5 Лип

Local Newspapers: Survive to Thrive

Local newspapers in Ukraine on the frontline and de-occupied territories mostly resumed their operation, however, one in every two print editions reduced the publication frequency by 2-4 times, almost all of them reduced the number of pages by an average of half. The Union of Journalists of Ukraine presented a study of the needs of media from the de-occupied and front-line territories, conducted as part of “Improving Media Resilience in Ukraine”, implemented by IRMI in partnership with Fondation Hirondelle and funded by Swiss Solidarity. Almost a third of the research participants are editors participating in the project.

Forced stop

According to the results of a survey of 30 newspaper editorial offices in 10 regions of Ukraine, 90% of local publications did not work for almost six months. “Mayak” newspaper (Kharkiv region) during the almost three-month forced downtime due to Ukrposhta’s terminated operations published “Frontova Gazeta” in A4 format with a circulation of 200-400 copies. According to the editor, “it was distributed free of charge in shops, village councils, libraries under the motto “Read it – pass it on to someone else!” During this period, one full-length newspaper was also published, which was delivered to subscribers by the newspaper staff. It was costly and slow.”

Even now 63% of editorial offices admit that their current capacity in terms of assests is not enough to ensure their full running frequency.

Teams

In 80% of editorial offices the number of staff working on creating a newspaper has decreased. Mainly due to the inability to pay the salaries. One in every four editorial offices has one or two people working on putting a newspaper together.

Locations

Slightly more than half (52%) of the surveyed newsrooms are currently based in their pre-invasion operations. The other half of the newsrooms relocated completely (30%) or partially (18%). In fact, only a third of the newsrooms have now restarted their operations in their former premises. Another 20% operate in a hybrid format: combining the offline work with the remote work, every other editorial office works just remotely.

Income and salary

Only two newsrooms declared 30 percent or more of advertising revenue in the structure of the newspaper’s total revenue, while the majority reported their complete or almost complete absence. Here’s something about subscriptions: according to some of the interviewees, Ukrposhta does not engage in newspaper subscriptions, so this channel should be factored out. People living in rural areas refuse to subscribe “due to poor quality and untimely delivery”.

Almost 40% of editorial offices have reduced or completely stopped the retail sale of publications due to the temporary occupation of the territory, the proximity to the war zone, the complications of logistics, the relocation of a large part of the population to other hromadas, and the shutting down of outlets.

The average salary in the surveyed newsrooms is UAH 8,000, 20% less than before the war, whereas one in every four newsrooms pays no salaries at all.

Only 5 out of 30 surveyed newsrooms received financial aid from the state during the war. Instead, more than half received donor funding. 28 out of 30 newsrooms are planning to apply for donor support in the coming months.

What they need, what they aspire to

Among the current priority needs of newsrooms, two prevail: financial support (94%) and training (56%).

A year since the start of the full-scale invasion, the survey says, newsrooms have realised how important it was for their media to be present on digital platforms. Many editors emphasize that while their settlements were under occupation or siege, digital channels became almost the only source of news for local residents.

“During the occupation the publication’s website and social media pages were the main channel of communication with the community” (editor from Kharkiv region).

“We had no electricity, no water, no communication. Only the Internet miraculously made its way, and we tried to get to people the information they needed” (editor from Chernihiv Oblast).

“During this year, we realized how important it is to have such platforms at this time. We modernized our site, transferred it to a new platform, we create an average of 10 posts for it every day. Before that the site was scarcely used, it had about 1,000 unique visitors per month, now it has 9,000. On Facebook the results are even better – we have a reach of 45,000 compared to 3,000 in early February” (editor from Donetsk region).

“We want to learn how to better promote the site and attract a larger audience”;

“Employees need to be trained on how to work with the newly created website”; “We need to learn how to work with a website and a group on social media: how to promote content, make it readable, how to monetize media platforms, and how to attract advertisers”;

“We need training courses for employees on the promotion and popularization of the site (SEO, SMM), as well as training on the promotion and administration of the publication’s Telegram channel and social media pages. Training on how to shoot and edit video content for You Tube channel, Instagram, TikTok».

“Thanks to financial support, media and the staff can be preserved,” Oleksiy Soldatenko, Project coordinator, Director of International programs of the Institute of Regional Press and Information (IRMI) comments on the survey findings. – But regional publications going forward need sustainable development, digital transformation, mastering of new professional skills in order to become more up-to-date and competitive. Therefore, along with financial assistance, the project offers mentoring for editorial offices and conducts trainings for journalists. We help with technical equipment that allows the newsroom staff to become more mobile and more professional. According to the survey findings the editors of the publications are aware of the prospects of content distribution on digital platforms and are very interested in continuous training.

The Ukrainian press at the front-line and de-occupied territories today is a symbol of unity, faith, and inspiration for Ukrainians to fight and win, Head of the NSJU Serhiy Tomilenko is confident. In the frontline areas, where there are problems with communications, traditional print media, which are trusted by local residents, are getting a second wind.

Even though for many editorial offices recent years have become a time of rapid digitalization, thanks to which they were able to create decent content and maintain contact with the reader, there are still many problems. Many of the editors combine the functions of a manager and a journalist for their publications, handling the development of digital platforms. Despite significant challenges they understand the need to work systematically and professionally to not just survive, but also carry on and develop.

5 Лип

Місцеві газети: вижити, щоб розвиватися

Місцеві газети в Україні на прифронтових та деокупованих територіях переважно відновили вихід, проте, кожне друге друковане видання скоротило періодичність в 2-4 рази, майже всі зменшили кількість сторінок у середньому вдвічі. Спілка журналістів України презентувала дослідження потреб медіа з деокупованих та прифронтових територій, проведеного в рамках проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», що реалізується IRMI в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Майже третина учасників дослідження – редакції, що беруть участь у проєкті.

Вимушена зупинка

За результатами опитування 30 редакцій газет 10 областей України, 90% місцевих видань майже півроку не працювали. Газета «Маяк» (Харківська область) під час майже тримісячного вимушеного простою через зупинку роботи «Укрпошти» випускала «Фронтову газету» формату А4 тиражем 200-400 примірників. За словами редактора, «розповсюджували безкоштовно у магазинах, сільрадах, бібліотеках під девізом «Почитав — передай іншому!» Випустили в цей період і одну повноформатну газету, яку самотужки доставили до передплатників. Це було затратно та неоперативно».

Й нині 63% редакцій визнають, що нинішня матеріально-технічна база дозволяє здійснювати випуск їхніх друкованих видань лише частково.

Колективи

У 80% редакцій зменшилась чисельність колективу, що працює над створенням газети. Основні причини — неможливість виплачувати заробітну платню. У кожній четвертій редакції над створенням газети працює одна-дві людини.

Локації

Нині лише трохи більше половини (52%) опитаних редакцій розташовані там, де працювали до початку повномасштабної війни. Інша половина редакцій — переміщені повністю (30%) або частково (18%). Фактично лише третина редакцій нині повернулись до роботи в своїх колишніх приміщеннях. Ще 20% поєднують роботу в редакційному офісі та дистанційну, кожна друга редакція працює лише дистанційно.

Доходи та зарплатня

Лише дві редакції задекларували 30 і більше відсотків рекламних доходів у структурі загального доходу газети, натомість більшість повідомляють про повну або майже повну їх відсутність. Ось дещо про передплату: на думку частини опитаних, «Укрпошта» не займається передплатою газет, і розраховувати на неї не доводиться. Люди, що живуть у сільській місцевості, відмовляються від передплати «через неякісну та невчасну доставку».

Майже 40% редакцій знизили або взагалі зупинили продаж видань у роздріб через тимчасову окупацію території, наближеність до зони бойових дій, ускладнення логістики, виїзд значної частини населення за межі громади, закриття торгових точок.

Середнія зарплатня в опитаних редакціях – 8000 грн., на 20% менше, аніж до війни, ще й у кожній четвертій редакції вона взагалі не виплачується.

Лише 5 із 30 опитаних редакцій отримували у воєнний час фінансову допомогу від держави. Натомість більше половини отримували донорське фінансування. 28 із 30 редакцій планують у найближчі місяці звертатися за донорською підтримкою.

Чого потребують, до чого прагнуть

Серед нинішніх першочергових потреб редакцій відчутно переважають дві: фінансова підтримка (94%) та навчання (56%).

За рік, що минув після початку повномасштабного вторгнення, йдеться у дослідженні, редакції по-новому усвідомили важливість присутності своїх медіа на цифрових носіях. Чимало керівників редакцій наголошують, що під час перебування їхніх населених пунктів в окупації чи оточенні саме цифрові канали ставали чи не єдиним джерелом новин для місцевих жителів.

«Під час окупації сайт видання і сторінки в соцмережах були основним каналом комунікації з громадою» (редактор із Харківської області).

«У нас не було ні світла, ні води, ні зв’язку. Лише інтернет якимось дивом пробивався, і ми намагались доносити до людей необхідну їм інформацію» (редакторка з Чернігівщини).

«За цей рік ми зрозуміли, наскільки важливо мати такі платформи у цей час. Модернізували свій сайт, перенесли його на нову платформу, кожного дня робимо в середньому 10 матеріалів для нього. До цього сайтом практично не займалися, мали біля 1 тис. унікальних відвідувачів на місяць, зараз – 9 тисяч. У Фейсбуці результати ще кращі – маємо охоплення 45 тисяч проти 3 тисяч на початку лютого» (редактор з Донеччини).

«Хочемо навчитися краще просувати сайт та залучати на нього більшу аудиторію»;

«Потрібно навчання працівникам для роботи з новоствореним сайтом»;

«Навчання — робота із сайтом та групою у соцмережі: як просувати контент, робити його читабельним, як монетизувати медіаплатформи, як залучати рекламу»;

«Маємо потребу у навчальних курсах для співробітників щодо просування та популяризації сайту (SEO, SММ), також у навчанні з просування та адміністрування Telegram-каналу видання, сторінок у соціальних мережах. Навчання зйомці та монтажу відеоконтенту для You Tube-каналу, Instagram, TikTok».

-Завдяки фінансовій підтримці можна зберігти медіа, колективи,- коментує результати дослідження координатор проекту, директор програм Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації (IRMI) Олексій Солдатенко. – Але регіональні видання, якщо говорити про перспективу, потребують сталого розвитку, цифрової трансформації, опанування новими фаховими навичками, аби стати сучаснішими та конкурентоспроможнішими. Отже проект поряд з фінансовою допомогою пропонує менторинг, консультує редакції, проводить тренінги для журналістів. Допомагаємо з технічним обладнанням, яке дозволяє стати мобільнішими, професійнішими. За результатами дослідження, редактори видань усвідомлюють перспективність поширення контенту на цифрових платформах й конче зацікавлені у постійному навчанні.

Сьогодні українська преса на прифронтових і деокупованих територіях є символом об’єднання, віри, натхнення українців до боротьби і перемоги, впевнений голова НСЖУ Сергій Томіленко. На прифронтових територіях, де є проблеми з комунікаціями, традиційні друковані ЗМІ, яким довіряють місцеві жителі, отримують друге дихання.

І хоча для багатьох редакцій останні роки стали часом швидкої цифровізації, завдяки чому вони змогли створювати гідний контент, зберігти контакт з читачем, проблем залишається багато. Чимало хто з редакторів працює і як менеджер, і як журналіст у своєму виданні, опікується розвитком цифрових платформ. Незважаючи на значні проблеми, вони розуміють необхідність працювати системно, професійно, не виживати, а жити та розвиватися.

21 Чер

A Mobility Workshop in Odesa. 4 Days with MOJO

A mobility workshop in Odesa for representatives of newsrooms that we support as part of “Improving Media Resilience in Ukraine” project is training with experts, intense work on stories, mastering new technology, professional interaction with colleagues. Also – sessions in a bomb shelter and great blues from our trainer.

Already on day one each of the participants received a set of professional equipment and accessories to be taken back to their newsrooms – smartphones, microphones, tripods, adapters, LED lighting, and professional backpacks. During four workshop days journalists learn to work with the new equipment – shoot and edit videos on smartphones, use a tripod, adjust lighting, and do captioning. During the forced stay in the bomb shelter, they learned how to adapt to filming with no natural light: how to adjust the light, microphone and tripod. The spotlight is on Robb Montgomery, the trainer, who accompanied the training with a wonderful guitar blues.

Protagonists, locations and topics are united by one theme – these are Mojo reports on the integration of immigrants in Odessa. Stories on social cohesion, humanity, the ability to find yourself and support those around you. All that was learned during the first two days of the mobile journalism training, the journalists applied in practice, working on real cases for their stories. Also, just like a week earlier in Ivano-Frankivsk, they were inspired by the protagonists they talked about. Their ability to preserve their creative spirit and skill, to enjoy life despite the war, relocation, integration in a new community, new conditions… These shots will become full-fledged stories that journalists will publish in their publications. The biggest challenge per our participants is to fit all the collected material into two minutes. Kudos to the trainers who support and show the direction towards improvement – how make it shorter, how to keep the most important thing despite the temptation to keep as much as possible. The result stunned many: the videos turned out to be a really stylistically diverse and impressive.

At the mini-film festival the trainers and participants chose the best stories by majority vote. An impromptu mini-concert from Robb and sweets for the three best videos – that’s how we ended the training. “Mojo is the future of our journalism.” “Non-trivial”. “This will give us a new audience.” “That’s a chance to provide the reader with quality content.” – the participants feedback goes.

The training was part of ‘Improving Media Resilience in Ukraine’ project implemented by IRMI together with з Fondation Hirondelle and financed by Swiss Solidarity.

21 Чер

Як ми навчалися мобільності в Одесі. Чотири дні з MOJO

Тренінг з мобільності в Одесі для представників редакцій, які ми підтримуємо в рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, – це навчання з експертами, напружена робота над сюжетами, опанування новою технікою, професійне спілкування с колегами. А ще – робота у бомбосховищі та чудовий блюз від нашого тренера.

Вже у перший день кожен з учасників отримав для редакції набір професійної техніки з аксесуарами до неї – смартфони, мікрофони, штативи, адаптери, лед-освітлення, професійні рюкзаки. На новому обладнанні журналісти вчаться працювати протягом цих чотирьох днів – знімати та монтувати відео на смартфонах, користуватися штативом, налаштовувати освітлення, робити текст у кадрі. Під час вимушеного перебування у бомбосховищі дізналися, як пристосовуватися до зйомок за умов відсутності природного освітлення: налаштовувати світло, мікрофон та штатив. В кадрі – тренер Робб Монтгомері, що супроводжував навчання чудовим гітарним блюзом.

Герої, локації та теми поєднує одне – це Mojo-репортажі про інтеграцію переселенців в Одесі. Й мова йде про соціальну згуртованість, людяність, вміння знайти себе та підтримати тих, хто поруч. Усе, чого вчилися перші два дні на тренінгу з мобільної журналістики, журналісти застосовували на практиці, працюючи над реальними історіями для своїх сюжетів. І, як і тижнем раніше в Івано-Франківську, надихалися героями, про яких розповідали. Їхнім умінням зберегти творчий настрій і майстерність, радіти життю, незважаючи на війну, переселення, інтеграцію на новому місці, в нових умовах… Ці кадри стануть повноцінними сюжетами, які журналісти розмістять у своїх виданнях. І найважче, кажуть наші учасники, вмістити весь зібраний матеріал у дві хвилини. Дякуємо тренерам, які допомагають і підказують, як це зробити краще – скоротити, змонтувати найголовніше попри спокусу показати якомога більше. Результат багатьох приголомшив: вийшло насправді стилістично різноманітне та вражаюче відео.

На міні-кінофестивалі більшістю голосів тренерів та учасників обрали найкращі сюжети. Імпровізований міні-концерт від Робба та солодощі за три кращі відео – так ми завершили цей тренінг. Відгуки журналістів: «Mojo – майбутнє нашої журналістики». «Нетривіальність». «Це дасть нам нову аудиторію». «Можливість надати читачеві якісний контент».

Це була захоплююча та інтенсивна робота. Репортери знімали героїв своїх сюжетів, а ми – репортерів. Ще одне відео про нетривіальність, професійність, готовність розвиватися.

Тренінг відбувся у рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

16 Чер

How Do You Frame Your Story? Journalists are Showing More Mobility

How can you master interview and video shooting techniques if you are a journalist for a print or online publication (or even work “on multiple information fronts”), but with no relevant experience? This week a mobile journalism training was held in Ivano-Frankivsk for representatives of editorial offices that we support as part of “Improving Media Resilience in Ukraine” project.

The training contained minimum of theory and maximum of practice. Why mobile journalism? The topic was chosen at the request of the editorial offices. The ability to produce high-quality content with the tools that are at hand has become particularly relevant in the conditions of war, the loss of equipment by displaced editorial offices that remained in the occupied territories or was destroyed during enemy bombing. In addition, almost all print publications have added online versions. Mastering mobile technologies means making it easier for the audience to access information, make it more complete, and make the news more mobile. New knowledge and increased capacity make the media more sustainable and competitive.

So, we practiced using a smartphone “to the fullest” for shooting and even editing videos, learned how to make use of sound equipment, master the sound interface and additional video shooting techniques, and how to build out a frame. Where exactly to shoot an interview, how to avoid mistakes when recording and editing it. The trainers taught the trainees how to plan a shoot and tell a story.

Then practice followed – a chance to use new knowledge and skills to collect material for stories. Impressive and inspiring at the same time, as we expected, were the meetings with the protagonists working in the first volunteer surgical hospital. These are volunteer doctors, displaced persons from other regions of Ukraine, who are now rescuing, treating, rehabilitating, and supporting Ukrainian soldiers. Patients also undergo psychological rehabilitation in the center, where, among other things, they are also offered hippotherapy. Is the importance of psychological support for people who have returned from the war for the social cohesion even be brought up?..

“We worked with journalists who came from different media outlets all over Ukraine,” says coach Velislav Radev, whose listeners and viewers were forced to leave their homes because of the war. Editors and journalists in such circumstances must be particularly resourceful to deliver content to their audience. Actually, this is what we learned: how to edit videos, work with a new tool for media professionals.

These days there were very tense moments – as the participants say, from complete rejection of new forms of work to the satisfaction with the fact that everything “turned out so well”. TV people willingly supported their colleagues and shared their experience. And here is the finish line: at the impromptu end of the film festival training, participants presented stories that will later be posted in the media where they work.

– This is the first time I’ve come across such equipment, even this tripod – it’s very professional and easy to use. The topic is new, it was challenging to master, but I have learned something, and we need to move on. All the days of the training were full of practice, the principles of composition, editing, video sequence preparation I remembered the best. My intention is to put those in practice, even though I am working for a print media outlet. You can use it for announcements or make interviews, you can shoot our events, – says Tetiana Luchinskaya, Editor of the Mayak newspaper (Bohodukhiv).

– It was very useful for us, because we do both print and online, producing content for social media and the YouTube channel. Of course, we don’t have the same experience as TV people, but we want to be faster, more mobile, do bigger reports, going to the field without bulky equipment, but with the gadgets we have been trained to use. ‘People are interested in videos, we could develop the YouTube channel with a QR code to send the users to the channel, – says Anastasia Kovalchuk, a journalist for Dniprovska Pravda.

Each editorial office received professional equipment for its own use – smartphones, microphones, tripods, adapters, LED lighting, and professional backpacks for equipment. We hope this will help the journalists implement what they have been striving for.

The second group of editorial staff representatives to work on the topic will meet in Odesa.

The trainings are part of “Improving Media Resilience in Ukraine” project, which IRMI has been implementing in partnership with Fondation Hirondelle. The project is funded by Swiss Solidarity.

16 Чер

Історія – в кадрі. Журналісти стають мобільніше

Як опанувати техніки інтерв’ю та відеозйомки, якщо ти журналіст друкованого чи онлайн видання (або навіть працюєш «на два інформаційні фронти»), але не маєш відповідного досвіду? Цього тижня у Івано-Франківську пройшов тренінг з мобільної журналістики для представників редакцій, які ми підтримуємо в рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”.

Мінімум теорії, максимум практики – таким був тренінг. Чому саме мобільна журналістика? Тематику обрано на прохання самих редакцій. Вміння зробити якісний контент тими засобами, які є під рукою, набуло особливої актуальності за умов війни, втрати переміщеними редакціями техніки, яка залишилася на окупованих територіях або була знищена під час ворожого бомбардування. До того ж, майже усі друковані видання додали онлайнових версій. Опанувати мобільні технології означає спростити доступ аудиторії до інформації, зробити її повнішою, а самі новини – мобільнішими. Нові знання, підвищення професійності роблять медіа сталішими та конкурентоспроможнішими.

Отже, практикувалися «на повну» використовувати смартфон для зйомки та навіть монтажу відеосюжетів, дізналися, як подружитися зі звуковим обладнанням, опанувати звуковий інтерфейс та додаткові техніки відеозйомки, побудувати кадр. Де саме знімати інтерв’ю, як уникнути помилок під час його запису та монтажу. Тренери навчали планувати з’йомки, розкадровувати історію.

А далі була практична робота – можливість, використовуючи нові знання та навички, набрати матеріал для сюжетів. Вражаючими та водночас надихаючими, як ми і очікували, стали зустрічі з героями майбутніх історій, що працюють у Першому Добровольчому хірургічному шпиталі. Це лікарі-волонтери, переселенці з інших регіонів України, які зараз рятують, лікують, реабілітують, підтримують українських воїнів. Психологічну реабілітацію піацєнти проходять й у Центрі, де їм, серед іншого, пропонують також іппотерапію. Чи варто нагадувати, наскільки важливою для соціальної згуртованості суспільства є психологічна підтримка людей, що повернулися з війни?..

-Ми працювали з журналістами, що приїхали з різних медіа усієї України, – розповідає тренер Веліслав Радєв, – чиї слухачі та глядачі через війну вимушені були покинути свої домівки. Редактори та журналісти за таких умов мають бути особливо винахідливими, щоб донести контент до своєї аудиторії. Власне, цього й вчилися: як редагувати відео, працювати з новим для медійників інструментом.

Цими днями були дуже напружені моменти – як кажуть учасники, від повного несприйняття нових форм роботи до задоволення від того, що все «так класно вийшло». Телевізійники охоче підтримували колег, ділилися досвідом. І ось фініш: на імпровізованому наприкінці тренінгу кінофестивалі учасники презентували сюжети, що пізніше будуть розміщені в медіа, де вони працюють.

– Я вперше стикнулася з таким обладнанням, навіть ось цей штатив – він дуже професійний та зручний у використанні. Тема нова, було важко, але чогось вже навчилася, й треба рухатися далі. Всі дні навчання були дуже насиченими практикою, особливо запам’ятаю принципи композиції, монтажу, підготовки відеоряду і буду впроваджувати у своїй діяльності, навіть газетярський. Можна використовувати для анонсів чи робити інтерв’ю, можна знімати наші події, – коментує Тетяна Лучинська, редактор газети «Маяк» (Богодухів).

– Для нас це було дуже корисно, бо працюємо і у друкованій формі й онлайн, у соцмережах, розвиваємо YouTube-канал. У нас, звісно, немає такого досвіду, як у телевізійників, але хочемо бути оперативнішими, мобільнішими, готувати репортажі, виїжджати на місце події без громіздкого обладнання, а ось з таким, на якому ми вчилися. Людям цікаві відео, можна було б більше розвивати напрямок YouTube й пропонувати перехід за QR-кодом до каналу, – вважає Анастасія Ковальчук, журналіст «Дніпровської правди».

Кожна редакція отримала у власне користування професійну техніку – смартфони, мікрофони, штативи, адаптери, лед-освітлення, професійні рюкзаки для обладнання. Сподіваємося, це допоможе втілити те, до чого журналісти прагнуть.

Протягом навчального тижня з нами у групі працював наш колега Юрій Васильєв. Але, на відміну від учасників, він знімав не відео для сюжетів, а саме журналістів за роботою. Працював, як і інші, смартфоном – від зйомок до монтажу. В рамках тренінгу він взяв участь в імпровізованому міні-кінофестивалі, на якому учасники показали свої сюжети, поза конкурсом. Результат його роботи – цей класний ролик.

Друга група представників редакцій, що працюватимуть за цією темою, зустрінеться в Одесі.

Тренінги відбуваються у рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IРMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

7 Тра

We Discuss Media Challenges and Choose the Topics for the Mentoring Sessions

Improving content, enhancing trust, implementing modern media management. What kind of mentoring support do regional media editors expect as part of “Improving Media Resilience in Ukraine”, we are discussing during a two-day working meeting in Kyiv.

Today was the first time the representatives of all local media involved in the IRMI and Fondation Hirondelle project got together. Mentoring, along with financial support, is an integral part of the project, but what are the priority needs? What do media workers expect from mentors – improvement of editorial work and/or management? Support with the development of online resources?

In the first place the discussion was around the key and most painful challenges of editorial offices, which, despite everything, provide their audiences with high-quality, tailored content in extremely difficult conditions. They got to know each other. They shared problems; they discussed how each of them trots their path to the reader these days. How they survive, sustain their editorial offices, and adhere to professional ethical standards. They discussed the best ways to their audiences, who, according to the editors, had changed a lot since the beginning of the invasion. How to create Internet resources so that the content is spread to the best capacity. They gave unique examples of seeking new resources for development (“NikVesti”) – although they are used to their readers being their main funders. It was said that media credibility helps to grow the audience even during the war (RIA Melitopol). Iryna Saliy, editor of “Court Reporter”, shared how to join the project component related to the coverage of court proceedings.

The discussion also focused on tools for measuring audiences, studying their urgent needs and changes that are taking place – how to measure under the conditions of limited editorial budgets. Other constants should be factored in to remain in demand – awareness of the importance of editorial policy, compliance with ethical norms, also during the hostilities. Guests Brendan Hoffman and Oksana Parafenyuk, independent photojournalists who work with foreign media, joined the discussion: they told how foreign newsrooms work, what ethical standards they follow, how they satisfy the needs of their audiences. They compared, analyzed, were interested in the attitude of editorial offices to information about the situation in Ukraine.

So, what trainings and consultations as part of mentoring support do our participants need? Working with databases, SMM and SEO, content for social media, seeking advertisers, editorial work under de-occupation, social cohesion and dialogue building, mobile journalism – these and many other topics were chosen by journalists for a training, online or offline, in groups and individually. The task of the mentors is to analyze what the media representatives discussed and proposed during the two days, to factor in the media needs assessment findings. The prepared mentoring plan will be implemented during the last months of the project.

Olena Astrakhovich, TV journalist GRAD Broadcasting Station:

– Many thanks to Fondation Hirondelle and IRMI for the opportunity to interact and share experiences with colleagues from the regions. It is very important during the war. The mentors’ advice and the support of donors make it possible for the local media to not only survive, but also keep up the freedom of expression in the country.

The working meeting was part of ‘Improving Media Resilience in Ukraine’ project implemented by IRMI together with Fondation Hirondelle and financed by Swiss Solidarity.

7 Тра

Обговорюємо проблеми медіа, обираємо теми менторингу

Покращення контенту, підвищення довіри, впровадження сучасного медіаменеджменту. На яку саме менторську підтримку очікують редактори регіональних медіа в рамках проекту «Підвищення стійкості місцевих ЗМІ», обговорюємо під час дводенної робочої зустрічі у Києві.

Сьогодні вперше разом зібралися представники всіх місцевих медіа, що беруть участь у проєкті ІРМІ та Фонду Hirondelle. Менторське консультування, разом із фінансовою підтримкою, – невід’ємна частина проєкту, але які потреби у пріоритеті? Чого очікують медійники від менторів – покращення редакційної роботи, менеджменту? Допомоги із розвитку онлайн-ресурсів?

Передусім, обговорювали найважливіші та болючі проблеми редакцій, що, попри усе, у понадскладних умовах забезпечують свої аудиторії якісним, затребуваним контентом. Знайомились. Ділилися проблемами; розповідали, хто як сьогодні знаходить свій шлях до читача. Як виживають, підтримують редакції, дотримуються етичних професійних стандартів. Обговорювали, як найкраще знайти свої аудиторії, які, за словами редакторів, дуже змінилися з початку війни. Як створити інтернет-ресурси, аби максимально поширювати контент. Наводили унікальні приклади пошуку нових ресурсів для розвитку («НикВести») – хоча звикли до того, що основне фінансування отримують від читачів. Говорили про те, що довіра до ЗМІ сприяє збільшенню аудиторії навіть під час війни (РІА Мелітополь). А як доєднатися до компоненту проєкту, що пов’язаний із висвітленням судових процесів, розповіла редакторка «Судового репортера» Ірина Салій.

Розмова також йшла про інструменти вимірювання аудиторій, вивчення їхніх нагальних потреб та змін, що відбуваються, – як проводити це вимірювання за умов обмежених бюджетів редакцій. Щоб залишатися затребуваними, потрібні й інші константи – усвідомлення важливості редакційної політики, дотримання етичних норм, у тому числі під час воєнних дій. У дискусії брали участь гості – Брендан Гоффман та Оксана Парафенюк, незалежні фотожурналісти, які працюють з іноземними медіа: розповідали, як працюють зарубіжні редакції, яких етичних норм дотримуються, як задовольняють потреби своїх аудиторій. Порівнювали, аналізували, цікавилися ставленням редакцій до інформації щодо ситуації в Україні.

Отже, які тренінги та консультації в рамках менторської підтримки потрібні нашим учасникам? Робота з базами даних, SMM та SEO, контент для соціальних мереж, пошук рекламодавців, робота редакцій в умовах деокупації територій, соціальна згуртованість та побудування діалогу, мобільна журналістика – ці та багато інших тем журналісти обрали для навчання, онлайн чи наживо, у групах та індивідуально з редакціями. Завдання менторів – проаналізувати те, що медійники обговорили та запропонували протягом двох днів, врахувати дані оцінки потреб ЗМІ. Підготовлений робочий план менторінгу реалізуватиметься протягом останніх місяців проєкту.

Олена Астрахович, тележурналіст ТКР ГРАД:

– Велике дякую Fondation Hirondelle та ІРМІ за можливість поспілкуватися та поділитися досвідом з колегами з регіонів. Під час війни це дуже важливо. А поради менторів та підтримка донорів дозволяють не тільки виживати місцевим ЗМІ, а й зберегти свободу слова в країні.

Робоча зустріч відбулася в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

25 Кві

Journalism Festival: Discussing New Ways and Challenges

The International Journalism Festival in Perugia is the most significant event in the professional environment. Every year, since 2007, experienced specialists and students, experts, scientists, and heads of media organizations gather in the Italian city. This year, IRMI Ukraine took part in the festival too. IRMI co-founder and executive director Angelina Soldatenko’s comment.

What are these festivals?

This is a series of panel discussions related to the place of journalism in society and the quality of reporting. New trends, new technologies, teaching methods, media culture, and protection of specialists from a traumatic burnout. Speakers openly present their experiences and innovations. Sessions are open to access and free of charge. I am impressed by such professional generosity as evidence that there is a community interested in high-quality actualised journalism. In addition, the festival is a city of interesting meetings, exchange of opinions, ideas, and suggestions.

What was discussed this year?

Perhaps it’s easier to account for what wasn’t discussed. The discussions were on any possible thing – from the world affairs, the development of technologies such as artificial intelligence, data journalism, climate issues, podcasting, collaborative journalism, investigative journalism, including TikTok and YouTube updates. I would highlight some of the most important topics, in my opinion, mainly related to the events in Ukraine. They were discussed in both a global and professional context. The audience gave a standing ovation to The Associated Press documentaries, who brought their own reports from Mariupol to the festival. Francesca Mannocchi, an Italian journalist and author, gave an emotional speech on the world’s perceptions re the terrible war in Ukraine. These events, she said, are a test for the democracy that we are used to talking about in Europe. The speakers addressed the events in Ukraine both from the perspective of a humanitarian public and a purely professional challenge.

Another important professional topic that is consistent with IRMI’s view, which was addressed both directly and indirectly, is the relationship between the media and the audience. Discussing work planning and approaches to news production, speakers on many topics emphasized public interest as a cornerstone of the profession, and the importance of the voice of communities.

What brought IRMI Ukraine to the festival?

First of all, the importance of, so to speak, checking the clock. The festival is a large professional school. New trends, training techniques, advanced technologies – without this, work cannot be done proper to be useful to your audience, which is what we strive for. I only regret that the work at the festival was structured in such a way that it was not possible for me to attend all the relevant panel discussions. Many of the sessions were concurrent. I was very happy to see our partners from Fondation Hirondelle, with whom we are currently implementing an ambitious project to support the sustainability of Ukrainian media, – one of the mentors who is starting to work with Ukrainian media and project participants.

Any interesting takeaways?

We will talk about the results when the proposals have been accepted and the agreements have been implemented. But there is something else that is also important, making you think, explore, and evaluate. Events in Ukraine being in public interest. In what way is it personified on a case-by-case basis? Also, are cross-platform approaches to the hyperlocal media we work with effective, and will the voices of communities be lost?

IRMI had a chance to share both experiences and views at the World Forum session organized by the Global Media Development Forum. We contributed our proposals in support of Ukrainian media to the GFMD Declaration, which is supplemented and adjusted annually with regards to the challenges in place. We believe that while fostering the sustainability of Ukrainian media, it is very important for all of us, donors, organizations that develop concepts and implement projects, to take into account the importance of professional environment with self-governing mechanisms to be shaped. This is an important guarantee of true freedom of the public interest-oriented press.

Photo – https://www.journalismfestival.com

25 Кві

Фестиваль журналістики: нові шляхи та виклики

Міжнародний фестиваль журналістики у Перуджі – найбільш значуща подія у житті професійного середовища. Щороку, починаючи з 2007, у цьому італійському місті збираються досвідчені фахівці та студенти, експерти, вчені, керівники медіаорганізацій. Цього року участь у фестивалі брав й IRMI Ukraine. Коментар від співзасновника організації, виконавчого директора Ангеліни Солдатенко.

Як проходять ці фестивалі?

Це серія панельних дискусій, повʼязаних із місцем журналістики у суспільстві, її якістю. Нові тренди, нові технології, методики навчання, медійна культура, захист від травматичного вигоряння фахівців. Спікери відкрито презентують досвід, новації. Доступ відкритий, безкоштовний. Мені імпонує така професійна щедрість як свідчення того, що є спільнота, зацікавлена у якісній сучасній журналістиці. До того ж фестиваль – місто цікавих зустрічей, обміну думками, ідеями, пропозиціями.

Що обговорювалося цього року?

Мабуть, легше сказати, що не обговорювалося. Йшлося про все, починаючи від ситуації у світі, розвитку технологій, наприклад, штучного інтелекту, журналістики даних, кліматичних проблем, підкастингу, колаборативної журналістики, журналістики розслідувань, включно з новинами у TikTok та YouTube. Я би виділила кілька найбільш важливих, як на мене, тем, здебільшого повʼязаних із подіями в Україні. Про них йшлося як у глобальному, так і у професійному контексті. Зал стоячи аплодував документалістам The Assocated Press, які привезли на фестиваль власні репортажі з Маріуполя. Емоційним був виступ італійської журналістки та автора Франчески Манноччі (Francesca Mannocchi), яка говорила про ставлення світу до жахливої війни в Україні. Ці події, сказала вона, – перевірка демократії, про яку ми звикли говорити у Європі. Спікери зверталися до подій в Україні як і до гуманітарного, суспільного, й суто професійного виклику.

Ще одна важлива професійна тема, співзвучна позиції IRMI, до якої зверталися й прямо й опосередковано, – це стосунки ЗМІ та аудиторій. Обговорюючи планування роботи, підходи до формування новини, спікери з багатьох тем наголошували на суспільному інтересі як наріжному камені професії, на важливості голосу громад.

Що привело IRMI Ukraine на фестиваль?

Передовсім, важливість, так би мовити, звірити годинники. Фестиваль – велика професійна школа. Нові тренди, тенденції, техніки навчання, сучасні технології – без цього не можна працювати, бути корисним своїй аудиторії, чого, власне, ми прагнемо. Шкодую лише, що робота на фестивалі була побудована таким чином, що не давала можливості відвідати усі актуальні панельні дискусії. Часто вони відбувалися паралельно. Дуже рада була зустрітися на фестивалі з нашими партнерами з Fondation Hirondelle, з якими наразі реалізуємо амбітний проект підтримки стійкості украінських медіа.

Що цікавого привезли?

Про результати говоритимемо, коли пропозиції будуть прийняті, а домовленості реалізовані. Та важливо й інше, що примушує замислюватись, досліджувати, оцінювати. Суспільний інтерес стосовно подій в Україні. Як він уособлюється у кожному конкретному випадку? Або чи ефективні крос-платформні підходи стосовно гіперлокальних медіа, з якими ми працюємо, та чи не загубиться голос громад?

IRMI мало нагоду поділитися й досвідом й думками на сесії щодо медіа у кризових ситуаціях, яку організував Глобальний форум розвитку медіа у рамках світового форуму перед фестивалем. Тепер ми внесли свої пропозиції до Перуджійської Декларації GFMD щодо підтримки українських медіа (Perugia Declaration for Ukraіne), яка доповнюється, коригується щороку з урахуванням ситуації. Ми вважаємо, що, підтримуючи сталість преси в Україні, дуже важливо усім нам, донорам, організаціям, які розробляють ідеї та імплементують проекти, враховувати важливість становлення професійного середовища із самоврядними інструментами. Це важлива запорука справжньої свободи преси, зорієнтованої на суспільний інтерес.

Фото – https://www.journalismfestival.com