Більше можливостей візуалізації для кращої якості публікацій.

📅 Коли: 22-25 червня 2025 року
📍 Де: Львів

Як техніки мобільної журналістики (MOJO) можуть підтримувати фактуальність та  достовірність інформації, допомагати у протистоянні фейкам, підвищувати довіру до медіа, відповідати запиту суспільства на якісну журналістику.

У програмі:

• Технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання.
• Правила монтажу, зокрема, швидкого на смартфоні.
• Техніки інтерв’ю як інструменту отримання інформації, принципи комунікації, сторітелінг із застосуванням візуалізації.

Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення. Під час навчання учасники створять відеосюжети за темами, які вони оберуть та узгодять із тренерами проєкту для поширення на платформах своїх медіа.

Важливі умови участі:

• Участь можуть брати тільки представники медіа, які НЕ є учасниками компоненту річної підтримки в рамках нашого проєкту.
• Медіа мають письмово гарантувати публікацію сюжету, створеного під час тренінгу, на власній платформі.
• Учасники подають ідею сюжету на одну з чотирьох тем проєкту (соціальна згуртованість, висвітлення воєнних злочинів, відбудова/відновлення, безпека) з описом того, що саме планують знімати у Львові).
• Від одного медіа може подаватись декілька учасників, але буде відібрано не більше одного.
• З відібраними кандидатами буде проведена онлайн-зустріч для оцінки рівня навичок та планування зйомок.
• Бонус: учасники тренінгу отримають MOJO-обладнання, яке буде передано їхнім редакціям та має бути поставлено на баланс редакції.

Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.

До участі запрошуємо практикуючих редакторів та журналістів, які працюють у офіційно зареєстрованих локальних та гіперлокальних медіа.

Як подати заявку?

Подати заявку на участь у тренінгу можна до 3 червня за посиланням.

Учасників, яких буде відібрано, ми повідомимо заздалегідь.

---

Нагадуємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).

У Львові – перший тренінг нового циклу проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який об’єднав 19 медіаорганізацій з різних регіонів України, у тому числі прифронтових.

Були конструктивні дискусії щодо викликів, з якими журналісти стикаються у громадах, обговорення досвіду висвітлення проблем соціальної згуртованості у воєнний час. Прогнозували, як, на погляд профі, будуть розвиватися медіа, у тому числі у контексті взаємодії з громадами та інформаційних потреб людей. Ключову сесію присвятили журналістиці, орієнтованій на суспільний інтерес. Як медіа можуть краще задовольняти місцеві інформаційні потреби, зберігаючи високі редакційні стандарти? Тренери Ангеліна Солдатенко та Олеся Гудзенко говорили про важливість висвітлення тем, пов’язаних з відбудовою, безпекою та стійкістю громад. За результатами мозкового штурму журналісти пропонували конкретні теми, ракурси та форми підготовки матеріалів, визначаючи історії, які найбільше хвилюють їхні громади. Такими, наприклад, є розподіл коштів на відбудову, гуманітарної допомоги, а також місцеві історії успіху.

Мета тренінгу, за словами соціологині Олесі Гудзенко, – навчити журналістів розпізнавати та висвітлювати прояви згуртованості громади у своїх публікаціях: “Вміння розрізняти згуртованість і активізм дозволяє журналісту краще розуміти соціальні процеси в громаді. Соціальна згуртованість – це довіра, почуття приналежності до громади, взаємодопомога і готовність брати участь в суспільному житті громади.” Згуртованість формує основу для створення стабільних відносин в громаді, солідарності, тоді як активізм сприяє соціальним змінам. Розуміючи ці відмінності, журналісти можуть ефективніше сприяти зміцненню своїх громад через публікації, впевнена пані Гудзенко.

Перший день завершився практичним завданням для учасників – знайти у Львові потенційні історії, що ілюструють принципи соціальної згуртованості. А темами останніх двох днів були дезінформація, СЕО, використанням інструментів та етика ШІ. Кожен, за відгуками, визначив для себе найважливіше: комусь «зайшла» робота з платформами, хтось с захопленням занурився у обговорення саме тем матеріалів, актуальних для громад. Хтось розмірковує над тим, про що розповіли соціологи.

Тетяна Лучинська, «Маяк» (Богодухів), каже: “Мені особисто непросто розібратися в термінах, наприклад, стосовно СЕО. Але у порівнянні з початком тренінгу мої оцінки підвищилися на бал або два. На платформах, про яких йшла мова, працювала інтуїтивно, тому участь у цьому проєкті – це взагалі подарунок долі. За останні три роки ми суттєво зросли, маємо Youtube-канал, який, хоч і повільно, але розвивається, Телеграм, FB, Тік-Ток. І ці тренінги дозволяють рухатися вперед. З колегами напрацювали багато тем та отримали натхнення. Бажаю усім успіху!”.

“Соціальна згуртованість, безпека та відбудова – я вже уявляю, які теми я б могла вже запропонувати в своїх громадах. Це було цими днями найкориснішим, – вважає колежанка Світлана Карпенко з «Трудової слави» (Оріхів). – Цікава була також соціологія, маємо зробити опитування в громадах, подивимося, яким буде результат. Що стосується Youtube та СЕО, то ми поки що на початку”.

Навчаючи журналістів, ІРМІ прагне сприяти також становленню тренерів та менторів з числа найактивніших учасників наших програм. Минулого року журналісти кількох гіперлокальних медіа Дніпропетровщини працювали у хабі на базі редакції «Вістей Придніпров’я» (Дніпро, редактор Олексій Ковальчук). Цього разу проект став менторським дебютом Олени Астрахович, тележурналістки з Одеси.

“Соціальна згуртованість – найважливіша тема сьогодні в Україні, від родин до міст, всього соціуму, – коментує пані Олена. – Нам дуже потрібно підтримувати один одного, відчувати, що хтось поруч. Ми журналісти, й у той же час – частина цього ж соціуму, мабуть, найбільш свідома. Тож потрібно бути попереду, шукати теми та ідеї, які будуть згуртовувати людей, допомагати їм долати проблеми, під час війни та у майбутньому під час відбудови”.

Тренінг пройшов у рамках проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Проєкт спрямований на збереження доступу до надійної інформації для українського населення, включаючи тих, хто перебуває в зонах конфлікту та переміщених громадах.

Цей львівський тренінг з MOJO стартував 8 березня, та, чудовим збігом обставин, нинішня група складалася виключно з журналісток – класна можливість цим навчанням відзначити свято J.

Почали з того, що досліджували, які можливості надає медіа саме MOJO, як їх ефективно використовувати. Вивчали базові принципи кадрування та монтажу, побудову ідеального кадру для інтерв’ю та техніки зйомки ілюстративних кадрів.

Говорили про розробку контенту з інтерв’ю як основним інструментом. Учасниці тренінгу практикувалися в проведенні інтерв’ю з чутливих та актуальних тем, враховуючи професійні стандарти та особливості роботи у надзвичайних умовах. Цікавим був практичний досвід зйомки інтерв’ю та ілюстративних відео, а саме – як монтувати, щоб це було просто та швидко.

Анна Кравчук, misto.media (Луцьк), каже: хоча працювала на телебаченні, але в якості журналіста. Тепер вже бачить цілісну роботу оператора. «Коли ми приїжджали на зйомки, я казала – треба відзняти то й то. Але навіть не думала, що потрібно багато чого враховувати – й світло, й фон, шум. Де мені, наприклад, стояти й чому. Зараз вже маю уявлення, що треба знати перед тим, як увімкнути камеру. І як складно, коли ти все робиш сам, – маєш ідею, знімаєш, монтуєш, озвучуєш. Але потім – пишаєшся, що стільки всього сам можеш! Якісно можеш. Саме такий сюжет, який буде людям цікавий та сподобається. Цей досвід безцінний».

Цінним є те, що значну частину тренінгу повністю присвятили практичній роботі: відпрацьовували просунуті техніки зйомки, вчилися робити професійні стендапи та опановували мистецтво відеомонтажу. Кожен учасник створив короткий відеосюжет, присвячений різним аспектам соціальної згуртованості у Львові — досліджуючи історію міста та його мешканців, соціальні проблеми. Обговорення результатів, що безумовно вдалося, з чим були проблеми, та вибір найкращих сюжетів – не менш важлива частина навчання.

Ірада Ахадова з одеського “Життєвого компасу”, розповіла, що в роботі їй не вистачало знання нюансів. «Ти йдеш та знімаєш, далі монтуєш, але потім воно не виглядає у тебе цілісно, – каже пані Ахадова. – Й ти не розумієш, у чому проблема, та де помилки. Або дивишся сюжет, та щось тебе дратує, але не розумієш, що саме. На цьому тренінгу дізналася про нюанси, яких мені не вистачало. І ці всі знання дають розуміння, яким в результаті повинен бути твій продукт».

Маріанна Шкаврон з Городоцького Телерадіопресцентру та видання «Городок» (Хмельницька обл.) дуже давно хотіла навчитися знімати, мала якийсь досвід – колеги показували, але це все були якісь уривки з контексту. «Зараз пазл склався. Це був мій перший досвід з цілісної підготовки сюжету. Дуже цікаво». 

«У журналістів, особливо з прифронтових територій, сьогодні дуже мало можливостей чогось повчитися, – коментує Даріна Мельничук з МикВісті (Миколаїв). – Навіть просто переключитися, перепочити. Дякую за нові знання та ще й за ретрит. Можливість познайомитися з колегами, обмінятися досвідом. Це було класно».

Тренінг пройшов в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

Круглий стіл “Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа” зібрав українських та зарубіжних журналістів, соціологів, лідерів громадських організацій та правозахисників, щоб обговорити виклики та дилеми, з якими стикаються місцеві медіа в кризових умовах. Чи можуть медіа сприяти згуртованості суспільства, чи їхня прерогатива – тільки констатувати проблеми, з якими стикаються громади?

Отже, як журналісти регіональних та гіперлокальних медіа розуміють соціальну згуртованість? Чи можуть медіа сприяти зміцненню згуртованості громад, чи мають лише документувати проблеми, з якими стикаються громади? Які проблеми заважають редакціям працювати професійніше, особливо під час війни, та повніше задовольняти запити аудиторій? Основою для обговорення стали результати дослідження, що саме українські редактори та журналісти знають про соціальну згуртованість, як вони бачать свою роль у її зміцненні в громадах. Це дослідження проведено ГО “Сприяння міжкультурному співробітництву” (PIC) на замовлення ІРМІ у партнерстві з Національною спілкою журналістів України в межах проєкту “Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа” за підтримки ЮНЕСКО та Японії. Результати представили дослідниці Тетяна Кривошея, Олександра Дейнеко та Вікторія Баласанян.

Ключові результати дослідження

Дослідження, яке включало інтерв’ю з медіаекспертами, фокус-групи з журналістами та представниками громадського сектору, а також опитування 262 журналістів з різних регіонів України, виявило, як українські медіапрофесіонали сприймають соціальну згуртованість та свою роль у її формуванні.

Розуміння концепції: Журналісти визначають соціальну згуртованість насамперед як взаємодопомогу (86,6%), наявність спільних цілей (85%), готовність разом долати труднощі (83,8%) та активну громадянську участь.

Сприйняття власної ролі: Більшість респондентів (70,9%) вважають, що повинні активно сприяти зміцненню соціальної згуртованості під час війни, ще 22,8% частково погоджуються з цим. Однак понад третина (35,8%) не змогли чітко оцінити вплив медіа на соціальну згуртованість в Україні, що свідчить про обмежену рефлексію щодо цієї теми в журналістському середовищі.

Вплив місцевих та національних медіа: 67,9% вважають, що локальні медіа сприяють посиленню згуртованості в громадах, тоді як тільки 22,4% вважають, що національні посилюють згуртованість суспільства.

Контент, що об’єднує: Журналісти визначили ключові теми, які зміцнюють зв’язки в громаді: історії про взаємодопомогу під час криз (91%), місцевих волонтерів і захисників (91%), інтеграцію ветеранів (89%) та розвиток громад (81%).

Контент, що роз’єднує: Найскладнішими темами, які ризикують послабити згуртованість, є корупція, мобілізація, розкішний спосіб життя під час війни, релігійні конфлікти та регіональні розбіжності.

Професійні виклики: Психологічне виснаження (89,2%), фінансова нестабільність (83,2%) та кадровий дефіцит (79,1%) обмежують здатність медіа ефективно сприяти соціальній згуртованості.

-Порівняння наших результатів із попередніми дослідженнями аудиторій медіа показує схожі погляди на те, що зміцнює та послаблює згуртованість у громадах,- зазначила Олександра Дейнеко. – Ця єдність думок має прояв, перш за все, у темах, висвітлення яких може сприяти посиленню згуртованості на локальному рівні. Ці дослідження – своєрідний дороговказ для регіональних редакцій, що прагнуть покращити комунікацію зі своїми аудиторіями і стати мостом, який обʼєднує владу та громадянське суспільство.

Панельні дискусії та експертні погляди

Під час круглого столу відбулося кілька панельних дискусій, під час яких журналісти та експерти висловили свої погляди та оцінки ситуації. Про що саме говорили?

Про соціальну згуртованість в умовах війни

Експерти, серед яких Ганна Красноступ із Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Альона Горова з Інституту миру та порозуміння, а також журналісти Олег Деренюга (МикВісті, Миколаїв) та Вікторія Шатіло (Thebuchacity, Буча), обговорили практичні аспекти підтримки зв’язків у громадах під час війни. Досліджували, як місцеві медіа знаходять способи об’єднувати громади, незважаючи на роботу в екстремальних умовах.

Про суспільство і право під час та після війни

Олександр Павличенко з Української Гельсінської спілки з прав людини, Альона Луньова з Центру прав людини ZMINA та Юрій Усманов з Центру дослідження правових проблем перехідного правосуддя розповіли про правові рамки, що впливають на роботу медіа під час війни. Як журналісти балансують між свободою вираження поглядів та безпековими міркуваннями під час конфлікту.

Про медіа, орієнтовані на громаду

Журналісти Тетяна Лучинська (“Маяк,” Богодухів), Марина Осіпова (“Вісник Ч,” Чернігів), Назарій Вівчарик (“Прочерк,” Черкаси) та Юлія Винокур (TV-4, Тернопіль) поділилися досвідом роботи з громадами. Обговорили, як їхнє розуміння місцевих потреб формує підхід до зміцнення соціальної згуртованості.

Про міжнародний досвід

Кореспонденти Деніел Маклафлін (The Irish Times), Джоанна Какіссіс (National Public Radio, США) та Брендан Хоффман (The New York Times) надали цінний міжнародний контекст. Розповіли, як журналісти в інших зонах конфлікту підходять до висвітлення соціальної згуртованості, та запропонували уявлення про унікальні виклики та можливості України.

Тетяна Кривошея, головна дослідниця з PIC:

-Українська медіасфера зазнає масштабних трансформацій під тиском війни, економічної нестабільності та інформаційних загроз. Локальні та гіперлокальні медіа залишаються найближчими до своїх громад і зберігають високий рівень довіри, проте чи цього достатньо для їхньої життєздатності? Результати нашого дослідження засвідчують, що сучасні виклики для регіональних медіа виходять далеко за межі фінансової нестабільності. Журналісти стикаються з кадровим дефіцитом, високим рівнем професійного виснаження та обмеженим доступом до офіційної інформації. Водночас вони потребують нових знань: як працювати в умовах цифрової трансформації, висвітлювати чутливі теми, балансувати між правдою та соціальною відповідальністю.

Голова ІРМІ Ангеліна Солдатенко:

-Це вже друге дослідження за темою соціальної згуртованості, проведене на замовлення ІРМІ – перше у партнерстві з Fondation Hirondelle. Тоді ми вивчали сприйняття соціальної згуртованості у 23 громадах України, переважно прифронтових. Сьогодні жваве обговорення викликало зіставлення двох досліджень – запиту людей на якісну інформацію, з одного боку, і бачення журналістами своєї ролі та можливостей з висвітлення соціальної згуртованості, з іншого. Місцеві медіа, без сумніву, були та залишаються важливим джерелом інформації, потрібної людям в умовах війни, площадкою для комунікації, об’єднання вимушено розділених евакуацією громад. Рівень довіри до них є доволі високим.

Прифронтові медіа та розділені громади

Ключова панель “Прифронтові медіа та громади, розділені війною”, модерована Любов’ю Раковицею, головою оргкомітету Донбас Медіа Форуму та головою ГО “ДІІ-Україна” пройшла за участі журналістів із прифронтових регіонів та громад, розділених війною. Світлана Залізецька (РІА Південь, Мелітополь), Олексій Пасюга (Ворскла, Велика Писарівка), Світлана Карпенко (Трудова слава, Оріхів) та Максим Забєля (Рідне місто, Мирноград) поділилися своїм досвідом роботи в громадах, які були розділені окупацією або перебувають під постійною загрозою. Дискусія висвітлила унікальні виклики, з якими стикаються журналісти у прифронтових регіонах, включаючи підтримку комунікації з розпорошеною аудиторією, висвітлення чутливої теми колабораціонізму та пошук шляхів об’єднання громад, фізично розділених війною.

Під час мозкового штурму учасники розробили стратегії для висвітлення чутливих питань, яких медіа часто уникають.

Говорять журналісти

Олександра Шилова (PTV, Полтава):

-Ці дні для мене були настільки корисними! Думаю, ми дуже мало пишемо та знімаємо про переселенців у громадах. Не про гуманітарку, яку можна десь отримати, а про те, що вони повинні зберігати свою ідентичність, і ми маємо їм у цьому допомагати.

Олена Астрахович (ТРК ГРАД, Одеса):

-Чим далі, тим більшою буде потреба у висвітленні протилежних думок та позицій. Наприклад, щодо людей на окупованих територіях, колабораціоністів та тому подібні. Вдячна нашим зарубіжним колегам, експертам за їхній досвід. Іще, думаю, висвітлюючи роботу різних громадських організацій, ми можемо дати їм можливість об’єднати проєкти та зусилля.

Світлана Карпенко (Трудова слава, Оріхів):

-Медіа з півдня та сходу, ми не вважаємо себе героями. Просто залишаємося зі своїми громадами, виконуємо свій обов’язок, інакше просто не можемо. І ніколи не чекали підтримки від держави. Єдине, чого хочемо, – щоб вона просто створила умови, які б давали нам можливість нормально працювати. Це й Укрпошта, й оподаткування. Думаю, все ж таки спільними зусиллями до чогось дойдемо.

Максим Забєля (Рідне Місто, Мирноград):

-Завдяки цим двом ґрунтовним дослідженням ми змогли глибше вивчити тему соціальної згуртованості. Як саме ми висвітлюємо проблеми громад? Скільки уваги їм приділяємо? З якими, можливо, іншими поглядами ми повинні підходити до цього? Як знаходити нові можливості об’єднання громад, особливо для окупованих, розділених прифронтовою лінією? Дякую колегам за єдність, яку тут відчуваєш, за слова підтримки. Розумієш, що ти не один у полі воїн.

Світлана Залізецька (РІА Південь, Мелітополь):

-Тема социальної згуртованості для нас є дуже актуальною. Так вийшло, що наша аудиторія розпорошилася. Що люди думають, говорять про тих, хто залишився, і хто виїхав? Тому, наприклад, вчорашня дискусія про колабораціонізм, у якій я теж брала участь, була дуже цінною. Сьогодні також – це теми, що об’єднують та розколюють громади. Була ситуація, коли ми не збиралися втручатися в історію переселенців, просто їхали за сюжетом, але так сталося, що підняли тему та вплинули на долю літніх людей. Хотіла б зробити продовження історії в рамках цього проєкту, бо громада вже слідкує за життям цієї пари переселенців. Та чи не залишиться це рішення проблеми точечним, чи відкриє влада взагалі геріатричне відділення.

Марина Осипова (Вісник Ч, Чернігів):

-Ми завжди писали на теми соціальної згуртованості та будемо, звісно, це робити й далі. Я для себе протягом цього великого проєкту хочу зрозуміти, як висвітлювати теми, яких ми наразі усі відверто уникаємо. Зокрема, релігії, ЛГБТ та інші. Як зробити їх об’єднуючими, поки шо не розуміємо, тож не пишемо. Отже ставлю себе за мету зрозуміти цей момент.

Наталія Попович (Городоцький Телерадіопресцентр, Городок, Хмельницька обл.):

-Щоразу під час тренінгів з ІРМІ ми переживаємо певну трансформацію. Загальні уявлення звужуються до певної тематики, потім – до конкретики. А ще під час тренінгу спілкуєшся з колегами та починаєш помічати те, що не бачив, але ж воно було у тебе прямо під ногами. Ці два дні, слухаючи колег, відчувала гордість за них. Вони показують, якою може бути якісна журналістика, особливо у цей важкий час. І багато в чому тут дотична ІРМІ – когось підтримали знаннями, десь зберегли редакції. Це дало нам можливість продемонструвати, наскільки локальна журналістика є важливою.

Українська версія звіту за результатами дослідження доступна для завантаження за покликанням. Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

Конкурс заявок регіональних медіа Індивідуальні гранти на журналістські репортажі та менторство, лютий 2025 року

Fondation Hirondelle (Швейцарія) та Інститут регіональної преси та інформації (Україна) оголошують відкритий конкурс заявок на отримання індивідуальних грантів на репортажі для підтримки 20 регіональних журналістів у створенні аналітичних матеріалів або серій публікацій, присвячених питанням соціальної згуртованості в їх громадах.

Ця грантова програма заснована на результатах соціологічного дослідження аудиторій регіональних медіа в прикордонних і постраждалих від війни районах України, проведеного у 2024 році. Дослідження виявило ключові проблеми, що впливають на соціальну згуртованість, і показало зміни інформаційних потреб цих громад з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Результати дослідження засвідчили високий рівень довіри до місцевих ЗМІ, але водночас виявили запит аудиторії на більшу кількість матеріалів у регіональній пресі щодо того, як використовуються кошти місцевого бюджету, висвітлення прогресу у відбудові та відновленні громади, аналіз регіональної історії та її впливу на сьогодення, а також публікації про успіхи громади попри триваючі бойові дії.

У відповідь на ці потреби, програма індивідуальних грантів забезпечить стипендії та менторську підтримку регіональним журналістам для створення матеріалів на такі теми:

● Відбудова та процеси відновлення

● Місцеве самоврядування, бюджетування та використання коштів

● Виклики та їх подолання в громаді: минуле і сьогодення

● Регіональна історія та її значення сьогодні

● Успішні приклади стійкості, розвитку та єднання громад

Вимоги до учасників

● Участь у програмі можуть взяти місцеві українські журналісти, які працюють як фрілансери або співробітники регіональних ЗМІ.

● Фрілансери повинні надати лист-зобов’язання від місцевого медіа, яке готове опублікувати фінальний матеріал.

● Пропозиції мають бути орієнтовані на регіональну українську аудиторію і призначені для поширення через регіональні ЗМІ.

Деталі та переваги гранту

● Фінансування: Відібрані заявники отримають 1 500 швейцарських франків на підтримку створення свого матеріалу.

● Менторство: Стипендіати отримають індивідуальне редакторське менторство (онлайн та офлайн).

● Навчання: П’ятиденний тренінг з редакційного виробництва та безпеки відбудеться у квітні 2025 року в Києві. Дати будуть уточнені додатково.

● Період дії гранту: з 19 березня по 18 липня 2025 року.

Дедлайн: Історії мають бути завершені та опубліковані до 18 липня 2025 року.

Як подати заявку

Щоб подати заявку, заповніть, будь ласка, реєстраційну форму за посиланням:

https://forms.gle/9JnTPKCspkmLXpK19

Дедлайн подачі заявок – 07 березня 2025 року. Відібрані учасники будуть повідомлені до 19 березня 2025 року.

Якщо у вас виникнуть додаткові запитання, зв’яжіться з нами за адресою grantsukraine@hirondelle.org до 04 березня.

Запрошуємо репортерів регіональних медіа на тренінг у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа». 

Тема тренінгу: MOJO як інструмент візуалізації. Більше можливостей для якісної журналістики.

Коли: 8-10 березня 2025 року.

Де: Львів.

Вивчаємо: як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть розкрити тему, бути оперативними, переконливими, підвищувати довіру до медіа? Як використовувати MOJO для отримання інформації, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах.

У програмі:

– техніки інтервʼю як інструмент отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням  інструментів візуалізації;

– технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;

– правила монтажу, зокрема, швидкого – смартфоном.  

Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення. 

Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.

До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.

! Зверніть увагу – є мінімальні технічні вимоги, а саме:

• наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);
• вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;
• наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону. 

Перевагами в технічному плані будуть:

• наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;
• наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.

Зареєструватися на тренінг можна до 20 лютого за посиланням:

https://forms.gle/64dRqrnUjqTaP9rD6

Учасників, що будуть відібрані, попередимо заздалегідь.

Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який включає:

– соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;

– проведення трьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;

– п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;

– менторську підтримку грантерів;

– круглий стіл з презентації дослідження та підсумків проекту.

Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Стартує новий етап проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, під час якого ми продовжимо надавати редакціям високоякісну підтримку та фінансову допомогу для виробництва важливого контенту під час війни. Цей проєкт, у якому з квітня 2022-го вже взяли участь десятки українських редакцій та сотні журналістів, реалізується IRMI у партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

У центрі уваги залишаються мегаважливі тематики – соціальна згуртованість, виробництво професійного контенту, гуманітарні питання; проєкт буде цікавий редакціям, які прагнуть вивчати власні аудиторії, розширювати їх, поліпшувати звʼязки з ними.

Кожне медіа протягом року отримуватиме менторську допомогу з підготовки двох ґрунтовних публікацій на місяць за такими ключовими темами, як соціальна згуртованість, доступ до гуманітарної допомоги, відбудова, безпека та правосуддя в умовах конфлікту. Також передбачені тренінги, адаптовані до потреб журналістів. Зокрема, з таких тем, як робота з джерелами інформації, професійні стандарти, інструменти розслідування воєнних злочинів, мобільна журналістика та інші.

За необхідності проєкт також допоможе редакціям у придбанні необхідного професійного обладнання. Крім того, кожна редакція-учасниця отримуватиме щомісячну фінансову підтримку у розмірі 1000 швейцарських франків (в гривневому еквіваленті) для покриття витрат на виробництво контенту з тем, названих вище. Допомога включатиме також ad-hoc консультації та менторську підтримку.

Проект реалізується командою тренерів, менторів та консультантів – українських та міжнародних медіаекспертів з великим професійним досвідом.

На конкурсних засадах буде відібрано 18 регіональних, місцевих та гіперлокальних медіа, 14 з яких вже брали участь у попередніх етапах проєкту.

Щоб подати заявку, будь ласка, заповніть онлайн-форму заявки, яка включає мотиваційну частину, за посиланням:

https://forms.gle/Uq5VVWKmH917rJe17

Кінцевий термін подачі заявок – 28 січня 2025 року. Фіналісти будуть повідомлені про відбір до 7 лютого 2025 року.

The Guardian пише про видання «Вперед» з Бахмуту та важливість регіональних медіа, особливо під час війни. Медіа, що зберігають у людей відчуття своєї приналежності до країни та протидіють дезінформації.

Останні два роки бахмутська редакція – одна з багатьох регіональних медіа, хто отримує системну – фінансову, технічну та фахову – підтримку IRMI та наших партнерів з Fondation Hirondelle.

Раді, що маємо можливість сприяти збереженню та зміцненню місцевих видань, радіо та телеканалів.

Публікацію читайте тут

Далі буде.

Як MOJO-техніки допоможуть нам розповісти історії? Історії, що турбують суспільство, а саме – з проблем соціальної згуртованості. Отже, стартував тренінг для медійників, що прагнуть оволодіти навичками мобільної журналістики та робити класні професійні сюжети просто за допомогою смартфону.

Ми – три дні у Львові. Формат тренінгу з MOJO, якз і завжди, – обговорення нових тем та їх відпрацювання під час практикуму. До навчання доєдналися представники регіональних, центральних медіа – газетярі, телевізійники, радіожурналісти. Вчимося, як без використання професійного обладнання зняти та змонтувати сюжет, – це, виявляється, цілком можливо. На початку говорили про принципи зйомки та основи кадрування, додатки камери, роботу з відеоредактором. А ще – про етику комунікації, критичне мислення та чутливі теми. Вчилися грамотно працювати із штативом, світлом та мікрофоном. Мова також йшла про перспективні техніки зйомки, як створити гідний сюжет, працювати з анонімними джерелами. Про стендап та лід, Vox Populi, використання інтерв’ю, живого звуку та відео у сюжеті. А ще вчилися працювати із закадровим текстом, музикою, редагувати звук, накладати голос на відео. Створювати титри та дотримуватися авторського права.

Учасники тренінгу з MOJO «штурмували» актуальні теми, писали сценарії, готували запитання та плани кадрів. Ну, а потім логічно перейшли вже до виготовлення сюжетів. А це й монтаж, й розшифровка інтерв’ю, запис закадрового тексту, титрування та все, про що раніше йшла мова.

Готові сюжети взяли участь у традиційному фестивалі. А учасники не просто визначилися з переможцями, але й обговорили сильні та слабкі місця, і що можемо робити краще.

Жанна Дутчак, ТК Інтер:

– Ці три дні просто пролетіли. Чому? По-перше, було дуже цікаво. Було поєднання теорії та практики – ось почули та одразу «пройшли». Все це реально планую використовувати в роботі.

Тетяна Хмель, Суспільне.Житомир:

– Я телевізійник та теоретично розумію, як це працює, коли поруч з тобою оператор, і ти йому кажеш, мовляв, цей кадр не такий, як треба. А коли знімаєш сам, зовсім інше. Тобто skills зйомки для мене були, мабуть, цими днями найважливішим. Іще такий момент: існує велика проблема з кадрами, й знайти професійного оператора, який буде знімати тут та зараз, дуже важко. І тепер є розуміння, що я сама можу якусь зйомку «закрити» – просто взяти редакційний телефон та на сто відсотків це зробити.

Ірина Телька, Миколаївські Вісті:

– Подобається, що ви обрали дуже актуальну тему – мобільна журналістика, яка насправді зараз набірає обертів. Редакції отримують можливість, приміром, монетизувати відео та підсилити свою фінансову незалежніть. Цей тренінг був динамічним, запропонував нам багато технічних моментів, які я раніше не використовувала, але вважаю дуже цікавими та планую практикувати.

Тренінг пройшов в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.

UNESCO Ukraine

Лютий 2025 року ознаменує третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну. З лютого 2022 року українські журналісти цілодобово працюють з великою мужністю та невичерпною енергією, щоб висвітлювати події та наслідки війни, аби решта світу знала, що відбувається в країні.

В рамках постійної підтримки Північним журналістським центром (Nordic Journalist Center, NJC) проведення професійного навчання для журналістів України, ми пропонуємо нашим українським колегам навчальний візит до Данії у лютому 2025 року, під час якого вони зможуть обмінюватися досвідом і методиками, а також отримати нове натхнення завдяки зустрічам з журналістами Данії. Український партнер у цьому проєкті – Інститут регіональної преси та інформації (IRMI Ukraine).

Навчальна поїздка буде сфокусована на розвитку незалежної журналістики, журналістській етиці, сталих бізнес-моделях та цифровій трансформації з відвідуваннями ЗМІ, навчальних закладів тощо. Також буде можливість зустрітися з датськими політиками в датському парламенті.

Практична інформація

Навчальна поїздка відбудеться з 16 по 22 лютого 2025 року. Кандидати повинні бути професійними журналістами з досвідом роботи не менше п’яти років. Північний журналістський центр оплатить поїздку зі Львова до Данії та в зворотному напрямку, а також проживання та часткове харчування в Данії. Учасники повинні самостійно оплатити проїзд з місця проживання до Львова та потім від Львова до свого міста, а також деяке харчування в Копенгагені.

Зацікавлені кандидати запрошуються заповнити анкету за посиланням:
https://forms.gle/BvmFKaaC9g1Z4DyG7

Зверніть увагу – анкета має бути заповнена англійською. При цьому володіння англійською не є обовʼязковою вимогою для участі в програмі.

Дедлайн: 20 грудня 2024 року, 17:00 за київським часом.

Відібрані учасники будуть поінформовані до 8 січня 2024 року.

Про Північний журналістський центр:

Північний журналістський центр – неприбуткова організація, заснована в 1957 році. Наша мета – сприяти розвитку ЗМІ та журналістики шляхом проведення професійних навчальних програм та організації мережевих заходів для журналістів та редакторів з усієї Північної Європи, а також сусідніх північних регіонів, включаючи країни Балтії та Україну.

Контактна інформація:

Координатор проєкту Кірстін Оттесен, kio@dmjx.dk