Визначилися переможці журналістського конкурсу міні-грантів
Нижче – перелік переможців конкурсу міні-грантів в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа». Колеги, вітаємо!
А ось подробиці. Конкурсна комісія отримала заявки на участь від представників майже сотні газет, телеканалів та радіостанцій, відібрані, як і передбачалося за умовами конкурсу, п’ятнадцять. Тож, гранти отримають журналісти таких медіа:
✒️Національна суспільна телерадіокомпанія України.
15 міні-грантів по 500 євро кожний – підтримка журналістів медіа для висвітлення тем, повʼязаних із соціальною згуртованістю у своїх громадах. Половина гранту буде надана після відбору, а інша половина – після публікації. Журналісти мають використати компоненти проведеного у рамках проєкту соціологічного дослідження, ті висновки, що їх зацікавлять в рамках роботи над темою. У процесі підготовки публікації/сюжету кожного грантера підтримають консультаціями ментори проєкту – журналіст та соціолог. Усього передбачено чотири консультації.
Грантова підтримка надається у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.
News from Project Participants: “Horodok” to broadcast from a renovated studio
“Horodok will sound anew! “– That was how our partners from the Horodok.City media announced the revamped round-the-clock broadcast from their new radio studio. We are happy for the reporters and the audience!
Horodok.City is one of the participants of the “Improving Media Resilience in Ukraine” project that IRMI has been implementing together with Fondation Hirondellewith funding from Swiss Solidarity. A very active editorial team, constantly striving for development, even under the current difficult conditions. So, when the journalists decided to renovate the radio studio, the project supported them. We also visited the editorial office and held a short MOJO workshop.
Nataliia Popovych, Editor-in-Chief, Horodok.City:
-The studio has been re-equipped with project funds. From the previous set-up we kept just the control panel, two microphones, and speakers… And it was the new studio that became the impetus for the development of radio broadcasting for us: we are updating the programming wheel, we purchased software, we are looking for a radio host to cover daily live morning broadcasts, and we are doing a complete makeover of the broadcast content. From November 14, the residents of the Horodok community will be able to enjoy their favorite music, news, and interesting programs in a 24-hour format, the announcement says. Journalists promise “diversity, interesting columns, and interactive programming.” Our greetings, dear colleagues!
7 Лис
Новини від учасників проєкту: “Городок” запускає оновлену студію
“Городок звучатиме по-новому! “ – так анонсували наші партнери з медіа Городок.City запуск оновленого цілодобового радіо зі своєї нової студії. Радіємо разом із журналістами та містянами!
Городок.City є одним із учасників проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. Дуже активна редакція, що постійно прагне до розвитку, навіть за нинішніх складних умов. Тож коли журналісти вирішили оновити радіостудію, проєкт їх підтримав. А ще ми завітали до радіоредакції та провели невеличкий майстер-клас з MOJO.
Наталія Попович, головна редакторка Городок.City:
Студія повністю облаштована за кошти проєкту. З обладнання зі старої радіостудії залишили пульт, дві мікрофони та колонки… І саме нова студія стала для нас поштовхом для розвитку радіомовлення: ми оновлюємо сітку мовлення, придбали програмне забезпечення, шукаємо радіоведучого, який буде вести щодня прямі ранкові ефіри, повністю змінюємо ефірне наповнення.
З 14 листопада мешканці Городоцької громади зможуть насолоджуватися улюбленою музикою, новинами та цікавими програмами у цілодобовому форматі, йдеться в анонсі медіа. Журналісти обіцяють “ще більше різноманітності, цікавих рубрик та інтерактивних програм”.
Вітаємо, колеги!
6 Лис
Анонсуємо третій тренінг в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа».
Тема тренінгу – мобільна журналістика. Більше можливостей візуалізації для кращої якості матеріалів.
Коли: 2-4 грудня 2024 року.
Де: Львів.
Як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть бути затребуваними, оперативними, переконливими, сприяти кращому порозумінню у суспільстві? Як використовувати MOJO для збору інформації та створення контенту, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах, вивчаємо на третьому тренінгу з висвітлення соціальної згуртованості.
У програмі:
– технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;
– правила монтажу, зокрема, швидкого на смартфоні;
– техніки інтервʼю як інструменту отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням візуалізації.
Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення.
Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.
До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.
! Зверніть увагу – є мінімальні технічні вимоги, а саме:
– наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);
– вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;
– наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону.
Перевагами в технічному плані будуть:
– наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;
– наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.
Зареєструватися на тренінг можна до 18 листопада за посиланням
Учасників, що будуть відібрані, ми попередимо заздалегідь.
Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», який включає:
– соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;
– проведення трьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;
– п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;
– менторську підтримку грантерів;
– круглий стіл з презентації дослідження та підсумків проекту.
Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
We are happy to announce the third training within the “Covering Social Cohesion – Strengthening the Capacity of the Media in Ukraine” project
The topic of the training is mobile journalism. Better visualisation for better quality stories.
When: December 2-4, 2024.
Where: Lviv.
How will mobile journalism (MOJO) techniques help the media to be in demand, be effective, convincing, and to contribute to better understanding between various social groups and individuals? How to use MOJO to collect information and create content, how to communicate without deepening social cleavages in communities – that’s what we are going to tackle at the third training on highlighting social cohesion.
The agenda comprises the following:
– technical shooting skills: how to frame your shots, how to use a tripod, microphones and other equipment;
– editing rules, quick editing on a smartphone;
– interview techniques as a tool for obtaining information, principles of communication in working with sensitive topics, and developing stories using visualization.
The training includes presentations, practical work, and a feedback session.
Travel, accommodation, and meals are covered by the organizers.
Working editors and journalists from the media registered per the law of Ukraine are welcome to participate.
! Please note the minimum technical requirements:
– availability of iPhone 11/a newer iPhone model/smartphone with Android version 13 or newer (please specify the full name of the model);
– availability of up to 64 GB free space on your phone for video recording;
– availability of a wired or wireless microphone system compatible with the smartphone.
The availability of the following gear would be an asset:
– a wireless microphone system compatible with your smartphone;
– a (mini-)tripod with a smartphone holder for recording interviews.
The registration is open until November 18 via link
We will notify the successful applicants.
The training is part of the “Covering social cohesion – Strengthening the Capacity of the Media in Ukraine” project comprised of the following activities:
– a sociological study of Ukrainian journalists’ awareness of social cohesion, what knowledge and skills they lack, what active citizens think about the role of the media in addressing the issue;
– conducting three trainings for all media professionals interested in the topic of social cohesion;
– fifteen mini-grants to cover the preparation of stories on social cohesion;
– mentoring support for the grantees;
– a round table on the presentation of research findings and project results.
The project has been developed and is being implemented by the Institute for Regional Media and Information in partnership with UNESCO and supported by the state of Japan. The program is part of UNESCO’s broader efforts to support the safety of journalists and freedom of expression in Ukraine.
On Conflict-Sensitive Journalism, Ethical Standards, and Emotional Burnout
What are the ways to cover conflicts and sensitive topics? Do journalists influence these processes? In Lviv, at a training session for media professionals, mostly from regional publications, we discussed the relationship between hromadas and the media, and the coverage of sensitive topics from the perspective of professional and ethical standards.
Discussions focused on what social cohesion is, the factors that bring about social discord, and how to work with sensitive topics and identify the causes of conflicts. What are our tasks – humanitarian, informational – and how can we avoid hate speech? Should we, for example, give a voice to terrorists or criminals? During brainstorming sessions, journalists identified conflicts, sensitive topics, and their true causes, comparing these findings with those of sociologists. The focus was on conflict-sensitive journalism and its approaches.
Aliona Horova, Director of the NGO “Institute of Peace and Understanding,” trainer:
Journalists have immense power to shape public discourse. It is undoubtedly easier to unite people against someone. However, this approach works against us because when you create an external enemy, it quickly turns into an internal enemy—those who have left Ukraine, relocated to safer areas, or do not want to return. From conflict resolution practices standpoint, I can say that the focus should be on creating unifying narratives. We should not unite against someone but do something together to win. We are Ukrainians. Journalists are creative and can come up with many practical tools to achieve this, making such unifying narratives more accessible and practical.
Journalists must operate within the legal framework and consider ethical standards when covering social conflicts that arise in hromadas, leading to heated discussions and causing social discord. Therefore, the legal foundations of journalistic work in conditions of social conflict, covering sensitive topics during the war, and recognizing disinformation were the main topics of the last two days of the training. We interviewed a colleague, Oleksandr Hunko, editor of Nova Kakhovka.City, who shared his experience as an internally displaced person. We then discussed whether our questions were professional and justified from legal, professional, and ethical perspectives and how we use the information obtained after watching the interview recording.
During brainstorming sessions, we worked on the concept and approaches to dealing with conflicts and sensitive topics in the context of social cohesion. Equally important was the topic of emotional burnout. We practiced stabilization and self-regulation techniques to help those whose daily routine is built around emotionally challenging topics.
Ivanna Danyuk, Media Center “Pereiaslavshchyna” (Pereiaslav):
I heard a lot of interesting things, for example, about emotions. I often empathize with my interlocutor and transform this empathy into trust. But we must always remember the facts, the balance of opinion and voices in a story, and the impact the situation may have on other people. This is something I had not thought about. And one more thing: it is very important not to forget about ourselves, which we, journalists, do not do.
Oleksandr Hunko, Nova Kakhovka.City (Nova Kakhovka):
I really liked the large amount of practical work. We worked with colleagues in groups or pairs, so we had the opportunity to exchange ideas, experiences, and find solutions together.
Marianna Shkavron, Horodok District Television and Radio Press Center (Horodok):
These three days were very intense and diverse. It’s great that we get out of our “bubbles” and see something new. Journalists are people who should doubt and check facts. So thank you for reminding us. We know this, but sometimes we chase news so much, wanting to make it as quickly as possible, that we forget about such important matters. It was very interesting to talk to a lawyer and a psychologist, learn about conflicts and ways to resolve them, and about social cohesion. Journalists are actually people who can change something, have influence, and to some extent shape public opinion in their community, so a lot depends on us. We should not forget about this.
The training was held as part of the project “Covering Social Cohesion – Improving the Resilience of Media in Ukraine,” developed and implemented by the NGO “Institute of Regional Media and Information” in partnership with UNESCO and supported by the state of Japan. The program is part of UNESCO’s broader efforts to support the safety of journalists and freedom of expression in Ukraine. Our partners in the project are the National Union of Journalists of Ukraine (NSJU) and the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation.”
1 Лис
Про конфліктно-чутливу журналістику, етичні норми та емоційне вигорання
Як висвітлювати конфлікти та чутливі для людей теми? Чи мають журналісти вплив на ці процеси? У Львові на тренінгу для медійників, здебільшого регіональних видань, обговорюємо стосунки громад та медіа, висвітлення чутливих тем з урахуванням професійних та етичних норм.
Тож дискутували, що таке соціальна згуртованість, чинники та те, що її руйнує. Говорили, як працюємо з чутливими темами, ідентифікуємо причини конфліктів. Які наші завдання – гуманітарні, інформаційні, – та як уникати мови ворожнечі. Дотримуючись балансу, чи мусимо, наприклад, давати слово терористу, злочинцю? Під час мозкового штурму журналісти ідентифікували конфлікти, болючі теми, а також справжні причини, які їх породжують. Потім ці висновки порівняли з висновками соціологів. Власне, йшлося про конфліктно-чутливу журналістику, її норми, підходи та вимоги.
Альона Горова, директорка ГО “Інститут миру та порозуміння”, тренерка:
– Журналісти мають величезну силу формувати суспільний дискурс. Безумовно, завжди легше об’єднувати людей проти когось. Але у такий спосіб ми граємо проти себе, тому що, коли формуєш ворога зовнішнього, це дуже швидко переноситься на ворога внутрішнього – тих, хто виїхав, переселився, не хоче повертатися та інших. З практики вирішення конфліктів можу сказати: фокус потрібно задавати на формування об’єднуючих наративів. Тобто ми не проти когось дружимо, а робимо щось спільне, аби перемогти. Ми українці. Журналісти креативні та можуть придумати багато практичних інструментів, аби цього досягти, зробити такі об’єднуючі наративи більш доступними та практичними.
Журналістам важливо залишатися у правовому полі, враховувати етичні норми, висвітлюючи соціальні конфлікти, що виникають у громадах, стають підґрунтям гострих дискусій, причиною розломів у соціальній згуртованості. Тож правові засади журналістської роботи в умовах соціального конфлікту, при висвітленні чутливих тем під час війни, розпізнавання дезінформації стали готовними темами двох останніх днів тренінгу. Інтерв’ювали колегу, редактора видання Нова Каховка.Сity Олександра Гунька, який розповідав про свій досвід ВПО. А що з цього вийшло, чи професійними, виправданими з правової, фахової та етичної точок зору були наші запитання, як ми використовуємо отриману інформацію, обговорили після перегляду відеозапису інтерв’ю.
Під час мозкового штурму працювали над концепцією та підходами у роботі з конфлктами й чутливими темами в контексті соціальної згуртованості. Але не менш важливою була тема емоційного вигорання. Тож опрацьовували техніки стабілізації й саморегуляції, що допоможуть у повсякденній діяльності тим, хто вимушений кожного дня писати на емоційно складні теми.
– Почула багато цікавого, наприклад, щодо емоцій. Я часто співчуваю співрозмовнику й трансформую це співчуття в довіру до нього. Але завжди треба пам’ятати про факти, інші думки, сторони події, про вплив ситуації на інших людей. Це те, над чим я не замислювалась. І ще одне: дуже важливо не забувати про себе, чого ми, журналісти, не робимо.
Олександр Гунько, Нова Каховка.City (Нова Каховка):
– Дуже сподобалося велика кількість практичної роботи. Працювали з колегами, у групах або парами, тож мали можливість обмінятися ідеями, досвідом та разом знаходили рішення.
– Ці три дні були меганасиченими, різноплановими. Це класно, що ми виходимо із своїх «бульбашок», бачимо щось нове. Журналісти – люди, які повинні сумніватися, перевіряти факти. Тож дякую, що нагадали. Ми це знаємо, але іноді так женемося за новинами, хочемо зробити їх якнайшвидше, що забуваємо про такі важливі моменти. Було дуже цікаво спілкуватися з юристкою, психологінею, дізнатися про конфлікти та шляхи їх вирішення, про соціальну згуртованість. Журналісти насправді люди, які можуть щось змінити, мають вплив, певною мірою формують суспільну думку у своїй громаді, тобто від нас також багато чого залежить. Не варто про це забувати.
Тренінг відбувся в рамках проекту «Висвітлення соціальної згуртованості – посилення спроможностей українських медіа», що розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті – Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація “Сприяння міжкультурному співробітництву”.
Як збирати інофрмацію та протидіяти фейкам: опрацьовуємо інструментарій
Нам важливо не тільки провести соціологічне дослідження, але й допомогти журналістам зрозуміти, як задовольнити нові потреби та запити своїх громад. Які є інструменти, щоб отримувати вичерпну інформацію, протидіяти фейкам, говорили під час тренінгу роботи з контентом (Київ).
У громадах існує сильна потреба у суспільному діалозі між людьми та владою, стверджують соціологи. Люди хочуть розуміти, яким чином розподіляються, на що витрачаються кошти державного та місцевих бюджетів. Тож з експертами обговорювали, як ми можемо використовувати інструменти бюджетної звітності, які взагалі інструменти та джерела можна використовувати для пошуку інформації про бюджетні витрати? Під час мозкового штурму опрацьовували ідеї сюжетів, які могли б зробити вже зараз, а які командою, яких інструментів бракує. А ще відбувся тренінг з OSINT, мапування сюжетів за допомогою онлайн-ресурсів та сесія з цифрової безпеки.
Сейбра Айрес, менторка проєкту, тренерка:
– Соціологічне дослідження, проведене в рамках нашого проєкту, показало: в кожному з регіонів люди, яких опитували, хочуть розуміти, як саме місцева влада використовує державне фінансування на будь-які потреби – від ремонту доріг до реконструкції будівель. Тренінг саме був націлений на те, щоб надати журналістам інструменти, які дозволяють готувати професійні матеріали про місцеві бюджети та фінансування. Запропонували також курс з використання інтернет-ресурсів для картографування сюжетів та базовими навичками OSINT та Google Earth. До кінця сесії один з наших учасників вже завантажив на свій сайт карту, яка відстежувала пересування північнокорейських військ в росії! Заключну сесію присвятили цифровій безпеці, яка є підвищенням кваліфікації для всіх, оскільки росія, Китай та Іран посилюють свої кібератаки по всьому світу.
Світлана Овчаренко, редакторка газети «Вперед» (Бахмут):
– Результати соціологічного опитування були подекуди неочікуваними. Мені здавалося, що я добре знаю, що потрібно моїм читачам, але виявилося, що це не зовсім так. Розумію, як розвиватися далі, та які інструменти для цього потрібні.
Тетяна Лучинська, редакторка газети «Маяк» (Богодухів):
– Для себе особисто вже зробила висновок, що будемо використовувати і результати дослідження, й інструменти з пошуку інформації про бюджетні витрати.
Наталія Кобзар, редакторка IA Status Quo (Харків):
– Особлива подяка – за дослідження. За ці три роки повномасштабного вторгнення я не зустрічала грунтовних досліджень, скажімо, Харкова. Читала всеукраїнські, вони досить однотипні. І дізнатися щось місцеве нам як медіа це було дуже цікаво та корисно. Дякую також за атмосферу на тренінгу, відчуття, що ти не наодинці із своїми проблемами.
Олександр Кульбака, редактор газети «Вісті» (Словʼянськ):
– Отримали класні інструменти для проведення журналістських досліджень. Вже є велике бажання щось писать, намітив собі кілька тем. Також дуже важливо, що можемо оприлюднити певну частину соцдослідження у своїх медіа – це цікаво не тільки нам, але й читачам.
Навчання проходило в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
27 Жов
How to Gather Information and Counter Fakes: Working on Tools
It is crucial not only to conduct sociological research but also to assist journalists in understanding how to address the evolving needs and demands of their communities. What tools are available to gather comprehensive information and combat misinformation? These topics were discussed during a content workshop in Kyiv.
Sociologists claim there is a strong need for two-way engagement between citizens and government. People want to understand how state and local budget funds are allocated and spent. Therefore, experts discussed how we can use budget reporting tools and what tools and sources can be used to find information about budget expenditures. During brainstorming sessions, ideas for stories that could be produced immediately were developed, as well as identifying which tools were lacking. Additionally, there was a training session on OSINT, mapping stories using online resources, and a session on digital security.
Sabra Ayres, project mentor and trainer:
The sociological research conducted as part of our project showed that in each region, people want to understand how local authorities use state funding for various needs, from road repairs to building renovations. The training aimed to provide journalists with tools to prepare professional materials about local budgets and funding. We also offered a course on using internet resources for mapping stories and basic OSINT and Google Earth skills. By the end of the session, one of our participants had uploaded a map tracking the movement of North Korean troops in Russia to their website! The final session was dedicated to digital security, which is an upskilling opportunity for everyone, as Russia, China, and Iran intensify their cyberattacks worldwide.
Svitlana Ovcharenko, editor of the “Vpered” newspaper (Bakhmut):
The research findings were somewhat unexpected. I thought I knew well what my readers needed, but it turned out that this was not entirely the case. I understand the next steps and what tools I am going to needed.
Tetiana Luchynska, editor of the “Mayak” newspaper (Bohodukhiv):
I have concluded that we will use both the research findings and the information search tools to find information on budget expenditures.
Natalia Kobzar, editor, Status Quo News Agency (Kharkiv):
Special thanks for the research. In these three years of full-scale invasion, I have not encountered thorough studies, for example, of Kharkiv. I read national ones, and they are quite monotypical. Learning something local was very interesting and useful for us as media. Thanks also for the atmosphere at the training, the feeling that you are not alone in facing your problems.
Oleksandr Kulbaka, editor of the “Visti” newspaper (Sloviansk):
We learned great investigative reporting tools. Already now I am determined to write something, and I have outlined several topics for myself. It is also very important that we can publish some parts of the sociological research in our media – this is interesting not only to us but also to our readers.
The training was held as part of the “Improving Media Resilience in Ukraine” project, which IRMI has been implementing in partnership with Fondation Hirondelle with financial support from Swiss Solidarity.
26 Жов
Про соціальну згуртованість та роль медіа: презентуємо соцдослідження
Як налагодити стосунки медіа, редакцій та аудиторій, що були роз’єднані війною? Зрозуміти нові інформаційні потреби та розломи, що розʼєднуть людей? На круглому столі у Києвї презентували й обговорили результати соціологічного дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків», яке щойно провели у 23 громадах України, де працюють редакції – грантери проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”.
Участь взяли журналісти, представники посольств, донорських організацій, експерти. У фокусі дослідження, а отже й дискусії, була соціальна згуртованість, яка стає нагальною потребою українського суспільства, та роль, яку можуть відігравати журналісти у її зміцненні, подоланні того, що розʼєднує людей. Як працювати за умов вимушеної мобільності громад? Як задовольнити попит громадян на якісну журналістику, на інформацію, життєво важливу в умовах війни? Як закрити “інформаційні пустелі”?
У рамках дослідження проведено 49 фокусованих групових інтерв’ю, опитано 2391 респондента. Окрім загального звіту, кожна редакція отримала окремий – по своїй громаді. Дослідження мало також важливий освітній компонент. Журналісти з самого початку були залучені у розробку його інструментарію, обговорення дослідницького процесу на кожному його етапі. Проєкт націлює редакції на зближення з громадами, регулярне вивчення їхніх проблем та запитів. Тож паралельно на тренінгах журналісти вчилися використовувати доступні соціологічні інструменти, якими можуть користуватися у своїй роботі.
Основними темами дискусії стало ставлення людей до соціальної згуртованості, брак повноцінного суспільного діалогу, у тому числі із владою, потреба у публікаціях, які можуть допомогти у розвʼязанні проблем. Говорили й про розвиток критичного мислення, необхідного для розпізнавання фейків тощо. Журналісти побачили багато досить несподіваного для себе, того, що не підтримало їхні попередні уявлення про громадську думку, та дискусії, що точаться у соціальних мережах. Але головним стала досить висока довіра до локальних медіа, у порівнянні із загальнонаціональними, потреба у збільшенні місцевих новин, фокусі на громадах.
Довіра зобовʼязує. Тож на тренінгу, який розпочався одразу після круглого столу, відбувся мозковий штурм. Вироблені пропозиції щодо коригування стратегій та тематичних планів з урахуванням даних соціологічного дослідження. І не лише теми, повʼязані із соціальною згуртованістю мають зайняти у них чільне місце, а й дії, спрямовані на більшу соціальну відповідальність самих медіа, поліпшення комунікації з аудиторіями, більш тісної співпраці з громадами.
Могенс Шмідт, голова правління ІРМІ:
– Висококваліфікований звіт про роль, яку можуть відігравати місцеві медіа для соціальної згуртованості, був перекладений на мову редакційної стратегії та журналістської практики. Розбудова громад, суспільний діалог та протидія неправдивій та дезінформації є ключовими її елементами. Я вражений старанністю та стійкістю, мужністю журналістів, більшість з яких представляють локальні медіа, розташовані біля лінії фронту. Незважаючи на це, вони постійно прагнуть вдосконалюватися, якнайкраще служити своїй аудиторії.
Сандра Фонтейн, менеджер програм Фундації Ірондель:
– Довіра є основою цього процесу. Як показує дослідження, хоча громади демонструють високий її рівень місцевим медіа, усе ж очікують від них більшого. Особливо у боротьбі з дезінформацією, пропагандою та мовою ворожнечі. Я хотіла би висловити особливу подяку дослідницькій групі “Оперативної соціології” та двадцяти трьом нашим медіапартнерам, які визнали потенціал цього проєкту і зробили свій внесок у підготовку фінального дослідження. Нехай воно буде практичним інструментом та редакційним компасом, що посилить їхню соціальну місію, сприятиме розбудові інклюзивної, партисипативної демократії, де жоден громадянин України не залишиться осторонь.
Олександра Дейнеко, дослідник проєкту:
– Дане дослідження є своєрідним «дороговказом» для локальних медіа для посилення звʼязку зі своїми аудиторіями в умовах війни. Воно має практичний компонент і дає перелік тем, які локальні медіа можуть розвивати для посилення соціальної згуртованості у своїх громадах, а також показує теми, які не є достатньо прокомунікованими на локальному рівні. Ми сподіваємось, що результати дослідження стануть основою для удосконалення медіа-стратегій партнерів проєкту у майбутньому.
Матеріали дослідження видані друком, тож можуть стати у нагоді всім, хто зацікавлений проблемами соціальної згуртованості, ролі медіа у її розбудові.
Круглий стіл та тренінг з імплементації його результатів відбулися в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
Міжнародний Інститут регіональної преси та інформації
