в громаді. Соціальна згуртованість – це довіра, почуття приналежності до громади, взаємодопомога і готовність брати участь в суспільному житті громади.” Згуртованість формує основу для створення стабільних відносин в громаді, солідарності, тоді як активізм сприяє соціальним змінам. Розуміючи ці відмінності, журналісти можуть ефективніше сприяти зміцненню своїх громад через публікації, впевнена пані Гудзенко.
Перший день завершився практичним завданням для учасників – знайти у Львові потенційні історії, що ілюструють принципи соціальної згуртованості. А темами останніх двох днів були дезінформація, СЕО, використанням інструментів та етика ШІ. Кожен, за відгуками, визначив для себе найважливіше: комусь «зайшла» робота з платформами, хтось с захопленням занурився у обговорення саме тем матеріалів, актуальних для громад. Хтось розмірковує над тим, про що розповіли соціологи.
Тетяна Лучинська, «Маяк» (Богодухів), каже: “Мені особисто непросто розібратися в термінах, наприклад, стосовно СЕО. Але у порівнянні з початком тренінгу мої оцінки підвищилися на бал або два. На платформах, про яких йшла мова, працювала інтуїтивно, тому участь у цьому проєкті – це взагалі подарунок долі. За останні три роки ми суттєво зросли, маємо Youtube-канал, який, хоч і повільно, але розвивається, Телеграм, FB, Тік-Ток. І ці тренінги дозволяють рухатися вперед. З колегами напрацювали багато тем та отримали натхнення. Бажаю усім успіху!”.
“Соціальна згуртованість, безпека та відбудова – я вже уявляю, які теми я б могла вже запропонувати в своїх громадах. Це було цими днями найкориснішим, – вважає колежанка Світлана Карпенко з «Трудової слави» (Оріхів). – Цікава була також соціологія, маємо зробити опитування в громадах, подивимося, яким буде результат. Що стосується Youtube та СЕО, то ми поки що на початку”.
Навчаючи журналістів, ІРМІ прагне сприяти також становленню тренерів та менторів з числа найактивніших учасників наших програм. Минулого року журналісти кількох гіперлокальних медіа Дніпропетровщини працювали у хабі на базі редакції «Вістей Придніпров’я» (Дніпро, редактор Олексій Ковальчук). Цього разу проект став менторським дебютом Олени Астрахович, тележурналістки з Одеси.
“Соціальна згуртованість – найважливіша тема сьогодні в Україні, від родин до міст, всього соціуму, – коментує пані Олена. – Нам дуже потрібно підтримувати один одного, відчувати, що хтось поруч. Ми журналісти, й у той же час – частина цього ж соціуму, мабуть, найбільш свідома. Тож потрібно бути попереду, шукати теми та ідеї, які будуть згуртовувати людей, допомагати їм долати проблеми, під час війни та у майбутньому під час відбудови”.
Тренінг пройшов у рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Проєкт спрямований на збереження доступу до надійної інформації для українського населення, включаючи тих, хто перебуває в зонах конфлікту та переміщених громадах.
10 Бер
In Search of the Perfect Shot: Hello, MOJO!
This Lviv-based Mobile Journalism (MOJO) training kicked off on March 8, and by a wonderful coincidence, the current group consisted exclusively of female journalists – a perfect opportunity to celebrate International Women’s Day through professional development.
We began by exploring the possibilities MOJO offers to media outlets and how to use them effectively. Participants studied basic principles of framing and editing, constructing the perfect interview shot, and techniques for capturing illustrative footage.
We discussed content development with interviews as the primary tool. Training participants practiced conducting interviews on sensitive and relevant topics, applying professional standards while considering the specifics of working in emergency conditions. The hands-on experience of filming interviews and illustrative videos was particularly valuable, especially learning efficient and quick editing techniques.
Anna Kravchuk from misto.media (Lutsk) shares: “Although I worked in television as a journalist, I now understand the comprehensive work of a videographer. When we arrived at shoots, I would simply say – we need to film this and that. I never considered how many factors need attention – lighting, background, noise. Where I should stand and why. Now I understand what to know before turning on the camera. It’s challenging when you do everything yourself – developing the idea, filming, editing, and recording voiceovers. But afterward, you feel proud that you can accomplish so much independently and with quality – creating content that genuinely interests and engages viewers. This experience is invaluable.”
A significant portion of the training was dedicated to practical work: participants practiced advanced filming techniques, learned to create professional stand-ups, and mastered video editing skills. Each participant created a short video story exploring various aspects of social cohesion in Lviv – from the city’s history and residents to current social issues. Discussing the results – identifying successes and challenges – and selecting the best stories formed an equally important part of the learning process.
Irada Akhadova from Odesa’s “Life Compass” noted that her previous work lacked technical nuance: “You film and edit, but the final product doesn’t look cohesive,” says Ms. Akhadova. “You don’t understand the problem or where mistakes occurred. Or something bothers you about the story, but you can’t identify what exactly. At this training, I learned the nuances I was missing. This knowledge gives you a clear understanding of what your final product should achieve.”
Marianna Shkavron from the Horodok TV and Radio Press Center (Khmelnytskyi region) had long wanted to learn filming techniques: “I had some experience – colleagues showed me things, but these were all disconnected fragments. Now the puzzle has come together. This was my first experience with comprehensive story preparation from start to finish. Very interesting.”
“Journalists, especially from frontline territories, have very few opportunities to learn something new today,” comments Darina Melnychuk from MykVisti (Mykolaiv). “Even just to switch off and rest is difficult. Thank you for the new knowledge and also for this retreat. The opportunity to meet colleagues and exchange experiences was invaluable.” The training was conducted as part of the project “Covering Social Cohesion – Strengthening the Capacities of Ukrainian Media,” developed and implemented by the NGO “Institute for Regional Media and Information” in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The program is part of UNESCO’s broader efforts to support the safety of journalists and freedom of speech in Ukraine. Our partners in the project are the National Union of Journalists of Ukraine (NUJU) and the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation.”
10 Бер
У пошуку ідеального кадру: привіт, MOJO!
Цей львівський тренінг з MOJO стартував 8 березня, та, чудовим збігом обставин, нинішня група складалася виключно з журналісток – класна можливість цим навчанням відзначити свято J.
Почали з того, що досліджували, які можливості надає медіа саме MOJO, як їх ефективно використовувати. Вивчали базові принципи кадрування та монтажу, побудову ідеального кадру для інтерв’ю та техніки зйомки ілюстративних кадрів.
Говорили про розробку контенту з інтерв’ю як основним інструментом. Учасниці тренінгу практикувалися в проведенні інтерв’ю з чутливих та актуальних тем, враховуючи професійні стандарти та особливості роботи у надзвичайних умовах. Цікавим був практичний досвід зйомки інтерв’ю та ілюстративних відео, а саме – як монтувати, щоб це було просто та швидко.
Анна Кравчук, misto.media (Луцьк), каже: хоча працювала на телебаченні, але в якості журналіста. Тепер вже бачить цілісну роботу оператора. «Коли ми приїжджали на зйомки, я казала – треба відзняти то й то. Але навіть не думала, що потрібно багато чого враховувати – й світло, й фон, шум. Де мені, наприклад, стояти й чому. Зараз вже маю уявлення, що треба знати перед тим, як увімкнути камеру. І як складно, коли ти все робиш сам, – маєш ідею, знімаєш, монтуєш, озвучуєш. Але потім – пишаєшся, що стільки всього сам можеш! Якісно можеш. Саме такий сюжет, який буде людям цікавий та сподобається. Цей досвід безцінний».
Цінним є те, що значну частину тренінгу повністю присвятили практичній роботі: відпрацьовували просунуті техніки зйомки, вчилися робити професійні стендапи та опановували мистецтво відеомонтажу. Кожен учасник створив короткий відеосюжет, присвячений різним аспектам соціальної згуртованості у Львові — досліджуючи історію міста та його мешканців, соціальні проблеми. Обговорення результатів, що безумовно вдалося, з чим були проблеми, та вибір найкращих сюжетів – не менш важлива частина навчання.
Ірада Ахадова з одеського “Життєвого компасу”, розповіла, що в роботі їй не вистачало знання нюансів. «Ти йдеш та знімаєш, далі монтуєш, але потім воно не виглядає у тебе цілісно, – каже пані Ахадова. – Й ти не розумієш, у чому проблема, та де помилки. Або дивишся сюжет, та щось тебе дратує, але не розумієш, що саме. На цьому тренінгу дізналася про нюанси, яких мені не вистачало. І ці всі знання дають розуміння, яким в результаті повинен бути твій продукт».
Маріанна Шкаврон з Городоцького Телерадіопресцентру та видання «Городок» (Хмельницька обл.) дуже давно хотіла навчитися знімати, мала якийсь досвід – колеги показували, але це все були якісь уривки з контексту. «Зараз пазл склався. Це був мій перший досвід з цілісної підготовки сюжету. Дуже цікаво».
«У журналістів, особливо з прифронтових територій, сьогодні дуже мало можливостей чогось повчитися, – коментує Даріна Мельничук з МикВісті (Миколаїв). – Навіть просто переключитися, перепочити. Дякую за нові знання та ще й за ретрит. Можливість познайомитися з колегами, обмінятися досвідом. Це було класно».
Тренінг пройшов в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.
7 Бер
Building Bridges: Ukrainian Journalists Navigate Social Cohesion in Wartime
A roundtable titled “Covering Social Cohesion – Strengthening the Capacities of Ukrainian Media” brought together Ukrainian and international journalists, sociologists, civil society leaders, and human rights defenders to discuss challenges and dilemmas facing local media in crisis conditions. Can media contribute to social cohesion, or should they simply document the problems communities face?
How do journalists from regional and hyperlocal media understand social cohesion? Can media strengthen community cohesion, or should they only document challenges communities encounter? What problems prevent newsrooms from working more professionally, especially during wartime, and better meeting audience needs? The discussion was based on research findings about what Ukrainian editors and journalists know about social cohesion and how they view their role in strengthening it in communities. This research was conducted by the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation” (PIC) commissioned by IRMI in partnership with the National Union of Journalists of Ukraine as part of the project “Covering Social Cohesion – Strengthening the Capacities of Ukrainian Media” with support from UNESCO and Japan. Researchers Tetiana Kryvosheia, Oleksandra Deineko, and Viktoriia Balasanian presented the results.
Key Research Findings
The research, which included interviews with media experts, focus groups with journalists and civil society representatives, and a survey of 262 journalists from different regions of Ukraine, revealed how Ukrainian media professionals perceive social cohesion and their role in shaping it.
– Understanding the concept: Journalists define social cohesion primarily as mutual assistance (86.6%), having common goals (85%), willingness to overcome difficulties together (83.8%), and active civic participation.
– Perception of their own role: Most respondents (70.9%) believe they should actively contribute to strengthening social cohesion during wartime, with another 22.8% partially agreeing. However, more than a third (35.8%) couldn’t clearly assess media’s impact on social cohesion in Ukraine, indicating limited reflection on this topic in the journalistic community.
– Impact of local and national media: 67.9% believe that local media contribute to strengthening cohesion in communities, while only 22.4% think national media strengthen societal cohesion.
– Content that unites: Journalists identified key topics that strengthen community bonds: stories about mutual assistance during crises (91%), local volunteers and defenders (91%), veteran integration (89%), and community development (81%).
– Content that divides: The most challenging topics that risk weakening cohesion include corruption, mobilization, luxury lifestyles during wartime, religious conflicts, and regional differences.
– Professional challenges: Psychological exhaustion (89.2%), financial instability (83.2%), and staff shortages (79.1%) limit media’s ability to effectively promote social cohesion.
“Comparing our results with previous audience research shows similar views on what strengthens and weakens cohesion in communities,” noted Oleksandra Deineko. “This unity of opinion is manifested primarily in topics whose coverage can help strengthen cohesion at the local level. These studies serve as a roadmap for regional newsrooms seeking to improve communication with their audiences and become a bridge connecting government and civil society.”
Panel Discussions and Expert Perspectives
During the roundtable, several panel discussions took place where journalists and experts shared their views and assessments of the situation.
On Social Cohesion During War
Experts including Hanna Krasnostup from the Ministry of Culture and Strategic Communications, Alyona Horova from the Institute for Peace and Understanding, and journalists Oleh Dereniuha (MykVisti, Mykolaiv) and Viktoriia Shatylo (Thebuchacity, Bucha) discussed practical aspects of maintaining community connections during war. They explored how local media find ways to unite communities despite working in extreme conditions.
On Society and Law During and After War
Oleksandr Pavlychenko from the Ukrainian Helsinki Human Rights Union, Alyona Lunyova from the ZMINA Human Rights Center, and Yurii Usmanov from the Center for Research on Legal Issues of Transitional Justice discussed the legal framework affecting media operations during war, examining how journalists balance freedom of expression with security considerations during conflict.
On Community-Oriented Media
Journalists Tetiana Luchynska (“Mayak,” Bohodukhiv), Maryna Osipova (“Visnyk Ch,” Chernihiv), Nazarii Vivcharyk (“Procherk,” Cherkasy), and Yuliia Vynokur (TV-4, Ternopil) shared their experiences working with communities, discussing how their understanding of local needs shapes their approach to strengthening social cohesion.
On International Experience
Correspondents Daniel McLaughlin (The Irish Times), Joanna Kakissis (National Public Radio, USA), and Brendan Hoffman (The New York Times) provided valuable international context, explaining how journalists in other conflict zones approach covering social cohesion and offering insights into Ukraine’s unique challenges and opportunities.
Tetiana Kryvosheia, lead researcher from PIC:
“The Ukrainian media sphere is undergoing massive transformations under the pressure of war, economic instability, and information threats. Local and hyperlocal media remain closest to their communities and maintain high levels of trust, but is this enough for their viability? Our research results show that contemporary challenges for regional media extend far beyond financial instability. Journalists face staff shortages, high levels of professional burnout, and limited access to official information. At the same time, they need new knowledge: how to work in digital transformation conditions, how to cover sensitive topics, and how to balance truth with social responsibility.”
Angelina Soldatenko, Head of IRMI:
“This is our second study on social cohesion commissioned by IRMI – the first was in partnership with Fondation Hirondelle. At that time, we studied the perception of social cohesion in 23 Ukrainian communities, mostly frontline ones. Today, lively discussion centered on comparing these two studies – the public demand for quality information on one hand, and journalists’ view of their role and capabilities in covering social cohesion on the other. Local media undoubtedly were and remain an important source of information needed by people during war, a platform for communication, and for uniting communities forcibly separated by evacuation. The level of trust in them remains quite high.”
Frontline Media and Divided Communities
The key panel “Frontline Media and Communities Divided by War,” moderated by Liubov Rakovytsia, head of the Donbas Media Forum organizing committee and head of NGO “DII-Ukraine,” featured journalists from frontline regions and communities divided by war. Svitlana Zalizetska (RIA Pivden, Melitopol), Oleksii Pasiuha (Vorskla, Velyka Pysarivka), Svitlana Karpenko (Trudova Slava, Orikhiv), and Maksym Zabielia (Ridne Misto, Myrnograd) shared their experiences working in communities divided by occupation or under constant threat. The discussion highlighted the unique challenges journalists face in frontline regions, including maintaining communication with dispersed audiences, covering the sensitive topic of collaboration, and finding ways to unite communities physically divided by war.
During a brainstorming session, participants developed strategies for covering sensitive issues that media often avoid.
Journalists Speak
Oleksandra Shylova (PTV, Poltava):
“These days were so valuable for me! I think we write and film too little about displaced people in communities. Not about humanitarian aid that can be obtained somewhere, but about how they should preserve their identity, and how we should help them do that.”
Olena Astrakhovych (TRK GRAD, Odesa):
“The need to cover opposing views and positions will grow over time. For example, regarding people in occupied territories, collaborators, and similar issues. I’m grateful to our foreign colleagues and experts for their experience. Also, I think by covering the work of various civil society organizations, we can give them the opportunity to unite projects and efforts.”
Svitlana Karpenko (Trudova Slava, Orikhiv):
“We media from the south and east don’t consider ourselves heroes. We simply stay with our communities, do our duty – we can’t do otherwise. And we’ve never expected support from the state. All we want is for it to create conditions that would allow us to work normally. This includes Ukrposhta and taxation. I think we’ll eventually reach something through joint efforts.”
Maksym Zabielia (Ridne Misto, Myrnograd):
“Thanks to these two thorough studies, we’ve been able to explore the topic of social cohesion more deeply. How exactly do we cover community problems? How much attention do we give them? What different perspectives should we perhaps bring to this? How can we find new opportunities to unite communities, especially for those occupied or divided by the frontline? I thank colleagues for the unity I feel here, for the words of support. You realize you’re not fighting alone.”
Svitlana Zalizetska (RIA Pivden, Melitopol):
“The topic of social cohesion is very relevant for us. It turns out that our audience has dispersed. What do people think and say about those who stayed and those who left? That’s why yesterday’s discussion about collaboration, in which I also participated, was very valuable. Today as well – these are topics that unite and divide communities. There was a situation where we didn’t intend to intervene in the story of displaced people, we were just following a story, but we ended up raising the issue and influencing the fate of elderly people. I’d like to continue this story as part of this project, because the community is already following the lives of this displaced couple. But will the solution to this problem remain isolated, or will the authorities open a geriatric department in general?”
Maryna Osypova (Visnyk Ch, Chernihiv):
“We’ve always written on social cohesion topics and will certainly continue to do so. Throughout this major project, I want to understand for myself how to cover topics that we all frankly avoid right now. In particular, religion, LGBTQ, and others. We don’t understand how to make these unifying, so we don’t write about them. So my goal is to understand this aspect.”
Nataliia Popovych (Horodok TV and Radio Press Center, Horodok, Khmelnytskyi region):
“Every time during IRMI trainings, we undergo a certain transformation. General ideas narrow down to specific themes, then to concrete details. Also, during the training, you communicate with colleagues and begin to notice things you didn’t see before, though they were right under your feet. These two days, listening to colleagues, I felt proud of them. They show what quality journalism can be, especially in this difficult time. IRMI is involved in many ways – supporting some with knowledge, preserving newsrooms elsewhere. This has given us the opportunity to demonstrate how important local journalism is.”
The Ukrainian version of the research report is available for download.
The project was developed and is being implemented by the NGO “Institute for Regional Media and Information” in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The program is part of UNESCO’s broader efforts to support the safety of journalists and freedom of speech in Ukraine. Our partners in the project are the National Union of Journalists of Ukraine (NUJU) and the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation.”
7 Бер
Соціальна згуртованість та медіа під час війни: обговорюємо соцдослідження
Круглий стіл “Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа” зібрав українських та зарубіжних журналістів, соціологів, лідерів громадських організацій та правозахисників, щоб обговорити виклики та дилеми, з якими стикаються місцеві медіа в кризових умовах. Чи можуть медіа сприяти згуртованості суспільства, чи їхня прерогатива – тільки констатувати проблеми, з якими стикаються громади?
Отже, як журналісти регіональних та гіперлокальних медіа розуміють соціальну згуртованість? Чи можуть медіа сприяти зміцненню згуртованості громад, чи мають лише документувати проблеми, з якими стикаються громади? Які проблеми заважають редакціям працювати професійніше, особливо під час війни, та повніше задовольняти запити аудиторій? Основою для обговорення стали результати дослідження, що саме українські редактори та журналісти знають про соціальну згуртованість, як вони бачать свою роль у її зміцненні в громадах. Це дослідження проведено ГО “Сприяння міжкультурному співробітництву” (PIC) на замовлення ІРМІ у партнерстві з Національною спілкою журналістів України в межах проєкту “Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа” за підтримки ЮНЕСКО та Японії. Результати представили дослідниці Тетяна Кривошея, Олександра Дейнеко та Вікторія Баласанян.
Ключові результати дослідження
Дослідження, яке включало інтерв’ю з медіаекспертами, фокус-групи з журналістами та представниками громадського сектору, а також опитування 262 журналістів з різних регіонів України, виявило, як українські медіапрофесіонали сприймають соціальну згуртованість та свою роль у її формуванні.
Розуміння концепції: Журналісти визначають соціальну згуртованість насамперед як взаємодопомогу (86,6%), наявність спільних цілей (85%), готовність разом долати труднощі (83,8%) та активну громадянську участь.
Сприйняття власної ролі: Більшість респондентів (70,9%) вважають, що повинні активно сприяти зміцненню соціальної згуртованості під час війни, ще 22,8% частково погоджуються з цим. Однак понад третина (35,8%) не змогли чітко оцінити вплив медіа на соціальну згуртованість в Україні, що свідчить про обмежену рефлексію щодо цієї теми в журналістському середовищі.
Вплив місцевих та національних медіа: 67,9% вважають, що локальні медіа сприяють посиленню згуртованості в громадах, тоді як тільки 22,4% вважають, що національні посилюють згуртованість суспільства.
Контент, що об’єднує: Журналісти визначили ключові теми, які зміцнюють зв’язки в громаді: історії про взаємодопомогу під час криз (91%), місцевих волонтерів і захисників (91%), інтеграцію ветеранів (89%) та розвиток громад (81%).
Контент, що роз’єднує: Найскладнішими темами, які ризикують послабити згуртованість, є корупція, мобілізація, розкішний спосіб життя під час війни, релігійні конфлікти та регіональні розбіжності.
Професійні виклики: Психологічне виснаження (89,2%), фінансова нестабільність (83,2%) та кадровий дефіцит (79,1%) обмежують здатність медіа ефективно сприяти соціальній згуртованості.
-Порівняння наших результатів із попередніми дослідженнями аудиторій медіа показує схожі погляди на те, що зміцнює та послаблює згуртованість у громадах,- зазначила Олександра Дейнеко. – Ця єдність думок має прояв, перш за все, у темах, висвітлення яких може сприяти посиленню згуртованості на локальному рівні. Ці дослідження – своєрідний дороговказ для регіональних редакцій, що прагнуть покращити комунікацію зі своїми аудиторіями і стати мостом, який обʼєднує владу та громадянське суспільство.
Панельні дискусії та експертні погляди
Під час круглого столу відбулося кілька панельних дискусій, під час яких журналісти та експерти висловили свої погляди та оцінки ситуації. Про що саме говорили?
Про соціальну згуртованість в умовах війни
Експерти, серед яких Ганна Красноступ із Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Альона Горова з Інституту миру та порозуміння, а також журналісти Олег Деренюга (МикВісті, Миколаїв) та Вікторія Шатіло (Thebuchacity, Буча), обговорили практичні аспекти підтримки зв’язків у громадах під час війни. Досліджували, як місцеві медіа знаходять способи об’єднувати громади, незважаючи на роботу в екстремальних умовах.
Про суспільство і право під час та після війни
Олександр Павличенко з Української Гельсінської спілки з прав людини, Альона Луньова з Центру прав людини ZMINA та Юрій Усманов з Центру дослідження правових проблем перехідного правосуддя розповіли про правові рамки, що впливають на роботу медіа під час війни. Як журналісти балансують між свободою вираження поглядів та безпековими міркуваннями під час конфлікту.
Про медіа, орієнтовані на громаду
Журналісти Тетяна Лучинська (“Маяк,” Богодухів), Марина Осіпова (“Вісник Ч,” Чернігів), Назарій Вівчарик (“Прочерк,” Черкаси) та Юлія Винокур (TV-4, Тернопіль) поділилися досвідом роботи з громадами. Обговорили, як їхнє розуміння місцевих потреб формує підхід до зміцнення соціальної згуртованості.
Про міжнародний досвід
Кореспонденти Деніел Маклафлін (The Irish Times), Джоанна Какіссіс (National Public Radio, США) та Брендан Хоффман (The New York Times) надали цінний міжнародний контекст. Розповіли, як журналісти в інших зонах конфлікту підходять до висвітлення соціальної згуртованості, та запропонували уявлення про унікальні виклики та можливості України.
Тетяна Кривошея, головна дослідниця з PIC:
-Українська медіасфера зазнає масштабних трансформацій під тиском війни, економічної нестабільності та інформаційних загроз. Локальні та гіперлокальні медіа залишаються найближчими до своїх громад і зберігають високий рівень довіри, проте чи цього достатньо для їхньої життєздатності? Результати нашого дослідження засвідчують, що сучасні виклики для регіональних медіа виходять далеко за межі фінансової нестабільності. Журналісти стикаються з кадровим дефіцитом, високим рівнем професійного виснаження та обмеженим доступом до офіційної інформації. Водночас вони потребують нових знань: як працювати в умовах цифрової трансформації, висвітлювати чутливі теми, балансувати між правдою та соціальною відповідальністю.
Голова ІРМІ Ангеліна Солдатенко:
-Це вже друге дослідження за темою соціальної згуртованості, проведене на замовлення ІРМІ – перше у партнерстві з Fondation Hirondelle. Тоді ми вивчали сприйняття соціальної згуртованості у 23 громадах України, переважно прифронтових. Сьогодні жваве обговорення викликало зіставлення двох досліджень – запиту людей на якісну інформацію, з одного боку, і бачення журналістами своєї ролі та можливостей з висвітлення соціальної згуртованості, з іншого. Місцеві медіа, без сумніву, були та залишаються важливим джерелом інформації, потрібної людям в умовах війни, площадкою для комунікації, об’єднання вимушено розділених евакуацією громад. Рівень довіри до них є доволі високим.
Прифронтові медіа та розділені громади
Ключова панель “Прифронтові медіа та громади, розділені війною”, модерована Любов’ю Раковицею, головою оргкомітету Донбас Медіа Форуму та головою ГО “ДІІ-Україна” пройшла за участі журналістів із прифронтових регіонів та громад, розділених війною. Світлана Залізецька (РІА Південь, Мелітополь), Олексій Пасюга (Ворскла, Велика Писарівка), Світлана Карпенко (Трудова слава, Оріхів) та Максим Забєля (Рідне місто, Мирноград) поділилися своїм досвідом роботи в громадах, які були розділені окупацією або перебувають під постійною загрозою. Дискусія висвітлила унікальні виклики, з якими стикаються журналісти у прифронтових регіонах, включаючи підтримку комунікації з розпорошеною аудиторією, висвітлення чутливої теми колабораціонізму та пошук шляхів об’єднання громад, фізично розділених війною.
Під час мозкового штурму учасники розробили стратегії для висвітлення чутливих питань, яких медіа часто уникають.
Говорять журналісти
Олександра Шилова (PTV, Полтава):
-Ці дні для мене були настільки корисними! Думаю, ми дуже мало пишемо та знімаємо про переселенців у громадах. Не про гуманітарку, яку можна десь отримати, а про те, що вони повинні зберігати свою ідентичність, і ми маємо їм у цьому допомагати.
Олена Астрахович (ТРК ГРАД, Одеса):
-Чим далі, тим більшою буде потреба у висвітленні протилежних думок та позицій. Наприклад, щодо людей на окупованих територіях, колабораціоністів та тому подібні. Вдячна нашим зарубіжним колегам, експертам за їхній досвід. Іще, думаю, висвітлюючи роботу різних громадських організацій, ми можемо дати їм можливість об’єднати проєкти та зусилля.
Світлана Карпенко (Трудова слава, Оріхів):
-Медіа з півдня та сходу, ми не вважаємо себе героями. Просто залишаємося зі своїми громадами, виконуємо свій обов’язок, інакше просто не можемо. І ніколи не чекали підтримки від держави. Єдине, чого хочемо, – щоб вона просто створила умови, які б давали нам можливість нормально працювати. Це й Укрпошта, й оподаткування. Думаю, все ж таки спільними зусиллями до чогось дойдемо.
Максим Забєля (Рідне Місто, Мирноград):
-Завдяки цим двом ґрунтовним дослідженням ми змогли глибше вивчити тему соціальної згуртованості. Як саме ми висвітлюємо проблеми громад? Скільки уваги їм приділяємо? З якими, можливо, іншими поглядами ми повинні підходити до цього? Як знаходити нові можливості об’єднання громад, особливо для окупованих, розділених прифронтовою лінією? Дякую колегам за єдність, яку тут відчуваєш, за слова підтримки. Розумієш, що ти не один у полі воїн.
Світлана Залізецька (РІА Південь, Мелітополь):
-Тема социальної згуртованості для нас є дуже актуальною. Так вийшло, що наша аудиторія розпорошилася. Що люди думають, говорять про тих, хто залишився, і хто виїхав? Тому, наприклад, вчорашня дискусія про колабораціонізм, у якій я теж брала участь, була дуже цінною. Сьогодні також – це теми, що об’єднують та розколюють громади. Була ситуація, коли ми не збиралися втручатися в історію переселенців, просто їхали за сюжетом, але так сталося, що підняли тему та вплинули на долю літніх людей. Хотіла б зробити продовження історії в рамках цього проєкту, бо громада вже слідкує за життям цієї пари переселенців. Та чи не залишиться це рішення проблеми точечним, чи відкриє влада взагалі геріатричне відділення.
Марина Осипова (Вісник Ч, Чернігів):
-Ми завжди писали на теми соціальної згуртованості та будемо, звісно, це робити й далі. Я для себе протягом цього великого проєкту хочу зрозуміти, як висвітлювати теми, яких ми наразі усі відверто уникаємо. Зокрема, релігії, ЛГБТ та інші. Як зробити їх об’єднуючими, поки шо не розуміємо, тож не пишемо. Отже ставлю себе за мету зрозуміти цей момент.
-Щоразу під час тренінгів з ІРМІ ми переживаємо певну трансформацію. Загальні уявлення звужуються до певної тематики, потім – до конкретики. А ще під час тренінгу спілкуєшся з колегами та починаєш помічати те, що не бачив, але ж воно було у тебе прямо під ногами. Ці два дні, слухаючи колег, відчувала гордість за них. Вони показують, якою може бути якісна журналістика, особливо у цей важкий час. І багато в чому тут дотична ІРМІ – когось підтримали знаннями, десь зберегли редакції. Це дало нам можливість продемонструвати, наскільки локальна журналістика є важливою.
Українська версія звіту за результатами дослідження доступна для завантаження за покликанням. Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.
12 Лют
Конкурс на індивідуальні гранти для репортерів
Конкурс заявок регіональних медіа Індивідуальні гранти на журналістські репортажі та менторство, лютий 2025 року
Fondation Hirondelle (Швейцарія) та Інститут регіональної преси та інформації (Україна) оголошують відкритий конкурс заявок на отримання індивідуальних грантів на репортажі для підтримки 20 регіональних журналістів у створенні аналітичних матеріалів або серій публікацій, присвячених питанням соціальної згуртованості в їх громадах.
Ця грантова програма заснована на результатах соціологічного дослідження аудиторій регіональних медіа в прикордонних і постраждалих від війни районах України, проведеного у 2024 році. Дослідження виявило ключові проблеми, що впливають на соціальну згуртованість, і показало зміни інформаційних потреб цих громад з моменту повномасштабного вторгнення Росії.
Результати дослідження засвідчили високий рівень довіри до місцевих ЗМІ, але водночас виявили запит аудиторії на більшу кількість матеріалів у регіональній пресі щодо того, як використовуються кошти місцевого бюджету, висвітлення прогресу у відбудові та відновленні громади, аналіз регіональної історії та її впливу на сьогодення, а також публікації про успіхи громади попри триваючі бойові дії.
У відповідь на ці потреби, програма індивідуальних грантів забезпечить стипендії та менторську підтримку регіональним журналістам для створення матеріалів на такі теми:
● Відбудова та процеси відновлення
● Місцеве самоврядування, бюджетування та використання коштів
● Виклики та їх подолання в громаді: минуле і сьогодення
● Регіональна історія та її значення сьогодні
● Успішні приклади стійкості, розвитку та єднання громад
Вимоги до учасників
● Участь у програмі можуть взяти місцеві українські журналісти, які працюють як фрілансери або співробітники регіональних ЗМІ.
● Фрілансери повинні надати лист-зобов’язання від місцевого медіа, яке готове опублікувати фінальний матеріал.
● Пропозиції мають бути орієнтовані на регіональну українську аудиторію і призначені для поширення через регіональні ЗМІ.
Деталі та переваги гранту
● Фінансування: Відібрані заявники отримають 1 500 швейцарських франків на підтримку створення свого матеріалу.
● Менторство: Стипендіати отримають індивідуальне редакторське менторство (онлайн та офлайн).
● Навчання: П’ятиденний тренінг з редакційного виробництва та безпеки відбудеться у квітні 2025 року в Києві. Дати будуть уточнені додатково.
● Період дії гранту: з 19 березня по 18 липня 2025 року.
Дедлайн: Історії мають бути завершені та опубліковані до 18 липня 2025 року.
Як подати заявку
Щоб подати заявку, заповніть, будь ласка, реєстраційну форму за посиланням:
Дедлайн подачі заявок – 07 березня 2025 року. Відібрані учасники будуть повідомлені до 19 березня 2025 року.
Якщо у вас виникнуть додаткові запитання, зв’яжіться з нами за адресою grantsukraine@hirondelle.org до 04 березня.
6 Лют
Тренінг з MOJO. Нові можливості для якісної журналістики
Запрошуємо репортерів регіональних медіа на тренінг у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа».
Тема тренінгу: MOJO як інструмент візуалізації. Більше можливостей для якісної журналістики.
Коли: 8-10 березня 2025 року.
Де: Львів.
Вивчаємо: як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть розкрити тему, бути оперативними, переконливими, підвищувати довіру до медіа? Як використовувати MOJO для отримання інформації, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах.
У програмі:
– техніки інтервʼю як інструмент отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням інструментів візуалізації;
– технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;
– правила монтажу, зокрема, швидкого – смартфоном.
Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення.
Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.
До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.
! Зверніть увагу – є мінімальні технічні вимоги, а саме:
наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);
вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;
наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону.
Перевагами в технічному плані будуть:
наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;
наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.
Зареєструватися на тренінг можна до 20 лютого за посиланням:
Учасників, що будуть відібрані, попередимо заздалегідь.
Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який включає:
– соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;
– проведення трьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;
– п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;
– менторську підтримку грантерів;
– круглий стіл з презентації дослідження та підсумків проекту.
Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
New Phase, Consistent Priorities: Call for Applications
We are launching a new phase of the “Improving Media Resilience in Ukraine” project – to carry on with our commitment to providing high-quality editorial support and funding to facilitate the production of critically important content during the war.
The “Improving Media Resilience in Ukraine” effort has engaged dozens of Ukrainian editorial offices and hundreds of journalists since its start in April 2022. The project has been implemented by IRMI together with Fondation Hirondelle (Switzerland) and with financial support from Swiss Solidarity.
The project’s key focus areas remain social cohesion, professional content production, and humanitarian issues. The project will be of interest for editorial offices that seek to better understand their audiences, expanding the reach, and strengthening the linkages.
Each media outlet will receive mentoring support to produce two substantial publications per month on key topics such as social cohesion, access to humanitarian aid, recovery, security, and justice during wartime.
Among the project’s activities are tailored training sessions covering topics like working with information sources, journalism standards, tools for investigating war crimes, mobile journalism, and other. The project will also support the participants with procuring pertinent professional equipment if needed. Monthly financial support of 1,000 Swiss francs (in the hryvnia equivalent) for content production on the specified topics is envisaged for each of the participating media outlets. Ad-hoc consultations and mentoring support will also be provided.
The project’s activities are to be delivered by a team of trainers, mentors, and consultants – Ukrainian and international media experts with extensive professional experience.
As part of selection process 18 regional, local, and hyperlocal media outlets will be selected on a competitive basis, 14 of which have already participated in previous stages of the project.
Additional information about the project and other media support opportunities is available on our Facebook page.
15 Січ
Новий етап, незмінні пріоритети: запрошуємо медійників до участі у проєкті
Стартує новий етап проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, під час якого ми продовжимо надавати редакціям високоякісну підтримку та фінансову допомогу для виробництва важливого контенту під час війни. Цей проєкт, у якому з квітня 2022-го вже взяли участь десятки українських редакцій та сотні журналістів, реалізується IRMI у партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
У центрі уваги залишаються мегаважливі тематики – соціальна згуртованість, виробництво професійного контенту, гуманітарні питання; проєкт буде цікавий редакціям, які прагнуть вивчати власні аудиторії, розширювати їх, поліпшувати звʼязки з ними.
Кожне медіа протягом року отримуватиме менторську допомогу з підготовки двох ґрунтовних публікацій на місяць за такими ключовими темами, як соціальна згуртованість, доступ до гуманітарної допомоги, відбудова, безпека та правосуддя в умовах конфлікту. Також передбачені тренінги, адаптовані до потреб журналістів. Зокрема, з таких тем, як робота з джерелами інформації, професійні стандарти, інструменти розслідування воєнних злочинів, мобільна журналістика та інші.
За необхідності проєкт також допоможе редакціям у придбанні необхідного професійного обладнання. Крім того, кожна редакція-учасниця отримуватиме щомісячну фінансову підтримку у розмірі 1000 швейцарських франків (в гривневому еквіваленті) для покриття витрат на виробництво контенту з тем, названих вище. Допомога включатиме також ad-hoc консультації та менторську підтримку.
Проект реалізується командою тренерів, менторів та консультантів – українських та міжнародних медіаекспертів з великим професійним досвідом.
На конкурсних засадах буде відібрано 18 регіональних, місцевих та гіперлокальних медіа, 14 з яких вже брали участь у попередніх етапах проєкту.
Щоб подати заявку, будь ласка, заповніть онлайн-форму заявки, яка включає мотиваційну частину, за посиланням:
