П’ять днів професійної роботи «з кадром». У Львові стартував тренінг з MOJO для медійників, що беруть участь у проєкті “Підвищення стійкості медіа в Україні” та вже пройшли базове навчання з мобільної журналістики. Запросили тих, хто використовує практики MOJO у своїй щоденній роботі та вже вважає їх невід’ємною частиною стратегії редакцій. До речі, ми додатково придбали для чотирьох таких редакцій бездротові мікрофонні системи.

Протягом цих насичених днів міжнародна команда з чотирьох тренерів пропонує майже абсолютний практикум. Від аналізу типових помилок переходимо до поглиблення навичок з мобільної журналістики, які є дуже затребуваними редакціями. Говоримо про професійні додатки камери, налаштування, баланс білого витримку та ISO. Обговорюємо принципові моменти роботи: як провести зйомку складних інтерв’ю, інтерв’ю «без обличчя», й одразу ж відпрацьовуємо усі складні моменти з тренерами. Чи просто обрати місце зйомки? Як керувати світлом, звуком, кадруванням, як отримати короткі потрібні відповіді под час інтерв’ю. І якими можуть бути техніки зйомки захоплюючих відео та Vox Populi. До практики під час тренінгу додаємо ще “домашне завдання” на вечір: “розкадрувати” вечірній Львів.

А відпрацьовувати нові техніки MOJO вийшли до міста. Там знайшли цікаві теми та небайдужих співрозмовників. Хтось зупинив вуличного музиканта, аби почути львівську мелодію. Хтось – студентів: йшлося про Львів для тих, хто вчиться. Як розпочинається львівський ранок? Чи знайдемо тут знайомих навіть з Богодухова? Двохвилинні сюжети з ідеями та роздумами – виявляється, цього часу вистачає, щоб почути людей та мегаполіс. Але яким насправді вийшло поєднання цікавих ідей та професійних підходів у роботі з відео, обговорювали з експертами.

Нагадаємо, що IRMI реалізує проєкт “Підвищення стійкості медіа в Україні” в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Наші учасники, що вже брали участь у тренінгах з мобільної журналістики, підтвердять: практична робота під час навчання – понад усе. Нова група стартувала на черговому тренінгу із знайомства з обладнанням, на якому кожен працюватиме протягом цих днів: учасники отримали для своїх редакцій набори професійної техніки з аксесуарами до неї – сучасні смартфони, безтротові микрофонні системи, лед-освітлення, штативи, зручні сумки для обладнання. Тренінг відбувається в рамках проекту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Налаштовували обладнання, обговорювали та практикували принципи зйомки, основи кадрування, роботу із штативом, світлом та мікрофоном. Зробили безліч практичних вправ, щоб відпрацьовувати навички монтажу, підготовки інтерв’ю, аудіозапису та інші. А останній день був виключно практичним, і рівень професійності та журналістської майстерності групи високо оцінили тренери. Журналісти обрали найактуальніші теми сюжетів, у тому числі – соціальної згуртованості суспільства. Брали інтерв’ю у львів’ян та переселенців – знайшли навіть земляків з Ізюму, Бахмуту, Запоріжжя. Вели розмову з експертами. Героями сюжетів стали люди різного віку, та всі вони говорили по єдність суспільства як велику цінність. І ці інтерв’ю стали професійними сюжетами, бо дали насправді можливість працювати не тільки над темою, але й техніками зйомки, монтажем, текстом, звуком. Автори чотирьох найкращих сюжетів (їх обрали більшістю голосів) отримали львівські солодощі – це так зазвичай проходить на цьому тренінгу невеличкий фестиваль-презентація. Мобільна журналістика пропонує інструменти, що дозволяють медійникам отримати нову якість продукту, візуалізувати сюжети, підвищити достовірність. За результатами тренінгу експерти вважають: всі учасники готові використовувати нові навички у повсякденній роботі.

А у нас стартували тренінги для нових учасників проєкту!

Проект «Посилення стійкості медіа в Україні», що ми котрий рік поспіль впроваджуємо разом із партнерами – Fondation Hirondelle та за фінансової підтримки Swiss Solidarity, – залучив нові редакції зі Сходу та Центру України. Отже цими днями проводимо для «новачків» два кількаденних тренінги – та стартуємо з медіа-менеджменту.

Обіцяємо велике навантаження та професійне «перезавантаження», багато практичної роботи, спілкування, дискусій та досвіду. Говоримо про ефективне управління, цільові аудиторії та суспільний інтерес. Яких навичок нам бракує? Яким є наш унікальний продукт? Дуже важливою є тема пошуку нових форм залучення коштів під час війни – тож обговорюємо краудфандінг, грантрайтінг та донати. А завтра – день мозкового штурму для визначення ідей для стратегічного планування.

Не менш важливо проаналізувати поточний стан справ у редакціях, виявити слабкі сторони та проблеми, щоб перейти до найголовнішого – розробки нових редакційних стратегій та підходів. Й оптимальний інструмент для цього – мозковий штурм. Тож у групах «брали штурмом» свіжі ідеї розвитку медіа, пошуку ресурсів, нових аудиторій та своїх ринків. А ще говорили про репутаційні ризики журналістів та видань, редакційні правила та цінності, оцінку роботи та систему заохочень. Як вести особисті сторінки та блоги та користуватися можливостями соціальних мереж. Власне кажучи, ідеї, що ми обговорили на цьому тренінгу, розвиватимемо на наступному, що стартує вже завтра. Тож попереду не менш захоплююча тема – мобільна журналістика.

Головний редактор газети «Вісті» і журналіст сайту «Карачун» Олександр Кульбака:

-Сподобалося органічне поєднання теорії та практики. Робота в групах. Здавалося б, наша група вже все запропонувала. Але виявляється, що інші ще мають стільки всього додати! І це здається очевидним! Скільки людей, стільки й досвіду, тому я сподіваюся, що на наступному тренінгу хтось із колег поділиться своїми успішними практиками з менеджменту із широким загалом.

Редактор районної газети “Межівський меридіан” Євген Хрипун:

-Приклад мозкових штурмів – це було прекрасно. І дякую за тактику позитивного мислення, нас у цьому просто вивели на пік. Не скривлю душею, якщо скажу: від наступного тренінгу очікую зустрічі з колегами, тренерами. Очікую на живе спілкування, нові знання та ідеї.

Як висвітлювати судові справи, пов’язані з воєнними злочинами? Який досвід вже є в Україні, чим можуть поділитися зарубіжні експерти? Як стати професійніше, дотримуватися законодавства, які є інструменти проведення розслідувань та пошуку інформації? У Києві пройшов триденний тренінг, який в рамках проекту IRMI та Fondation Hirondelle “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансує Swiss Solidarity, проводять експерти JusticeInfo.

«Воєнні злочини – це те, від чого потерпає країна. Яка тема може бути актуальнішою? Експерти тренінгу дійсно фахівці. Списаний блокнот, велика кількість корисної інформації, яку ще треба проаналізувати». «Вперше взяла участь у такому тренінгу. Це значний багаж знань, яким я відразу поділилася із колегами. А це означає, що у нашій редакції з’явиться нова рубрика (про це ми вже сьогодні говорили під час редакційної наради)». Це – журналісти про наш тренінг з висвітленнія судових справ, пов’язаних з воєнними злочинами. Щоразу прагнемо, щоб медійники, що спеціалізуються на висвітленні воєнних злочинів, отримали всебічне та грунтовне навчання – тож запрошуємо у якості тренерів діючих журналістів та редакторів з українським і міжнародним досвідом, а також представників органів прокуратури та суддів, правозахисників. За ці три дні плануємо обговорити все – від загальних понять, що ж таке воєнний злочин, геноцид та злочин проти людяності, до джерел інформації та практик. Тренери пропонують проаналізувати типові помилки при висвітленні злочинів та «золоті правила» у роботі журналістів-розслідувачів. До цих професійних тренінгів завжди був великий інтерес, у тому числі у тих журналістів та редакцій, що не беруть участь у проєкті. Зважаючи на це, якщо пам’ятаєте, на початку року IRMI, Fondation Hirondelle та Justice Іnfo провели для усіх бажаючих перший раунд конкурсу міні-грантів з підготовки журналістських матеріалів за тематикою судових розслідувань воєнних злочинів. Визначилася перша десятка переможців, які отримають міні-гранти. Для них також буде проведено кількаденний тренінг з судових розслідувань – за участі українських, міжнародних тренерів, фахівців судової справи. Й не забуваємо – попереду ще один раунд конкурсу. Для ще десяти журналістів, що отримають гранти, також проведемо тренінги, тож підтримаємо вас не тільки матеріально, але й фахово.

Вітаємо переможців конкурсу CEI SEEMO! Премії відомого професійного конкурсу кожного року отримують медійники за видатні заслуги в розслідувальній журналістиці, а вручають Центральноєвропейська ініціатива (CEI) та Медіаорганізація Південно-Східної Європи Seemo Vienna.  Українські медійники отримали спеціальні відзнаки.

До складу незалежного журі конкурсу увійшли журналісти та експерти з Албанії, Румунії, Хорватії, Чехії, Україну представляв директор програм IRMI Олексій Солдатенко. Цьогоріч лауреатами стали журналісти з Боснії та Герцоговини, а українські журналісти отримали спеціальні відзнаки. Тарас Зозулінський, голова правління Бюро журналістських розслідувань “Detectives”, був відзначений за велику журналістську роботу з документування воєнних злочинів під час російської агресії в Україні у співпраці з кількома ЗМІ та правозахисними організаціями. Команда “Слідство.інфо” отримала високу оцінку за високопрофесійну роботу з викриття корупції в Україні, результатом якої стали кілька видатних документальних фільмів-розслідувань.

Церемонія нагородження пройшла 14 листопада 2023 року під час Медиафоруму Південно-Східної Європи у Турині (Албанія).

Премія CEI SEEMO заснована, щоб вшанувати роботу журналістів-розслідувачів та їхній внесок у проведення журналістських розслідувань, незважаючи на складні умови, в яких їм часто доводиться працювати. Організована у співпраці Організації медіа Південно-Східної Європи (SEEMO) та Центральноєвропейської ініціативи (CEI).

Фото SEEMO.

Про нашу філософію та практику підтримки медіа від початку війни говорили під час сесії “Стійкість українських ЗМІ у воєнний час: як адаптувати бізнес-модель?” на знаковій журналістській події року – Donbas Media Forum 2023. Міжнародній конференції, яка щороку збирає журналістів та медіаменеджерів з України та зарубіжних колег.

«Нашою метою стало не тільки зберегти регіональні медіа, а й забезпечити їхню сталість після перемоги, – сказав програмний директор IRMI Олексій Солдатенко. – Виграти не лише війну, а й повоєнний мир. Це лягло в основу проекту «Підтримка стійкості українських медіа», який ми виконуємо в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Впевнені, яку бізнес-модель не обрало б медіа, сталість, незалежність неможлива без створення якісного сучасного інформаційного продукту. Проект запропонував не лише кошти, а й навчання з найактуальніших проблем медійного бізнесу, інструментів вивчення аудиторій, роботі з джерелами, управління мультимедійними редакціями, менторінг, консультації, підготовку до сертифікації JTI. Цей шлях підвищує довіру до медіа не лише читачів, глядачів, слухачів, а й донорів, партнерів, рекламодавців, що сприяло б кращій монетизації видань».

Форум – це можливість обговорити актуальні проблеми медіаринку. Зустріти старих друзів, яким сьогодні не так просто залишити навіть на два дні свої видання та приїхати до Києва. Налагодити нові контакти, запропонувати ідеї для збереження та  розвитку. Дякуємо також RSF за професійну модерацію сесії, у якій ми взяли участь.

Розпочинаємо новий річний проєкт, який має на меті покращити доступ до інформації через підтримку українських регіональних медіа. Він буде реалізований IRMI у партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за фінансової підтримки Swiss Solidarity та є наступним етапом нашої попередньої програми, яка тривала з квітня 2022 по жовтень 2023 року.

Новий проєкт, як і попередній, передбачає багаторівневу підтримку медіа. А саме: тренінги з навчання роботі за умов воєнного стану, забезпечення суспільного інтересу з урахуванням особливостей джерел інформації, професійних норм та інструментів розслідування воєнних злочинів, мобільній журналістиці, медіа-менеджменту та інших тем. Буде особливо цікавий редакціям, які звертаються до тем соціальної згуртованості, прагнуть вивчати власні аудиторії та поліпшувати звʼязок із ними.

Передбачено також консультації з нагальних питань, менторська та ad-hoc підтримка. Учасники проєкту також отримають допомогу з підготовки до міжнародної сертифікації медіа (цей компонент реалізується в партнерстві з Journalism Trust Initiative та за лідерством “Репортерів без кордонів”). А ще – міні-гранти для інституційного розвитку.

Тренери, ментори й консультанти проєкту – зарубіжні та українські медіа-експерти, які мають досвід з названих тем та проблем.

До участі у проєкті на конкурсних засадах буде відібрано 18 українських ЗМІ. У пріоритеті – регіональні медіа Півдня, Півночі та Сходу України, які потребують комплексної підтримки.

Взяти участь у конкурсі можуть:

– офіційно зареєстровані в Україні регіональні, локальні та гіперлокальні медіа (пріоритет віддається медіа зі Сходу, Півдня та Півночі України);

– мотивовані до розвитку, для яких є цікавою тематика та спрямованість проєкту;

– медіа, які не мають іншої суттєвої інституційної грантової підтримки.

Бажаючі взяти участі у конкурсі мають надіслати (за посиланням нижче) заповнену форму, яка включає мотиваційний лист. Кінцевий термін подачі заявок – 13 листопада 2023 року.

Фіналісти будуть поінформовані про участь у проєкті до 22 листопада 2023 р. Інформація про проєкт розміщується на нашій FB-сторінці. Ми також повідомляємо там журналістів про нові можливості з підтримки медіа у цей складний час.

Які проблеми у редакцій з опанування Mojo? Що вдалося за певний час, які виникли труднощі? Чи повною мірою ми використовуємо Mojo, аби створювати класні професійні відеоматеріали? У Львові пройшов тренінг другого рівня для представників регіональних видань, які беруть участь у проєкті «Підвищення стійкості українських медіа».

Протягом певного часу, після червневого тренінгу з Mojo, редакції опановували нові навички роботи з відео. Працювали, до речі, на обладнанні, що отримали в рамках проєкту. Й ось знов зібралися на тренінг, аби зробити «роботу над помилками». За результатами опитування, певні труднощі виникали у роботі зі штативом, мікрофоном, при монтажі, побудові кадрів, озвучуванні та інші. Отже, ці три дні – й робота над помилками, й опрацювання нових навичок, тонкощів роботи з Mojo. Зазвичай на тренінгах мобільні телефони за стандартом вимкнуті, але протягом цього смартфон усі три дні був основним інструментом, саме смартфоном віртуозно, професійно готували відеосюжети – від збору матеріалу до вибагливого редагування. Відпрацьовували стендапи, ліди, бліц-інтерв’ю, швидкий монтаж. Тренери забезпечили ретельний «розбір польотів» та детальне обговорення відзнятих сюжетів.

Окрема та дуже важлива тема – візуалізація даних та дата-журналістика. Основні принципи, підготовку даних та онлайн-інструменти обговорювали та практикували з експерткою, дата-журналісткою та керівницею напрямку журналістики даних у Texty.org.ua Євгенією Дроздовою. «Журналістика даних – це не якась інша журналістика, – прокоментувала Євгенія Дроздова. – В неї та сама мета – інформувати людей про те, що відбувається у світі та навколо них. Проте якщо наш світ із кожним днем стає все більш складним і перенасиченим інформацією, журналістика має відповідати на цей виклик. Тож розвиток журналістики у бік роботи з великими обʼємами даних є цілком природним, як колись поява теле- та відеожурналістики. На сьогодні ми вже маємо активно говорити про використання штучного інтелекту та машинного навчання в журналістиці. І це не про генерацію контенту за допомогою ChatGPT, а про розуміння журналістами, які сучасні інструменти обробки та аналізу даних можуть бути корисними та потрібними для створення більш глибокиx історій. Аналіз даних може допомогти виявити тенденції, які неочевидні при поверхневому огляді, а також виявити проблемні моменти, які потребують уваги суспільства».

– У цьому проєкті – влучне поєднання дуже професійних тренерів та команди журналістів, – вважає директор телерадіокомпанії «Надія» Павло Сухарєв. – Все було цінним: обговорення, практики, обмін досвідом, створення команди, яка разом пройшла вже не перше навчання. Класно спілкуватися й з талановитою молоддю. За війну наша країна стала більш полярною, тож наше завдання – «зшити» її, й географічно, і ментально. Це нам під силу.

У нашому спілкуванні під час тренінгу ми почули мелодію, що складається з посмішок, гумору, дружніх порад та практики – виходить дуже атмосферно та захоплююче. Це наш тренінг з MOJO для журналістів – людей, що насправді скучили не тільки за професійним навчанням, але й за спілкуванням поза редакціями та поза повсякденних проблем.

Тренінг відбувся в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Чим запам’ятався цей вересень? Не тільки тренінгом з контенту для «акул пера» у Києві. Протягом місяця молоді колеги наших партнерських видань брали участь вебінарі – професійному навчанні в рамках проєкту «Підвищення стійкості українських медіа». Визначали основні інструменти  та норми роботи журналістів, обговорювали етику професії, роботу з інформацією, та багато іншого. Тренер – Вів’єн Марш, міжнародний  експерт, телерадіожурналістка, дослідниця та університетська викладачка з медіа та журналістики.

Таке тривале «стрим-навчання» організували для молодих журналістів на прохання редакторів, які  хотіли знайти можливості розвитку для своїх молодих колег. Об’єктивна проблема місцевих видань – кадровий «голод»: хтось звільнився, переїхав, хтось пішов воювати. Колективи більшості локальних газет у найкращому випадку складаються з двох-трьох журналістів, у тому числі й редактора, який щодня вирішує поточні проблеми роботи редакції та ще й заповнює шпальти. Поповненню  завжди раді, особливо молодим журналістам з «незашореним» поглядом, інтересом до професії, бажанням вчитися. Але чи завжди вистачає їм  базових знань та практичних навичок…

Отже говорили про етику в журналістиці, суспільні інтерес та довіру аудиторій. Будь-яка цензура неприпустима, чи іноді необхідна? Обговорювали правові ризики, небезпеку наклепу, про конфіденційність та авторське право. Як визначити новину, відокремити факти від коментарів. Йшлося про те, як готувати новини, перевіряти факти, зокрема, з соціальних мереж, які інструменти для цього має журналіст. Як підготуватися до інтерв’ю, ставити запитання, працювати з цитатами або непрямою мовою.

«Багато дискутували про верифікацію, методи перевірки фактів у соціальних мережах. Це не дивно, враховуючи нагальну потребу розвінчувати фейкові новини. З кожним також індивідуально аналізували матеріали для їхніх медіа. Дуже задоволена підходами до висвітлення тем. Але брак ресурсів та часу – найсерйозніші проблеми редакцій: матеріал, зібраний через месенджер або по телефону, ніколи не буде таким повним, як в ході полоьової роботи. Іншим важливим питанням було використання «перевантаженої» мови; учасники визнали неупередженість ідеальним принципом, але дали зрозуміти, що реалізувати її у своїх редакціях сьогодні неможливо»,-прокоментувала роботу з представниками редакцій Вів’єн Марш.

А ось відгуки учасників по завершенні тренінгу.

«Курс базової журналістики був надзвичайно корисним для мене, навіть якщо я не мав жодного досвіду з цього. Вів’єн, наш тренер, просто чудово пояснила матеріал, завжди була готова відповісти на будь-які запитання, і завдяки їй навіть моє розуміння англійської мови покращилося.   Не було нудно жодної миті».

«Виявляється, в журналістиці важлива не тільки практика, але і теорія. Дуже хотілося б розширити цей курс, або зробити декілька окремих модулів про якісь психологічні аспекти в журналістиці. Наприклад, коли людина проявляє під час інтерв’ю агресію,неадекватно поводиться, сперечається, провокує тебе на емоцію, критично налаштована. Що робити, коли спікер відмовляє у коментарі. Як домовитись з людиною?».

«Хотілося б виконувати більше практичних завдань, а також завдань у командах. Дуже дякую за курс!».

«Інформації дуже багато, цікавої та дещо нової. Хотілося б більше досвіду, як саме працюють журналісти в інших країнах».

Навчання відбулося в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Місцеві газети в Україні на прифронтових та деокупованих територіях переважно відновили вихід, проте, кожне друге друковане видання скоротило періодичність в 2-4 рази, майже всі зменшили кількість сторінок у середньому вдвічі. Спілка журналістів України презентувала дослідження потреб медіа з деокупованих та прифронтових територій, проведеного в рамках проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», що  реалізується IRMI в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Майже третина учасників дослідження – редакції, що беруть участь у проєкті.

Вимушена зупинка

За результатами опитування 30 редакцій газет 10 областей України, 90% місцевих видань майже півроку не працювали. Газета «Маяк» (Харківська область) під час майже тримісячного вимушеного простою через зупинку роботи «Укрпошти» випускала «Фронтову газету» формату А4 тиражем 200-400 примірників. За словами редактора, «розповсюджували безкоштовно у магазинах, сільрадах, бібліотеках під девізом «Почитав — передай іншому!» Випустили в цей період і одну повноформатну газету, яку самотужки доставили до передплатників. Це було затратно та неоперативно».

Й нині 63% редакцій визнають, що нинішня матеріально-технічна база дозволяє здійснювати випуск їхніх друкованих видань лише частково.

Колективи

У 80% редакцій зменшилась чисельність колективу, що працює над створенням газети. Основні причини — неможливість виплачувати заробітну платню.  У кожній четвертій редакції над створенням газети працює одна-дві людини.

Локації

Нині лише трохи більше половини (52%) опитаних редакцій розташовані там, де працювали до початку повномасштабної війни. Інша половина редакцій — переміщені повністю (30%) або частково (18%). Фактично лише третина редакцій нині повернулись до роботи в своїх колишніх приміщеннях. Ще 20% поєднують роботу в редакційному офісі та дистанційну, кожна друга редакція працює лише дистанційно.

Доходи та зарплатня

Лише дві редакції задекларували 30 і більше відсотків рекламних доходів у структурі загального доходу газети, натомість більшість повідомляють про повну або майже повну їх відсутність. Ось дещо про передплату: на думку частини опитаних, «Укрпошта» не займається передплатою газет, і розраховувати на неї не доводиться. Люди, що живуть у сільській місцевості, відмовляються від передплати «через неякісну та невчасну доставку».

Майже 40% редакцій знизили або взагалі зупинили продаж видань у роздріб через тимчасову окупацію території, наближеність до зони бойових дій, ускладнення логістики, виїзд значної частини населення за межі громади, закриття торгових точок.

Середнія зарплатня в опитаних редакціях – 8000 грн., на 20% менше, аніж до війни, ще й у кожній четвертій редакції вона взагалі не виплачується.

Лише 5 із 30 опитаних редакцій отримували у воєнний час фінансову допомогу від держави. Натомість більше половини отримували донорське фінансування. 28 із 30 редакцій планують у найближчі місяці звертатися за донорською підтримкою.

Чого потребують, до чого прагнуть

Серед нинішніх першочергових потреб редакцій відчутно переважають дві:  фінансова підтримка (94%) та навчання (56%).

За рік, що минув після початку повномасштабного вторгнення, йдеться у дослідженні, редакції по-новому усвідомили важливість присутності своїх медіа на цифрових носіях. Чимало керівників редакцій наголошують, що під час перебування їхніх населених пунктів в окупації чи оточенні саме цифрові канали ставали чи не єдиним джерелом новин для місцевих жителів.

«Під час окупації сайт видання і сторінки в соцмережах були основним каналом комунікації з громадою» (редактор із Харківської області).

«У нас не було ні світла, ні води, ні зв’язку. Лише інтернет якимось дивом пробивався, і ми намагались доносити до людей необхідну їм інформацію» (редакторка з Чернігівщини).

«За цей рік ми зрозуміли, наскільки важливо мати такі платформи у цей час. Модернізували свій сайт, перенесли його на нову платформу, кожного дня робимо в середньому 10 матеріалів для нього. До цього сайтом практично не займалися, мали біля 1 тис. унікальних відвідувачів на місяць, зараз – 9 тисяч. У Фейсбуці результати ще кращі – маємо охоплення 45 тисяч проти 3 тисяч на початку лютого» (редактор з Донеччини).

«Хочемо навчитися краще просувати сайт та залучати на нього більшу аудиторію»;

«Потрібно навчання працівникам для роботи з новоствореним сайтом»;

«Навчання — робота із сайтом та групою у соцмережі: як просувати контент, робити його читабельним, як монетизувати медіаплатформи, як залучати рекламу»;

«Маємо потребу у навчальних курсах для співробітників щодо просування та популяризації сайту (SEO, SММ), також у навчанні з просування та адміністрування Telegram-каналу видання, сторінок у соціальних мережах. Навчання зйомці та монтажу відеоконтенту для You Tube-каналу, Instagram, TikTok».

-Завдяки фінансовій підтримці можна зберігти медіа, колективи,- коментує результати дослідження координатор проекту, директор програм Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації (IRMI) Олексій Солдатенко. – Але регіональні видання, якщо говорити про перспективу, потребують сталого розвитку, цифрової трансформації, опанування новими фаховими навичками, аби стати сучаснішими та конкурентоспроможнішими. Отже проект поряд з фінансовою допомогою пропонує менторинг, консультує редакції, проводить тренінги для журналістів. Допомагаємо з технічним обладнанням, яке дозволяє стати мобільнішими, професійнішими. За результатами дослідження, редактори видань усвідомлюють перспективність поширення контенту на цифрових платформах й конче зацікавлені у постійному навчанні.

Сьогодні українська преса на прифронтових і деокупованих територіях є символом об’єднання, віри, натхнення українців до боротьби і перемоги, впевнений голова НСЖУ Сергій Томіленко. На прифронтових територіях, де є проблеми з комунікаціями, традиційні друковані ЗМІ, яким довіряють місцеві жителі, отримують друге дихання.

І хоча для  багатьох редакцій останні роки стали часом швидкої цифровізації, завдяки чому вони змогли створювати гідний контент, зберігти контакт з читачем, проблем залишається багато. Чимало хто з редакторів працює і як менеджер, і як  журналіст у своєму виданні, опікується розвитком цифрових платформ. Незважаючи на значні проблеми, вони розуміють необхідність працювати системно, професійно, не виживати, а жити та розвиватися.