25 Кві

Фестиваль журналістики: нові шляхи та виклики

Міжнародний фестиваль журналістики у Перуджі – найбільш значуща подія у житті професійного середовища. Щороку, починаючи з 2007, у цьому італійському місті збираються досвідчені фахівці та студенти, експерти, вчені, керівники медіаорганізацій. Цього року участь у фестивалі брав й IRMI Ukraine. Коментар від співзасновника організації, виконавчого директора Ангеліни Солдатенко.

Як проходять ці фестивалі?

Це серія панельних дискусій, повʼязаних із місцем журналістики у суспільстві, її якістю. Нові тренди, нові технології, методики навчання, медійна культура, захист від травматичного вигоряння фахівців. Спікери відкрито презентують досвід, новації. Доступ відкритий, безкоштовний. Мені імпонує така професійна щедрість як свідчення того, що є спільнота, зацікавлена у якісній сучасній журналістиці. До того ж фестиваль – місто цікавих зустрічей, обміну думками, ідеями, пропозиціями.

Що обговорювалося цього року?

Мабуть, легше сказати, що не обговорювалося. Йшлося про все, починаючи від ситуації у світі, розвитку технологій, наприклад, штучного інтелекту, журналістики даних, кліматичних проблем, підкастингу, колаборативної журналістики, журналістики розслідувань, включно з новинами у TikTok та YouTube. Я би виділила кілька найбільш важливих, як на мене, тем, здебільшого повʼязаних із подіями в Україні. Про них йшлося як у глобальному, так і у професійному контексті. Зал стоячи аплодував документалістам The Assocated Press, які привезли на фестиваль власні репортажі з Маріуполя. Емоційним був виступ італійської журналістки та автора Франчески Манноччі (Francesca Mannocchi), яка говорила про ставлення світу до жахливої війни в Україні. Ці події, сказала вона, – перевірка демократії, про яку ми звикли говорити у Європі. Спікери зверталися до подій в Україні як і до гуманітарного, суспільного, й суто професійного виклику.

Ще одна важлива професійна тема, співзвучна позиції IRMI, до якої зверталися й прямо й опосередковано, – це стосунки ЗМІ та аудиторій. Обговорюючи планування роботи, підходи до формування новини, спікери з багатьох тем наголошували на суспільному інтересі як наріжному камені професії, на важливості голосу громад.

Що привело IRMI Ukraine на фестиваль?

Передовсім, важливість, так би мовити, звірити годинники. Фестиваль – велика професійна школа. Нові тренди, тенденції, техніки навчання, сучасні технології – без цього не можна працювати, бути корисним своїй аудиторії, чого, власне, ми прагнемо. Шкодую лише, що робота на фестивалі була побудована таким чином, що не давала можливості відвідати усі актуальні панельні дискусії. Часто вони відбувалися паралельно. Дуже рада була зустрітися на фестивалі з нашими партнерами з Fondation Hirondelle, з якими наразі реалізуємо амбітний проект підтримки стійкості украінських медіа.

Що цікавого привезли?

Про результати говоритимемо, коли пропозиції будуть прийняті, а домовленості реалізовані. Та важливо й інше, що примушує замислюватись, досліджувати, оцінювати. Суспільний інтерес стосовно подій в Україні. Як він уособлюється у кожному конкретному випадку? Або чи ефективні крос-платформні підходи стосовно гіперлокальних медіа, з якими ми працюємо, та чи не загубиться голос громад?

IRMI мало нагоду поділитися й досвідом й думками на сесії щодо медіа у кризових ситуаціях, яку організував Глобальний форум розвитку медіа у рамках світового форуму перед фестивалем. Тепер ми внесли свої пропозиції до Перуджійської Декларації GFMD щодо підтримки українських медіа (Perugia Declaration for Ukraіne), яка доповнюється, коригується щороку з урахуванням ситуації. Ми вважаємо, що, підтримуючи сталість преси в Україні, дуже важливо усім нам, донорам, організаціям, які розробляють ідеї та імплементують проекти, враховувати важливість становлення професійного середовища із самоврядними інструментами. Це важлива запорука справжньої свободи преси, зорієнтованої на суспільний інтерес.

Фото – https://www.journalismfestival.com

11 Кві

Висвітлення воєнних злочинів. Як це робити професійно

Вчимо професійно висвітлювати судові справи, пов’язані із воєнними злочинами. У Києві відбувся триденний тренінг для журналистів, що хотіли б покращити навички з підготовки публікацій прозлочини російських військових в Україні. Участь експертів, що представляли судову систему, та журналістів, що спеціалізуються на висвітленні судових процесів, дозволила всебічно обговорити існуючі професійні проблеми.

Учасники навчання – журналісти видань, що беруть участь у проекті “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Разом із тренером, редактором Justice Info Тьєрі Крувельє, обговорили, чим відрізняються геноцид, злочини проти людства, воєнні злочини. Зокрема, як професійно висвітлювати перебіг процесів над воєними злочинцями, який досвід є зараз у українських журналістів. Міжнародну експертизу доповнили українські експерти – журналісти, судді та правники. Серед них – Ірина Салій, редактор “Судового репортера” та Сергій Андрушко, журналіст програми «Схеми». А запрошені спікери – суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ірина Шаповалова та головний спеціаліст прес-служби Ради суддів України Валентина Пастухова – розповіли, як нині суди працюють із справами, що пов’язані із воєнними злочинами, яким є навантаження системи. Обговорювали ефективну взаємодію судів та журналістів, дали поради, як грамотно висвітлювати судові процеси та уникнути типових помилок.

На прикладах конкретних журналістських публікацій учасники проаналізували типові помилки, яких припускаються автори в матеріалах про воєнні злочини, – з точки зору законодавства та журналістської етики. Сергій Андрушко розповів про виклики, які постають перед журналістами під час висвітлення судових процесів, про те, що є неприпустимим та як висвітлювати «болючі» теми. Наприклад, пов’язані з дітьми та їхнім приватним життям. І що направді відомо учасникам тренінгу про дозвіл на поширення імен підозрюваних та звинувачених. Чи може бути обнародуване ім’я потерпілого без його згоди? Чи можна розміщувати скріни особистих документів осіб, що беруть участь у процесі?

Про термінологію, що потрібно грамотно використовувати при висвітленні судових процесів, розповіла Ірина Салій. Експертка поділилася власним досвідом із висвітлення воєнних злочинів та дала учасникам корисні практичні поради.

Не менш важливою була практична робота, якій присвятили останній день. Робота в групах над підготовкою матеріалів із висвітлення судових розслідувань воєнних злочинів дала можливість зрозуміти, чи залишились іще запитання до експертів. Порадитися з колегами. Попрацювати над помилками. Одна з груп навіть підготувала новину з Chat GPT – ще один практикум для журналістів з використання найсучасніших технологій.

Світлана Овчаренко, головний редактор бахмутської газети «Вперед»:

-Тепер я чітко розумію, що таке геноцид, які ознаки він має, що таке злочини проти людяності, військові злочини чи агресія. Чітко розумію, чим міжнародний суд ООН відрізняється від Міжнародного кримінального суду, що входить до їх компетенції. Маю уявлення про інструменти для відслідковування судових справ та дуже корисні контакти. Чітко запам`ятала золоті правила висвітлення судових справ: точність, баланс та ясність. Це дозволить мені висвітлювати справи про воєнні злочини, і не тільки, професійно та переконливо. Цих знань саме мені дуже не вистачало.
Тренінг був найкращім із тих, що я відвідувала раніше. Хоча всі вони були дуже корисними. Я не знаю, як це вдалося організаторам, але вони змогли створити дуже затишну, довірливу атмосферу, де ми не тільки отримали нові знання, а й відпочили, поспілкувалися, поділилися досвідом.

15 Лют

Суспільна комунікація та PR

Навчальні програми цього напрямку призначені для практикуючих спеціалістів та студентів старших курсів вузів, які вивчали дисципліну у вузі та потребують практичних навичок. Окремі програми призначені для спеціалістів із суспільної комунікації органів державної та суддівської влади, місцевого самоврядування.

Поточна діяльність:

Експерти IRMI проводять тренінги із суспільної комунікації для представників судів у рамках проекту USAID «Справедливе правосуддя», мають чималий досвід у розробці тренінгів та проведенні консультацій із суспільної комунікації для представників влади, зокрема, у галузі формування та удосконалення навичок кризової комунікації.

Школа практичного PR

Інтенсивний практичний мід-кар’єр курс

Заняття школи проходять у малих групах. Програма побудована на практичній роботі, що охоплює повний цикл зв’язків з громадськістю та пресою для організації, яку студенти обирають самі. Упродовж навчання слухачі отримують майстер-класи від провідних українських та зарубіжних експертів, мають змогу взяти участь у навчальних поїздках до країн, де суспільний діалог є основою управління. Дипломною роботою учасників є PR-стратегія, план роботи та медіа-план, побудований на паблісіті.

Випускники школи не раз ставали лауреатами студентських конкурсів PR. Майже всі випускники працюють за фахом у крупних українських та міжнародних компаніях.

Тренінгові програми для спеціалістів із зв’язків з громадськістю та пресою:

Стратегічне планування зв’язків з громадськістю та пресою. Організація діяльності відповідних підрозділів.
PR як інструмент репутаційного менеджменту.
Як бути почутим. Ефективні малобюджетні кампанії.
Відділ із зв’язків з громадськістю. Основні принципи та засади діяльності.
Паблисіті та основні інструменти роботи з пресою.
Кризові комунікації.
Внутрішня комунікація і техніки позитивного мислення.
Інструменти ідентифікації.
PR та формування ділової репутації.
Громадська думка у прийнятті рішень. Соціологічні інструменти, форми та методи суспільного діалогу.
Ділова комунікація.

Інші посилання на IRMI

Команда IRMI Діяльність Новини IRMI Контакти

15 Лют

Підтримка організацій громадянського суспільства

Важлива концепція свободи засобів масової інформації та ролі засобів масової інформації в демократичному політичному устрої ставить інтереси громадян у якості своєї відправної точки. Норма свободи преси захищає не тільки пресу, але процес публічної комунікації в цілому; процес, в якому голосам громадянського суспільства відводиться роль партнерів у публічних комунікаціях.

Для самодостатньої стабільності демократичного життя важливо, щоб різні ідеї серед суспільства було почуто. Різноманітність поглядів та діяльність гравців громадянського суспільства є ознакою спроможності до самоорганізації та плюралізму в суспільстві. На рівні суспільства в цілому соціальні гравці виконують важливі функції в ініціюванні обговорення державної політики та зміцненні потенціалу для переговорних процесів.

Громадянське суспільство в Україні за останні роки почало відігравати більш значущу роль, у тому сенсі, що потенціал серед традиційних гравців при прийнятті рішень значно ослаб. Представницьку та соціальну демократію можна вважати передумовою миру. У цьому контексті групи громадянського суспільства виконують важливу функцію: вони активізують участь соціальних груп у мирному процесі.

Важливу роль організації громадянського суспільства відіграють по відношенню до соціальних змін та стійкого демократичного розвитку. Вони збільшують можливості для участі усіх представників громади, особливо тих, чиїх голосів не чути під час комунікації еліт. Підтримка громадянського суспільства може, таким чином, сприяти процесам демократизації, зміцненню прав людини та вирішенню конфліктів.

Отже, зміцнення медіа-компетентності суб’єктів громадянського суспільства, – серед яких члени ОГС та протестних рухів, а також політичні активісти, – є важливим напрямком діяльності IRMI.

Нещодавні проекти:

Упродовж багатьох років IRMI є партнером Британської Ради у реалізації та фасилітуванні проекту «Активні громадяни» в Україні. Метою програми є зміцнення навичок молодих лідерів – представників ОГС, ЗМІ та волонтерських груп – у розробці та імплементації соціальних проектів у своїх громадах. Останні тренінги в рамках цієї програми були проведені IRMI у Харкові, Житомирі, Чернівцях.

Ряд тренінгових програм для ОГС у різних регіонах України допомогли їм підвищити ефективність співробітництва зі ЗМІ.

Тренінги та програми для громадських організацій:

Місія, цілі та завдання організації як передумова її розвитку.
Основні чинники ефективного менеджменту.
Як організувати роботу команди.
Хто ми і на кого працюємо? Як побудувати довірливі стосунки з клієнтами ОГО.
Співпраця з медіа та соціальна реклама.
Високоефективні та малобюджетні PR-кампанії для ОГО.
Використання соціологічних інструментів в роботі ОГО.

Інші посилання на IRMI

Команда IRMI Діяльність Новини IRMI Контакти

15 Лют

Журналістика та ЗМI

IRMI було створено для сприяння професійній освіті у сфері журналістики та комунікації в усіх регіонах України та в інших країнах Центральної та Східної Європи. Ми намагаємось сприяти кращому розумінню професійних ролей, обов’язків, методів роботи та етичних орієнтирів. Упродовж останнього десятиліття цей досвід було передано українським партнерам IRMI в рамках спеціальної програми з підготовки тренерів.

Вільні та незалежні засоби масової інформації мають важливе значення для створення та розвитку відкритого демократичного суспільства. Вільний потік інформації, що надходить з друкованих ЗМІ, радіо, телебачення та Інтернету, є абсолютною необхідністю в політичному устрої, де кожен громадянин повинен мати можливість висловлювати власну думку. Незалежні засоби масової інформації мають вирішальне значення для розвитку, демократії та діалогу. ЗМІ дають людям голос, виступаючи в якості балансу та сторожового пса демократії. Але вплив засобів масової інформації не обмежується тільки політичною сферою. Економічний розвиток виграє від більшої відкритості системи, коли громадяни мають повнішу інформацію про те, що відбувається в їхніх громадах, на комерційних та фінансових ринках.

У більшості країн кожен може називати себе «журналістом». Кожен може створити видання – газету або журнал. Журналістика – професія, а також опора у сферах суспільного життя демократичної держави. Грунтуючись на цьому принципі, IRMI не вважає, що влада має обмежувати журналістику тільки тими фахівцями, які закінчили профільні освітні заклади. Тим часом, захист якості професії є відповідальністю видавців та/або головних редакторів. Вони можуть зробити це, наймаючи на роботу добре освічених та висококваліфікованих спеціалістів, вкладаючи кошти у підвищення їхньої кваліфікації.

Найсвіжіші проекти IRMI у галузі медіа та журналістики:

2014 – 2015 – “Висвітлення тем, пов’язаних з конфліктами”. У рамках проекту відбулися тренінги для майже сотні журналістів провідних регіональних ЗМІ, присвячені висвітленню проблем внутрішньо переміщених осіб. Проект реалізований в партнерстві з Фондом Томсона (Велика Британія) та Асоціацією “Журналістська ініціатива” (АЖІ), впроваджений за фінансової підтримки Програми Фонду з врегулювання конфліктів Уряду Великої Британії.
Тренінгові та знімальні сесії для журналістів Громадського ТБ у Харкові, Одесі, Львові та Києві. Учасниками було створено серію документальних сюжетів, що висвітлюють життя переселенців з Криму та Донбасу.
2015 – “Студентська редакція новин”. В рамках програми студенти різних вузів Харкова, що виявляють схильність та інтерес до журналістики, отримали тритижневий тренінговий курс, створили он-лайн видання, що розповідає про події міста. Проект реалізований в партнерстві з Асоціацією «Журналістська ініціатива» (АЖІ) за підтримки проекту “Українська ініціатива зміцнення громадської довіри” (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Деякі з проектів, виконаних раніше:

«Етичний кодекс як договір із суспільством». Міста проведення: Харків та Львів. Учасниками проекту стали журналісти друкованих та електронних ЗМІ.
«Інформаційні війни та міжнародна громадська думка. Професійна відповідальність журналіста». Круглий стіл проведено у Києві за участі Гі Мівіса.

Методологічні та публіцистичні проекти:

«Свобода інформації» – переклад та редагування порівняльного правового дослідження, що його було підготовлено Article 19.

Тренінгові програми для журналістів:

Професійні стандарти журналістики.
Кому ми довіряємо: робота з джерелами інформації.
Журналістське розслідування.
Інтерв’ю як жанр: основні інструменти.
Висвітлення виборів. Професійні та правові норми.
Громадська журналістика. Базові принципи та менеджмент.
Внутрішні кодекси медіа. Професійні та етичні стандарти як договір із суспільством. Етика нових медіа.
Журналістика у кризових ситуаціях. Висвітлення тем, пов’язаних з конфліктами.
Журналістика універсальних медіаплатформ.
Візуалізація медіа. Фотожурналістика.

Інші посилання на IRMI

Команда IRMI Діяльність Новини IRMI Контакти

14 Лют

Міжкультурна комунікація

Україна стала батьківщиною для різних етносів та народів і, як ніяка інша країна, може оцінити важливість порозуміння. Його неможливо досягти без діалогу. А прагнення бути частиною європейської спільноти додає нових векторів. Як жити у глобальному світі та спільному інформаційному просторі, як розмовляти з сусідом, що приніс із собою іншу культуру, як збагатити свою культуру завдяки новому досвіду? Програми міжкультурного діалогу вчать попереджати конфлікти та розв’язувати їх, розширюють світосприйняття.

У рамках своєї діяльності IRMI пропонує професійну допомогу організаціям у розбудові міжкультурного діалогу, крос-культурної комунікації, етнокультурного різноманіття та активної громадянської позиції. Ця допомога надається висококваліфікованими експертами, які мають неабиякий досвід у сферах розробки та виконання учбових програм, надання організаційної підтримки, фасилітування, міжкультурного аудиту, тренінгової роботи та проведення досліджень.

Учасники цих програм не лише вчаться міжкультурній комунікації, а й розвивають лідерські навички, набувають вміння поводитися у суспільних конфліктах та сприяти їхньому розв’язанню, вчаться партнерству. І головне – вчити цьому інших.

Деякі з останніх проектів:

2015 – Молодіжний фототабір National Geographic у Харкові для 25 вимушених молодих переселенців, що цікавляться фотографуванням. Учасники навчалися робити якісні фото, але головне – через них розповідати історії переселенців широкій світовій аудиторії. Найкращі фото склали фотовиставку, яку побачили жителі багатьох міст України. Фототабір став можливим завдяки підтримці проекту «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID).
Разом з Фондом підтримки демократичних ініціатив Євгена Кушнарьова IRMI провела міжнародний круглий стіл «Діалог культур та сучасне українське суспільство» за участю представників національних меншин України. Подію було присвячено питанням міжкультурного діалогу. Круглий стіл пройшов за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності та за участі експерта ЮНЕСКО. Рекомендації, сформовані учасниками події, було розповсюджено серед ЗМІ та державних організацій, установ і скеровано до відповідного Комітету Верховної Ради України.
Міжнародна конференція «Демократичне суспільство. Толерантність та соціальна відповідальність» за участі експертів IRMI Девіда ван дер Хауена (Нідерланди), Рауля Раміреза (США†) та Гі Мівіса (Бельгія).
Експертами IRMI було профасилітовано міжнародну програму Британської Ради «Навігатори між культурами». Програму було націлено на підготовку представників активної молоді з усіх регіонів України у якості міжкультурних фасилітаторів та підтримку міжрегіональних проектів.

Інші посилання на IRMI

Команда IRMI Діяльність Новини IRMI Контакти

3 Лют

«Вперед»: «Газета – це наш фронт и наш внесок у перемогу»

Людям, що мешкають в тяжких воєнних умовах, не вистачає не тільки їжі, світла та медикаментів. В дефіциті також інформація. Світлана Овчаренко – головний редактор бахмутської газети «Вперед» – зробила неможливе, аби бахмутяни знов почали отримувати газету. В рамках проекту підтримки сталості українських медіа пропонуємо інтерв’ю з пані Світланою.

– Бахмут. Якої інформації про нього бракує українському суспільству?
– Зараз Бахмут є центральною темою практично всіх новин, телесюжетів, перших шпальт не тільки українських, а й світових часописів. Він став місцем паломництва журналістів усього світу, про життя у ньому з екранів телевізорів, у радіоетерах та газетних шпальт різного рівня розказано дуже багато. Це інформація з різних джерел: від Президента країни до старенької бабусі з бахмутської вулиці. Тому я вважаю, що інформації для того, аби суспільство усвідомило, що наше героїчне місто в найскладніших умовах ціною багатьох життів тримає зараз оборону не тільки України, а й всієї Європи, не бракує.

– Чого найбільше потребують сьогодні ваші читачі?
– Тут усе якраз навпаки. Світ знає про Бахмут практично все, а ось бахмутяни дуже потребують інформації. І тут уже зона нашої відповідальності.

Коли поруч із містом розпочалися найзапекліші бої, не стало світла, мобільного зв’язку та Інтернету, коли люди, що залишилися у Бахмуті, опинились у повному інформаційному вакуумі, єдиним джерелом інформації для них могла стати тільки газета. Тільки газета могла донести важливу та достовірну інформацію про ситуацію в Україні та місті, а найголовніше, про можливість евакуації та отримання безкоштовного прихистку, одержання медичної та гуманітарної допомоги.

4 листопада першу після довгих восьми місяців вимушеної перерви газету «Вперед» за допомогою волонтерів та місцевої влади вдалося доправити до Бахмуту та роздати тим, хто ще й досі залишається в епіцентрі бойових дій, нашим виснаженим бахмутянам, що сидять по підвалах і гадки не мають про те, що коїться навкруги. Ви не уявляєте, настільки тяжка зараз там ситуація.

Надрукувати перший номер газети нам допомогли Спілка журналістів України та їхні японські партнери. До кінця минулого року світ побачили ще чотири номери газети та два вийшли у січні. Це вже багато у чому завдячуючи проекту Інституту регіональної преси та інформації «Підвищення стійкості українських медіа» спільно зі швейцарською організацією Медіа за мир та людську гідність.

Коли волонтери розповідають, як плачуть люди, беручи у Бахмуті під нещадними обстрілами до рук газету, ми розуміємо, що це наш фронт і наш внесок у Перемогу. Тільки завдяки газеті «Вперед» бахмутяни дізнались, що вони не покинуті та не забуті, що весь світ зараз із ними, що Президент практично у кожному своєму зверненні згадує про Бахмут…

– Як працює зараз редакція вашого видання?
-Ми мали великі економічні та організаційні проблеми. Колектив розкидало по всій Україні. Але нам вдалося вийти з цього тяжкого піке та навчитися працювати в умовах війни. Потроху збирається колектив. Добуваємо інформацію, пишемо матеріали, верстаємо, друкуємо – все дистанційно. За умов постійних відключень світла, зв’язку, Інтернету часто працювати доводиться ночами. Особливо, коли йде верстка газети. Ми з верстальником знаходимось у різних містах. Коли у мене вмикають світло, у нього воно вимикається і навпаки. Часто за добу «співпадаємо» пару раз по годині-дві. Постійно на зв’язку, ставимо будильники і на другу годину ночі, і на четверту ранку і працюємо, бо знаємо, газету чекають наші читачі, які як ніколи зараз потребують чесної перевіреної інформації. Ми маємо вчасно відправити газету до друкарні, щоб не розірвати той ланцюжок, по якому вона доправляється до Бахмута. Вибудувати його було вкрай непросто. Але то вже інша історія.

– На яку підтримку проєкту очікуєте передусім?
– Фінансовий бік проекту, звичайно, дуже важливий. Не відкрию секрету, якщо скажу, що газета може бути фінансово спроможною тільки реалізуючі свій наклад та публікуючи рекламу. До війни ми твердо стояли на ногах, мали солідний тираж і ніколи не отримували жодних дотацій. Тепер газету в Бахмуті ми роздаємо, звичайно ж, безкоштовно, про рекламу і не йдеться.

Але цей проєкт для нас – це насамперед можливість вийти із зони свого комфорту, навчитися, спілкуючись із колегами та менторами проєкту, новим підходам у сучасній журналістиці та інструментам, які зроблять наше видання більш мультимедійним, збільшать аудиторію читачів та їхню довіру до газети як надійного джерела інформації. На даному етапі, наприклад, ми взялися за реконструкцію свого сайту та створення сторінок газети у соцмережах. До війни наша редакція випускала дві газети: «Вперед» на 24 шпальтах та «Погляд» – на 16. На чотирьох журналістів це було велике навантаження, і на сайт та соцмережі просто бракувало часу. Тепер ми все ж таки хочемо, якщо можна так сказати, стати більш сучасними. Великі надії у цьому плані покладаємо на проєкт.

20 Січ

Видання «Новий день»: їм болить Херсон

Розповідаємо про видання, які долучилися до проекту підтримки медіа, що реалізується IRMI у партнерстві зі швейцарською некомерційною організацією Fondation Hirondelle та за фінансування Swiss Solidarity. Як працюють наші колеги в жорстких воєнних умовах? Чи вдається зберегти редакції, відновити роботу, забезпечити журналістам безпеку?

Сьогодні пропонуємо інтерв’ю з Анатолієм Жупиною – головним редактором незалежної газети Херсонщини «Новий день» з лютого 1996 року. На момент повномасштабного наступу росії на Україну перебував у Херсоні, протягом місяця жив в окупації, рятуючи, за можливості, документацію та майно редакції. Наприкінці березня, після повідомлень, що по редактора вже приходили рашисти, довелося терміново виїжджати, ризикуючи життям.

– У вересні була інформація, що видання відновлює роботу у новому форматі. Чи вдалося це здійснити?

– Перехід до нового формату розпочався дещо раніше, ще на початку травня. Виїхавши з окупованого Херсона до Львова і трохи адаптувавшись, одразу почали думати, як працювати далі. Нас дуже підтримали у львівському Центрі журналістської солідарності НСЖУ: підказали, у якому напрямку рухатися, де і як шукати кошти, допомагали писати проекти. Я вже не кажу про моральну підтримку! Тож ми зв’язалися з працівниками нашої редакції, яких доля розкидала по Україні, і з тими, хто залишився в окупації. Усі розуміли, що людям потрібна достовірна інформація. Для початку вирішили відновити роботу в електронному варіанті. Створили сторінку у Фейсбуці, канал у Телеграм. Оновлений логотип NewDay ua доповнили слоганом: «Що тобі болить? Мені болить Херсон». Пріоритетними для нас стали регіональні новини. Та поки Херсонщина була в окупації, про друковану версію видання зі зрозумілих причин навіть мови не було.

А вже коли 11 листопада Херсон було звільнено, почали думати про відновлення газети. 17 листопада за підтримки НСЖУ та її зарубіжних партнерів вийшов перший спецвипуск. Головні теми номера – деокупація Херсона, приїзд Президента, гуманітарна допомога, відкриття поштових відділень, банків, повернення українського мобільного зв’язку тощо. Контент газети був піднесений, оптимістичний. Хоча усі розуміли, що рашисти нам цього не подарують, будуть мстити. Так і вийшло.

За час між виходами першого і другого спецвипусків «Нового дня» багато що змінилося на звільненій правобережній Херсонщині: ворог з лівобережжя нещадно обстрілює міста і села, гатить по житлових будинках, об’єктах інфраструктури, лікарнях, школах, пунктах видачі гуманітарної допомоги… Через це багато людей, котрі пережили окупацію, виїхали з міста. На щастя, для цього вже були створені умови.

Відновити видання у тому форматі, який зараз є – газета, сайт, Фейсбук-сторінка, Телеграм-канал – стало можливим також і завдяки фінансовій допомозі Національної спілки журналістів України та її іноземних партнерів. Окремо дякуємо за підтримку діяльності нашого колективу Міжнародному Інституту регіональної преси та інформації (ІРМІ).

Зараз готуємо до друку третій номер газети. Але я із нетерпінням чекаю того дня, коли на першій сторінці великими літерами ми напишемо слово «ПЕРЕМОГА»!

– Чи виходить підтримувати зворотній зв’язок зі своєю аудиторією?

– Звичайно, надихають на подальшу роботу читачі, які постійно дають зворотній зв’язок: пишуть, телефонують, коментують публікації. Ми спеціально вказали у газеті мій мобільний для того, щоб люди змогли розповісти про свої проблеми, а ми – допомогти їм. І звернення не забарилися. Телефонували з колишнього Великоолександрівського району (тепер Бериславський), просили допомогти виїхати до західних областей, на безпечну територію. З Херсонського району повідомляли про можливу співпрацю колишнього голови територіальної громади з окупантами. Людей здебільшого турбують побутові проблеми, гуманітарна допомога, медичне та пенсійне забезпечення тощо.

– Яким чином отримуєте інформацію для публікацій?

– Ті журналісти, котрі залишалися на окупованій ворогом території, повідомляли про ситуацію на місцях. Почасти за відсутності стабільного зв’язку та з ризиком для життя. Для того, щоб передати інформацію, їм доводилося долати чималу відстань у пошуках інтернету. При цьому важливим залишалося питання конспірації і для самих журналістів, і для їхніх інформаторів, адже нехтування цим вартує життя.
Після звільнення правобережної Херсонщини ситуація з отриманням звідти інформації поліпшилася. Журналісти вже вільніше, хоча й під вибухами, пересуваються її територією і готують матеріали.

Підтримуємо ми і тісні зв’язки з херсонськими спільнотами, що утворилися у Львові, Івано-Франківську, Вінниці тощо. Звідти теж отримуємо цікаву інформацію про життя ВПО, яку допомогу вони надають ЗСУ та жителям деокупованої території Херсонщини.

– Які матеріали, на Ваш погляд, є найбільш актуальними сьогодні для Херсона і не тільки?

– Сьогодні Херсонщина переживає особливо тяжкі часи. Так склалося, що правобережжя області звільнене від окупантів, але постійно потерпає від нищівних ворожих атак. Лівобережжя все ще під нестерпним гнітом рашистів. Різні життєві обставини диктують і різні теми, що цікавлять людей. На звільненій землі потрібна інформація про гуманітарну допомогу, евакуацію, фінансову підтримку держави і волонтерів, медицину, пенсії, будматеріали.

Тоді як на лівобережжі людям болять зовсім інші питання: пресинг окупантів, депортація, вивезення дітей під виглядом оздоровлення, викрадення і вбивство мирних жителів, партизанський рух, віджимання бізнесу, перспектива звільнення. Наше головне завдання – дати достовірну інформацію на обидва береги Дніпра.

А ще ми знаємо, що нас читають далеко за межами Херсонщини та України. Це і громадяни України, які змушені були виїхати через війну, і небайдужі іноземці. Їм також маємо доносити інформацію з окупованого та деокупованого Півдня.

– Які завдання стоять найближчим часом перед редакцією? На яку допомогу очікуєте від проекту? Що є найважливішим?

– Поточні оперативні новини щодня даємо на нашому сайті (www.newdayua.net), у Фейсбуці та Телеграм. А у газеті, що виходить спецвипусками, даємо інформацію, яка не втрачає актуальності тривалий час: інтерв’ю, аналітика, корисні контакти та поради тощо. Важливою для нас є географія видання, щоб матеріали були не тільки про Херсон. Тут, знову ж таки, не забуваємо про окуповане лівобережжя. Люди, коли їх звільнять, побачать, що весь цей час про них писали, не забували жодної миті.

У Херсоні в редакції була потужна матеріальна база, великий колектив професіоналів. На новому місці за нових обставин довелося все починати з нуля. І лише підтримка фінансова, технічна небайдужих колег, партнерів, донорів дала можливість втриматися та відновитися у медіа-просторі.

Цей проект дає можливість придбати таку необхідну для роботи техніку, задовольнити базові потреби редакції у витратних матеріалах, залучити до співпраці більше журналістів, матеріально заохочувати їх, розширити географію відряджень.

Сьогодні найважливішим ми вважаємо відновлення стабільного та регулярного виходу друкованої газети «Новий день». Без донорської підтримки повноцінна робота редакції, на жаль, неможлива, оскільки на кошти від передплати та реклами розраховувати не доводиться. Однак потреба аудиторії у друкованому слові – величезна. На Херсонщині, як відомо, є проблеми з електрикою, інтернетом, мобільним зв’язком, а відтак – і з доступом до інформації. Люди радіють, коли отримують рідну газету, як ковток свіжого повітря, як символ свободи і незламності духу. Одна читачка подзвонила і розповіла, що коли тримали в руках перший спецвипуск «Нового дня», плакали усією сім’єю. Останній раз газети тут виходили ще до повномасштабної війни…

17 Жов

IRMI пропонує журналістам підтримку завдяки участі у міжнародному проєкті

МГО «Інститут регіональної преси та інформації» (Харків, Україна) в партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) розпочинає проєкт допомоги українським медіа. Він є наступним етапом нашої попередньої програми підтримки, яка тривала з квітня по жовтень 2022 року.

Проєкт передбачає тренінгове навчання з роботи в умовах воєнного стану, який вимагає від журналістів спеціальних навичок забезпечення суспільного інтересу з вимогами обмеженого доступу до інформації. Заплановано тренінги з професійних норм та інструментів розслідування воєнних злочинів, з мобільної журналістики. Пропонуємо консультування з правової тематики, менторінг та ad-hoc підтримку.

Тренери, ментори та консультанти – зарубіжні та українські медіа-експерти, які мають досвід з названих тем та проблем.

Учасники проєкту отримають також гранти для розвитку своїх медіа.

До участі на конкурсних засадах буде відібрано 14 українських ЗМІ, які отримають комплексну професійну допомогу. У пріоритеті – регіональні ЗМІ півдня та сходу України, які готові працювати в проєкті комплексно та не мають іншої суттєвої грантової інституційної підтримки.

Щоб взяти участь у проєкті, представникам медіа потрібно до 20 листопада надіслати листа з підтвердженням за електронною поштою. Ми проінформуємо фіналістів відбору.

Запрошуємо стежити за нашими новинами на нашій FB-сторінці, де ми плануємо висвітлювати перебіг проєкту, інформувати журналістів про нові можливості з підтримки їхніх медіа у цей складний час.

17 Лис

Модеруємо підходи до успішної кар’єри

Якою має бути діяльність Центрів кар’єри, щоб зробити більш ефективним працевлаштування молодих спеціалістів – випускників закладів профтехосвіти? У Кам’янець-Подільському відбулася Всеукраїнська конференція з кар’єрного консультування для усіх причетних до системи П(ПТ)О. Експерт ІРМІ Олексій Солдатенко був запрошений модерувати обговорення в рамках World Сafe.

Інтерактивна частина, протягом якої учасники отримують можливість розробити сценарії та підходи, практичні методики, – мабуть, є найбільш цікавою у будь-якому заході. Запропонувати та обговорити можливі зміни до стандартної та не дуже гнучкої системи – завжди круто, це надихає. Особливо, якщо тренер тільки «підводить» до ідеї, надаючи учаснику можливість самому пройти шлях до оптимального рішення.

Олексій Солдатенко, експерт ІРМІ:
– Модерував обговорення, як саме навчальні заклади можуть співпрацювати з работодавцями. Останні дуже зацікавлені отримати молодий, професійний, мотивований персонал. Тож, як справедливо вважають учасники обговорення, работодавці повинні активніше сприяти розвитку Центрів кар’єри, пропонувати свої можливості з підготовки майбутніх випускників до професійного життя. Особливо надихає мене як модератора, що в нашому обговорення взяли участь активні, позитивно налаштовані, небайдужі люди, які вже мають свою позицію та бачення проблеми. Шукають реальні можливості та шляхи її вирішення на дуже сучасному рівні. Буде добре, якщо Міністерство освіти скористається цими пропозиціями.

Конференція відбулася в рамках Програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України».