На MOJO Lab до Львова зібралися журналісти десяти видань – учасники проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Вони вже оцінили та використовують можливості мобільної журналістики, але прагнуть до вдосконалення навичок.

Такий формат тренінгу пропонуємо вперше: спочатку журналісти в рамках навчання збирали матеріал. Це були поїздки по Україні, зустрічі з героями, опанування тем, які обирали самі. Тепер – робота над сюжетами, їх підготовка до публікації/ефіру в своїх медіа. Наголос – на проблемах, у розв’язанні яких беруть участь гуманітарні місії в Україні. Три дні триватиме ефективний постпродакшн, протягом якого медійників у практичному навчанні підтримують чотири тренери – українські (Ангеліна Солдатенко та Юрій Васильєв) та міжнародні – Сейбра Айрес (США), Люк Чаленко (Велика Британія). Стартуємо з обговорення власне самих історій та вже відзнятих відео, говоримо про додаткові техніки зйомки, монтажу, правила написання закадрового тексту. Який матеріал вже маємо, як його використати максимально ефективно, яких кадрів не вистачає та потрібно дозняти.

Додаткові зйомки у місті, монтаж, підготовка закадрового тексту – супер-інтенсивна робота останніх двох днів. Сюжети, що отримали, за оцінкою тренерів, демонструють якісний професійний рівень, який базується на цікавості журналістів до MOJO та прагненні вдосконалити свої навички.

Юрій Васильєв, тренер IRMI:

– MOJO став для багатьох редакцій рятівним механізмом. Перехід на мультимедійний формат, використання мобільної журналістики допомагає зберегти аудиторії та редакції. І газетярі, у яких раніше не було навіть сайтів, а тим більш Ютюб-каналів, тепер створюють класні відеоісторії. Це техніки не дуже складні, доступні. Дозволяють бути гнучкими та мобільними. Пам’ятаю, на початку навчання деякі медійники казали, що не бачать перспектив для MOJO у своїх редакціях. Й зараз вони ж розвивають саме мобільну журналістику – додають відео до газет за qr-кодами, пропонують посилання на Ютюб-канали. Готують повноцінні сюжети, які навіть можна розміщувати на телебаченні. Цей останній формат тренінгу – незвичний і для учасників, і для тренерів. Але ми маємо можливість побачити, з якими проблемами стикаються журналісти під час зйомок, при побудові сюжету, розробці сценарію, можемо разом досягти якісного результату. Думаю, це дуже корисно.

Ангеліна Солдатенко, директор IRMI, тренерка:

– Нові формати та техніки роботи допомагають зберегти редакції, будувати нові стосунки з аудиторіями. Візуалізація підвищує довіру до контенту та медіа, а друкованим (мультимедійним) дає новий шанс для розвитку. Адже довіра в наш час стає ключовим поняттям: коли люди живуть в умовах небезпеки, дуже важливо, щоб поруч були ті, кому вони довіряють. З цією групою журналістів ми працюємо вже два роки, й дехто з них на початку навчання не вірив у можливості MOJO. І ось зараз вони вже беруть участь у продакшн-тренінгу для досвідчених користувачів! Прогрес очевидний, сюжети дуже гідні.

Люк Чаленко, тренер (Велика Британія)

– Я вже вдруге беру участь у проекті. За ці півроку технічні навички журналістів та рівень відео дуже змінилися. Тепер їх можна впевнено розміщувати на медіаплатформах, в Інтернеті, бо вони справді чудові. Помітив, що й учасники стали значно впевненішими: готові опитувати та знімати людей, думають про історії, обирають місце зйомки. Я гадаю, дуже важливо мати змістовну історію та добре її дослідити. Втім, ґрунтовні журналістські навички є базою для того, що робимо.

Сейбра Айрес (США), менторка проєкту, тренерка:

– Це вже другий тренінг-інтенсив з MOJO після двох базових тренінгів. Зараз різниця у якості відео справді помітна. Технічний рівень значно підвищився, відео стали професійнішими, структурованими, сюжетні лінії – сильнішими. Гадаю, учасники на правильному шляху.

Тренінг пройшов у рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Нижче – перелік переможців конкурсу міні-грантів в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа». Колеги, вітаємо!

А ось подробиці. Конкурсна комісія отримала заявки на участь від представників майже сотні газет, телеканалів та радіостанцій, відібрані, як і передбачалося за умовами конкурсу, п’ятнадцять. Тож, гранти отримають журналісти таких медіа:

✒️ПП “Видавничий дім “Приватна газета” “Кременчуцький Телеграф”;

✒️Тижневик “Весть”;

✒️”Вісті Придніпровʼя”;

✒️«МикВісті»;

✒️Інформаційний портал “Гречка”;

✒️Thebuchacity;

✒️Status Quo;

✒️Гард.City;

✒️Миколаївські ВІСТІ-Розділля 93ФМ;

✒️Газети «Нове життя” / сайт “Нове життя” – новини Любешівщини»;

✒️ПП «Городоцький районний телерадіопресцентр»;

✒️КП ТРК «Тростянець”;

✒️«Експерт-КР»;

✒️ОТБ “Галичина”;

✒️Національна суспільна телерадіокомпанія України.

15 міні-грантів по 500 євро кожний – підтримка журналістів медіа для висвітлення тем, повʼязаних із соціальною згуртованістю у своїх громадах. Половина гранту буде надана після відбору, а інша половина – після публікації. Журналісти мають використати компоненти проведеного у рамках проєкту соціологічного дослідження, ті висновки, що їх зацікавлять в рамках роботи над темою. У процесі підготовки публікації/сюжету кожного грантера підтримають консультаціями ментори проєкту – журналіст та соціолог. Усього передбачено чотири консультації.

Грантова підтримка надається у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

“Городок звучатиме по-новому! “ – так анонсували наші партнери з медіа Городок.City запуск оновленого цілодобового радіо зі своєї нової студії. Радіємо разом із журналістами та містянами!

Городок.City є одним із учасників проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Дуже активна редакція, що постійно прагне до розвитку, навіть за нинішніх складних умов. Тож коли журналісти вирішили оновити радіостудію, проєкт їх підтримав. А ще ми завітали до радіоредакції та провели невеличкий майстер-клас з MOJO.

Наталія Попович, головна редакторка Городок.City:

• Студія повністю облаштована за кошти проєкту. З обладнання зі старої радіостудії залишили пульт, дві мікрофони та колонки… І саме нова студія стала для нас поштовхом для розвитку радіомовлення: ми оновлюємо сітку мовлення, придбали програмне забезпечення, шукаємо радіоведучого, який буде вести щодня прямі ранкові ефіри, повністю змінюємо ефірне наповнення.

З 14 листопада мешканці Городоцької громади зможуть насолоджуватися улюбленою музикою, новинами та цікавими програмами у цілодобовому форматі, йдеться в анонсі медіа. Журналісти обіцяють “ще більше різноманітності, цікавих рубрик та інтерактивних програм”.

Вітаємо, колеги!

Тема тренінгу – мобільна журналістика. Більше можливостей візуалізації для кращої якості матеріалів.

Коли: 2-4 грудня 2024 року.

Де: Львів.

Як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть бути затребуваними, оперативними, переконливими, сприяти кращому порозумінню у суспільстві? Як використовувати MOJO для збору інформації та створення контенту, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах, вивчаємо на третьому тренінгу з висвітлення соціальної згуртованості.

У програмі:

– технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;

– правила монтажу, зокрема, швидкого на смартфоні;

– техніки інтервʼю як інструменту отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням візуалізації.

Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення.

Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.

До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.

! Зверніть увагу – є мінімальні технічні вимоги, а саме:

– наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);

– вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;

– наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону.

Перевагами в технічному плані будуть:

– наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;

– наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.

Зареєструватися на тренінг можна до 18 листопада за посиланням

Учасників, що будуть відібрані, ми попередимо заздалегідь.

Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який включає:

– соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;

– проведення трьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;

– п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;

– менторську підтримку грантерів;

– круглий стіл з презентації дослідження та підсумків проекту.

Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Як висвітлювати конфлікти та чутливі для людей теми? Чи мають журналісти вплив на ці процеси? У Львові на тренінгу для медійників, здебільшого регіональних видань, обговорюємо стосунки громад та медіа, висвітлення чутливих тем з урахуванням професійних та етичних норм.

Тож дискутували, що таке соціальна згуртованість, чинники та те, що її руйнує. Говорили, як працюємо з чутливими темами, ідентифікуємо причини конфліктів. Які наші завдання – гуманітарні, інформаційні, – та як уникати мови ворожнечі. Дотримуючись балансу, чи мусимо, наприклад, давати слово терористу, злочинцю? Під час мозкового штурму журналісти ідентифікували конфлікти, болючі теми, а також справжні причини, які їх породжують. Потім ці висновки порівняли з висновками соціологів. Власне, йшлося про конфліктно-чутливу журналістику, її норми, підходи та вимоги.

Альона Горова, директорка ГО “Інститут миру та порозуміння”, тренерка:

– Журналісти мають величезну силу формувати суспільний дискурс. Безумовно, завжди легше об’єднувати людей проти когось. Але у такий спосіб ми граємо проти себе, тому що, коли формуєш ворога зовнішнього, це дуже швидко переноситься на ворога внутрішнього – тих, хто виїхав, переселився, не хоче повертатися та інших. З практики вирішення конфліктів можу сказати: фокус потрібно задавати на формування об’єднуючих наративів. Тобто ми не проти когось дружимо, а робимо щось спільне, аби перемогти. Ми українці. Журналісти креативні та можуть придумати багато практичних інструментів, аби цього досягти, зробити такі об’єднуючі наративи більш доступними та практичними.

Журналістам важливо залишатися у правовому полі, враховувати етичні норми, висвітлюючи соціальні конфлікти, що виникають у громадах, стають підґрунтям гострих дискусій, причиною розломів у соціальній згуртованості. Тож правові засади журналістської роботи в умовах соціального конфлікту, при висвітленні чутливих тем під час війни, розпізнавання дезінформації стали готовними темами двох останніх днів тренінгу. Інтерв’ювали колегу, редактора видання Нова Каховка.Сity Олександра Гунька, який розповідав про свій досвід ВПО. А що з цього вийшло, чи професійними, виправданими з правової, фахової та етичної точок зору були наші запитання, як ми використовуємо отриману інформацію, обговорили після перегляду відеозапису інтерв’ю.

Під час мозкового штурму працювали над концепцією та підходами у роботі з конфлктами й чутливими темами в контексті соціальної згуртованості. Але не менш важливою була тема емоційного вигорання. Тож опрацьовували техніки стабілізації й саморегуляції, що допоможуть у повсякденній діяльності тим, хто вимушений кожного дня писати на емоційно складні теми.

Іванна Данюк, Медіа-центр “Переяславщина” (Переяслав):

– Почула багато цікавого, наприклад, щодо емоцій. Я часто співчуваю співрозмовнику й трансформую це співчуття в довіру до нього. Але завжди треба пам’ятати про факти, інші думки, сторони події, про вплив ситуації на інших людей. Це те, над чим я не замислювалась. І ще одне: дуже важливо не забувати про себе, чого ми, журналісти, не робимо.

Олександр Гунько, Нова Каховка.City (Нова Каховка):

– Дуже сподобалося велика кількість практичної роботи. Працювали з колегами, у групах або парами, тож мали можливість обмінятися ідеями, досвідом та разом знаходили рішення.

Маріанна Шкаврон, Городоцький районний телерадіопресцентр (Городок):

– Ці три дні були меганасиченими, різноплановими. Це класно, що ми виходимо із своїх «бульбашок», бачимо щось нове. Журналісти – люди, які повинні сумніватися, перевіряти факти. Тож дякую, що нагадали. Ми це знаємо, але іноді так женемося за новинами, хочемо зробити їх якнайшвидше, що забуваємо про такі важливі моменти. Було дуже цікаво спілкуватися з юристкою, психологінею, дізнатися про конфлікти та шляхи їх вирішення, про соціальну згуртованість. Журналісти насправді люди, які можуть щось змінити, мають вплив, певною мірою формують суспільну думку у своїй громаді, тобто від нас також багато чого залежить. Не варто про це забувати.

Тренінг відбувся в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Нам важливо не тільки провести соціологічне дослідження, але й допомогти журналістам зрозуміти, як задовольнити нові потреби та запити своїх громад. Які є інструменти, щоб отримувати вичерпну інформацію, протидіяти фейкам, говорили під час тренінгу роботи з контентом (Київ).

У громадах існує сильна потреба у суспільному діалозі між людьми та владою, стверджують соціологи. Люди хочуть розуміти, яким чином розподіляються, на що витрачаються кошти державного та місцевих бюджетів. Тож з експертами обговорювали, як ми можемо використовувати інструменти бюджетної звітності, які взагалі інструменти та джерела можна використовувати для пошуку інформації про бюджетні витрати? Під час мозкового штурму опрацьовували ідеї сюжетів, які могли б зробити вже зараз, а які командою, яких інструментів бракує. А ще відбувся тренінг з OSINT, мапування сюжетів за допомогою онлайн-ресурсів та сесія з цифрової безпеки.

Сейбра Айрес, менторка проєкту, тренерка:

– Соціологічне дослідження, проведене в рамках нашого проєкту, показало: в кожному з регіонів люди, яких опитували, хочуть розуміти, як саме місцева влада використовує державне фінансування на будь-які потреби – від ремонту доріг до реконструкції будівель. Тренінг саме був націлений на те, щоб надати журналістам інструменти, які дозволяють готувати професійні матеріали про місцеві бюджети та фінансування. Запропонували також курс з використання інтернет-ресурсів для картографування сюжетів та базовими навичками OSINT та Google Earth. До кінця сесії один з наших учасників вже завантажив на свій сайт карту, яка відстежувала пересування північнокорейських військ в росії! Заключну сесію присвятили цифровій безпеці, яка є підвищенням кваліфікації для всіх, оскільки росія, Китай та Іран посилюють свої кібератаки по всьому світу.

Світлана Овчаренко, редакторка газети «Вперед» (Бахмут):

– Результати соціологічного опитування були подекуди неочікуваними. Мені здавалося, що я добре знаю, що потрібно моїм читачам, але виявилося, що це не зовсім так. Розумію, як розвиватися далі, та які інструменти для цього потрібні.

Тетяна Лучинська, редакторка газети «Маяк» (Богодухів):

– Для себе особисто вже зробила висновок, що будемо використовувати і результати дослідження, й інструменти з пошуку інформації про бюджетні витрати.

Наталія Кобзар, редакторка IA Status Quo (Харків):

– Особлива подяка – за дослідження. За ці три роки повномасштабного вторгнення я не зустрічала грунтовних досліджень, скажімо, Харкова. Читала всеукраїнські, вони досить однотипні. І дізнатися щось місцеве нам як медіа це було дуже цікаво та корисно. Дякую також за атмосферу на тренінгу, відчуття, що ти не наодинці із своїми проблемами.

Олександр Кульбака, редактор газети «Вісті» (Словʼянськ):

– Отримали класні інструменти для проведення журналістських досліджень. Вже є велике бажання щось писать, намітив собі кілька тем. Також дуже важливо, що можемо оприлюднити певну частину соцдослідження у своїх медіа – це цікаво не тільки нам, але й читачам.

Навчання проходило в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Як налагодити стосунки медіа, редакцій та аудиторій, що були роз’єднані війною? Зрозуміти нові інформаційні потреби та розломи, що розʼєднуть людей? На круглому столі у Києвї презентували й обговорили результати соціологічного дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків», яке щойно провели у 23 громадах України, де працюють редакції – грантери проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”.

Участь взяли журналісти, представники посольств, донорських організацій, експерти. У фокусі дослідження, а отже й дискусії, була соціальна згуртованість, яка стає нагальною потребою українського суспільства, та роль, яку можуть відігравати журналісти у її зміцненні, подоланні того, що розʼєднує людей. Як працювати за умов вимушеної мобільності громад? Як задовольнити попит громадян на якісну журналістику, на інформацію, життєво важливу в умовах війни? Як закрити “інформаційні пустелі”?

У рамках дослідження проведено 49 фокусованих групових інтерв’ю, опитано 2391 респондента. Окрім загального звіту, кожна редакція отримала окремий – по своїй громаді. Дослідження мало також важливий освітній компонент. Журналісти з самого початку були залучені у розробку його інструментарію, обговорення дослідницького процесу на кожному його етапі. Проєкт націлює редакції на зближення з громадами, регулярне вивчення їхніх проблем та запитів. Тож паралельно на тренінгах журналісти вчилися використовувати доступні соціологічні інструменти, якими можуть користуватися у своїй роботі.

Основними темами дискусії стало ставлення людей до соціальної згуртованості, брак повноцінного суспільного діалогу, у тому числі із владою, потреба у публікаціях, які можуть допомогти у розвʼязанні проблем. Говорили й про розвиток критичного мислення, необхідного для розпізнавання фейків тощо. Журналісти побачили багато досить несподіваного для себе, того, що не підтримало їхні попередні уявлення про громадську думку, та дискусії, що точаться у соціальних мережах. Але головним стала досить висока довіра до локальних медіа, у порівнянні із загальнонаціональними, потреба у збільшенні місцевих новин, фокусі на громадах.

Довіра зобовʼязує. Тож на тренінгу, який розпочався одразу після круглого столу, відбувся мозковий штурм. Вироблені пропозиції щодо коригування стратегій та тематичних планів з урахуванням даних соціологічного дослідження. І не лише теми, повʼязані із соціальною згуртованістю мають зайняти у них чільне місце, а й дії, спрямовані на більшу соціальну відповідальність самих медіа, поліпшення комунікації з аудиторіями, більш тісної співпраці з громадами.

Могенс Шмідт, голова правління ІРМІ:

– Висококваліфікований звіт про роль, яку можуть відігравати місцеві медіа для соціальної згуртованості, був перекладений на мову редакційної стратегії та журналістської практики. Розбудова громад, суспільний діалог та протидія неправдивій та дезінформації є ключовими її елементами. Я вражений старанністю та стійкістю, мужністю журналістів, більшість з яких представляють локальні медіа, розташовані біля лінії фронту. Незважаючи на це, вони постійно прагнуть вдосконалюватися, якнайкраще служити своїй аудиторії.

Сандра Фонтейн, менеджер програм Фундації Ірондель:

– Довіра є основою цього процесу. Як показує дослідження, хоча громади демонструють високий її рівень місцевим медіа, усе ж очікують від них більшого. Особливо у боротьбі з дезінформацією, пропагандою та мовою ворожнечі. Я хотіла би висловити особливу подяку дослідницькій групі “Оперативної соціології” та двадцяти трьом нашим медіапартнерам, які визнали потенціал цього проєкту і зробили свій внесок у підготовку фінального дослідження. Нехай воно буде практичним інструментом та редакційним компасом, що посилить їхню соціальну місію, сприятиме розбудові інклюзивної, партисипативної демократії, де жоден громадянин України не залишиться осторонь.

Олександра Дейнеко, дослідник проєкту:

– Дане дослідження є своєрідним «дороговказом» для локальних медіа для посилення звʼязку зі своїми аудиторіями в умовах війни. Воно має практичний компонент і дає перелік тем, які локальні медіа можуть розвивати для посилення соціальної згуртованості у своїх громадах, а також показує теми, які не є достатньо прокомунікованими на локальному рівні. Ми сподіваємось, що результати дослідження стануть основою для удосконалення медіа-стратегій партнерів проєкту у майбутньому.

Матеріали дослідження видані друком, тож можуть стати у нагоді всім, хто зацікавлений проблемами соціальної згуртованості, ролі медіа у її розбудові.

Круглий стіл та тренінг з імплементації його результатів відбулися в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Одразу два наших медіа-партнери отримали міжнародні сертифікати журналістської довіри (JTI) – тож вітаємо редакції «МикВісті» (Миколаїв) та IA Status Quo (Харків). Це, так би мовити, перші ластівки з більш як 20 наших партнерських регіональних та гіперлокальних видань, які пройшли етап самооцінювання й подали заявки на проходження аудиту. Усі ці медіа є грантерами проекту «Підвищення стійкості медіа в Україні», що виконують IRMI та Fondation Hirondelle за підтримки Swiss Solidarity.

Підготовка до сертифікації була одним з ключових компонентів проєкту. Ця частина роботи була підтримана Reporters sans frontières / Reporters Without Borders / RSF та включала в себе щомісячні консультування редакцій, а також тренінгове навчання.

Олег Деренюга, редактор «МикВісті»:

– Цей шлях ми розпочали у липні 2023-го, коли вперше заповнили звіт про прозорість. Незалежний аудит підтвердив нашу відповідність стандартам журналістської довіри. А значить – надійного джерела інформації. Окрему роль у підготовці до аудиту відіграли консультації та навчання, організовані IRMI та Fondation Ніrondelle, що допомогли нам підготуватися до цього важливого процесу.

Відповідаючи на запити та потреби аудиторії, журналісти «МикВісті» регулярно вчаться новим технікам, беруться за актуальні теми. Сайт видання зазнав змін, що зробило його більш зручним для користувачів, кількість яких збільшується; ліцензовані фото редакції купують зарубіжні видання. А один із таких знімків прикрасив поштову марку до Дня міста.

Сертифікація допомогла формалізувати у правилах, інструкціях, положеннях речі, які були зрозумілі, але при цьому не систематизовані навіть у свідомості, коментує редакторка IA Status Quo Наталія Кобзар:

– У процесі аудиту ми усвідомили, що журналістські стандарти – це не тільки світоглядний вектор, але й цілком конкретні речі, які знаходять своє відображення в пунктах редакційної політики, структурі сайту, способах подачі контенту. Це правила взаємодії між співробітниками, ставлення до контенту і читачів, правила роботи з органами влади та засновниками і маса інших чинників, які мають відношення до роботи будь-якого ЗМІ. Але саме завдяки аудиту ми, можна сказати, навели фокус, і деякі речі, які ми правильно розуміли, але які були розпливчастими, набули чіткості. Редакція Status Quo вдячна IRMI та Fondation Ніrondelle за підтримку, яку ми отримали у процесі проходження аудиту.

Принципово важливим етапом на шляху до сертифікації стає самооцінювання, коли кожна редакція має подивитися на себе наче зі сторони, поставити перед собою ті самі питання, які ставлять люди, коли вирішують, чи варто довіряти цьому медіа, і чесно відповісти на них. Не лише тому, що аудит зіставить практику з тим, що написали про себе в анкеті.

Ангеліна Солдатенко, директорка IRMI:

– Якщо хочемо бути затребуваними, незалежними, треба відповідати вимогам суспільства, яке чекає від медіа якісної журналістики, чесності та прозорості. Тому у нашій роботі це посідає особливе місце, на це націлені тренінги, консультації. Без якості немає довіри. Без цього не можна виконувати свою місію: сприяти доступу до інформації, допомагати людям приймати важливі рішення. А під час війни та інформаційної агресії, яку переживаємо, це набуває особливої ваги. Непросто, але, як бачимо, – реально. Це довели обидві редакції. Чекаємо, що і решта наших грантерів, які пройшли етап самооцінювання та подалися на аудит, теж доведуть, що є надійним джерелом інформації.

Менеджер JTI зі зв’язків з громадськістю та організаційного розвитку Бертран Моссіа вважає:

– Гіперлокальні, місцеві та регіональні медіа відіграють фундаментальну роль у суспільстві, оскільки вони безпосередньо впливають на його функціонування. Сертифікати JTI, які щойно отримали “МикВісті” та «Статус-Кво», є офіційною гарантією для суспільства в цілому, і особливо в Миколаївській та Харківській областях, що ці редакції працюють в інтересах громадськості. Вони заслуговують на довіру та повагу аудиторії, органів державної влади, комерційних партнерів та багатьох інших.

Вітаємо колег! Залишайтеся й після Перемоги надійним джерелом інформації, яка допомагає людям у житті.

Проблеми незалежної журналістики та право на інформацію пропонує обговорити міжнародна організація «Репортери без кордонів» під час онлайн-конференції за участі журналістів та експертів медіаринку. Серед учасників панельної дискусії –  директорка IRMI Ангеліна Солдатенко.

Говоритимемо про зростаючі виклики часу, коли право кожного громадянина на незалежну, достовірну та плюралістичну інформацію – під загрозою. Як Україні відновити та зміцнити свою інформаційну екосистему? Учасники зможуть детально дізнатися про програми Міністерства культури та стратегічних комунікацій, діяльність «Репортерів без кордонів», зокрема, Ініціативу журналістської довіри (JTI).

Онлайн-обговорення (робоча мова українська, з англійським перекладом) відбудеться 24 жовтня 2024 року о 17:00 за київським часом.

Підтвердити участь можна через Eventbrite

Добіг кінця дводенний тренінг, що завершує пілотний компонент нашого проєкту для представників громадських медійних організацій. Протягом цих дуже насичених днів у Львові обговорювали, практикували сучасні інструменти, моделі та умови сталого розвитку. Навчання проходило в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Цей тренінг для НУО, які – пам’ятаєте? – отримали в рамках пілотного проєкту міні-гранти на реалізацію професійних ідей розвитку, був одним з компонентів їхньої підтримки та, ми вважаємо, в цілому медіа-середовища. Про що говорили учасники, чого вчили тренери? Навчання фактично складалося з двох частин, що дало змогу комплексно обговорити всі компоненти сталого розвитку, знайти інструменти, яких не вистачає для продуктивнішої роботи. Під час першої частини обговорювали розвиток медіаорганізацій, його особливості на різних етапах, аналіз спроможності НУО. А далі – вчилися шукати ресурси, керувати проєктами та налагоджувати комунікацію з громадами, своїми аудиторіями. Було дуже багато практичної роботи, обговорень, презентацій – це «закон» ефективного навчання, він завжди діє на наших тренінгах.

По завершенні – невеличкий фідбек.

Наталія Войтович, Ти-Медіа (Львів):

-Було дуже цінною можливість структурувати свої знання, зрозуміти помилки. Думаю, класний результат по закінченні тренінгу – сісти та прописати новий проєкт!

Оксана Моспанюк, Івано-Франківська Асоціація медійників:

-Досі була впевнена, що знаю багато, але зрозуміла, що це не так, незважаючи на наші успішні кейси та програми. Зараз виходжу із зони комфорту. Дякую!

Катерина Середа, Миколаївський Медіа хаб:

– Грантова робота – не мій професійний обов’язок, я журналіст. Аде ми повинні це робити, щоб вижити. Багато чого робимо просто інтуїтивно, без системи. Тому цей тренінг для нас такий важливий – можемо систематизувати роботу, зрозуміти, куди рухатися, на що звернути увагу, опрацьовуючи проєкт, як зробити його якісним та отримати результат.

Максим Забеля, НСЖУ:

-Особливо хочу подякувати за велику кількість практичних вправ протягом цих двох днів. Це не часто буває. Дуже важливо почути, як себе позиціонувати, та оцінити, що саме і як ми робимо, яких помилок можна було б уникнути. Окрема подяка за класну атмосферу протягом цих двох днів!